Партія регіонів проти дерибану буковинського лісу

Здійнятий обласною помаранчевою владою скандал довкола призначення нового керівника Чернівецького обласного управління лісового господарства вийшов на новий виток. Незадоволені кадровими змінами, запропонованими Держкомлісгоспом (замість “кримчанина” Анатолія Ковальського, члена „НСНУ”, над лісовою галуззю поставили буковинця Івана Вілянського, який представляє Партію регіонів), дві гілки місцевої влади – облдержадміністрація і облрада (представлені “Нашою Україною” та БЮТ), звернулися по допомогу відновити юридичну справедливість до третьої гілки – судової, політичний колір якої в області наразі невиразний. 

Після невдалого міні-Майдану на подвір’ї обласного управління, коли зайти до кабінету новопризначеному керівникові не дали озброєні бензопилами пікети лісівників (організовані, до речі, окремими держслужбовцями від буковинського лісу в порушення Закону “Про держслужбу”), Чернівецька ОДА направила в обласний Господарський суд адміністративний позов до Державного комітету лісового господарства про визнання протиправним рішення призначити Івана Вілянського виконуючим обов’язки начальника зазначеного управління. На думку ОДА (позов підписав в. о. голови Віктор Павлюк), Держкомлісгосп, зокрема, порушив Закон України “Про місцеві державні адміністрації”, який зобов’язує центральні органи виконавчої влади погоджувати кадрові призначення з головами місцевих держадміністрацій.

Простіше кажучи, відбулася нестиковка: губернатор Володимир Куліш прагнув, аби буковинськими лісами далі керував А. Ковальський, голова Держкомлісгоспу Віктор Сівець бачив на цьому місці І. Вілянського. За два місяці, відколи тривала реорганізація лісового управління, вони так і не дійшли згоди. Як пояснив інший губернаторський зам Віталій Усик, губернатор не міг додзвонитися до голови Держкомлісгоспу. Хоча, за великого бажання, міг направити до столиці письмовий запит щодо кадрових перестановок у провідній для економіки області галузі і давно отримати на нього відповідь. Тоді Київ прийняв соломонове рішення: призначити свого протеже тимчасово виконуючим обов’язки начальника. Закон не вимагає погоджувати кандидатуру в. о. з місцевими органами влади.

Господарський суд Чернівецької області відкрив провадження в цій справі, призначивши судове засідання на 24 липня, а до того часу зупинив дії наказів Держкомлісгоспу про призначення І. Вілянського. Наголосимо, накази призупинені, а не відмінені. Тепер усе залежить від юристів Державного лісового комітету – чи пощастить їм, сповідуючи принцип змагальності судового процесу, переконати чернівецьких служителів Феміди в юридичній непогрішності рішення органу центральної виконавчої влади, який вони представляють. Але, крім юридичного, є ще економічно-соціальний бік справи, про який нижче.

В понеділок активні учасники бензопилових акцій протесту – заступники голови ОДА Георгій Шутак і Віталій Усик – оголошували перед лісівниками і журналістами згадані судові ухвали, акцентуючи на тому, що регіональна влада не допустить нехтування законами, оскільки Держкомлісгосп нібито порушив не тільки Закон “Про місцеві держадміністрації”, але й свій же наказ, за яким в установленому порядку мають призначатися саме начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства, а не перші заступники і виконуючі обов’язки.

– Це – ні що інше, як юридичне крючкотворство з боку місцевої влади, що шукає будь-яких зачіпок, аби буковинським лісом і далі керували “свої” благонадійні й перевірені люди. Чи є з того користь Буковині, нинішню владу, на жаль, не цікавить, – прокоментував ситуацію народний депутат України, голова обласного відділення Партії регіонів Микола Романюк. – Врешті-решт, якщо вже облдержадміністрація так піклується про дотримання закону, то незрозуміло… жодного разу, Віталій Усик це підтвердив на своєму понеділковому брифінгу, облдержадміністрація навіть не намагалася оцінити стан лісової галузі загалом і ефективність управління нею з боку Анатолія Ковальського зокрема. Дарма. Якби високі чиновники ОДА не гралися в захисників лісу, зупиняючи безпідставно на дорозі лісовози з деревиною (за що потім їм доводилось вибачатись), якби не писали дилетантські програми розвитку лісової галузі області, а, як досвідчені і заслужені економісти, зробили ґрунтовний аналіз управлінської і господарської діяльності нинішніх лісових генералів Буковини, то навряд губернаторові заступники – Б. Баглей, Г. Шутак, В. Усик (усі, як один, до речі, помаранчеві) дозволили б собі волати, що зміна керівника управління лісового господарства потрібна їхнім політичним опонентам для того, аби дерибанити ліс. Усе якраз з точністю навпаки. Саме за помаранчевої влади ліс розбазарюють наліво і направо.

– У вас є підстави робити такі серйозні заяви?

– Аякже. Партія регіонів, яку я маю честь представляти, не вдається до істеричних голослівних обвинувачень. Це, до слова, властиво жінкам і окремим чоловікам із жіночим складом психіки. Ось переді мною дуже цікавий документ – акт нещодавньої ревізії спеціалістами Держкомлісгоспу фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Чернівецький лісгосп”, підпорядкованого обласному управлінню лісового господарства. Тобто за підприємство відповідає не тільки його директор Олександр Тимофєєв, але й екс-начальник управління Анатолій Ковальський. Сумно, що аналіз бухгалтерської звітності й економічних показників за 2006-ий та перше півріччя цього року свідчить про незадовільний фінансовий стан лісгоспу. Його керівництво не забезпечило високоприбуткову діяльність та ефективне використання і збереження державного майна. Більше того, не забезпечило святая святих – своєчасної виплати заробітної плати. Хоча в статистичній звітності вказували, що заборгованості по зарплаті нема, що є свідомим викривленням звітних даних. Зауважте, щоб платити людям за роботу, позичали у банку.

Підприємство – хронічний боржник перед бюджетом: близько мільйона гривень. Торік на лісгосп було накладено 322 тис. грн. економічних санкцій у вигляді штрафів та пені. Та ж картина цього року. Ще є 2,5 млн. грн. банківських кредитів. Це при дуже низькому коефіцієнті загальної ліквідності. Воно неспроможне погасити свої борги.

Але найвражаючий, певно, показник той, що торік чистий прибуток Чернівецького держлісгоспу склав 15 тис. грн. Втім, це можна вважати великим досягненням, оскільки помаранчевого 2005 року ним було отримано збитків на чверть мільйона гривень.

– Все вами сказане можна розцінити як політичну розправу над Тимофєєвим та Ковальським. Адже вам відомо, що першого підтримує БЮТ, за другим – “Наша Україна”.

– Дуже цікавий хід думок. Як на мене, то це – економічна розправа названих керівників і тих політичних сил, що за ними стоять, над народним добром – лісами. Ви хотіли приклад дерибану основного лісового ресурсу – деревини? Будь ласка. Як відомо, її вилучення проводиться двома видами рубок: головного (госпрозрахункові) і проміжного (прохідні, вибіркові, санітарні тощо) користування. За хрестоматійними лісівничими нормами і правилами, співвідношення між ними 10/1. Тепер подивимося висновки ревізії все того ж Чернівецького держлісгоспу. Не тому, що я прагну політичної розправи над паном Тимофєєвим. Просто Державний комітет наразі перевірив саме його підприємство. Так от, торік в цьому держлісгоспі з рубок головного користування взяли 31,5 тис. м3. А з проміжного – 28,2 тис. м3. Майже 50+50. Родзинка в тому, що за оті 28,2 тисяч кубів держлісгосп не платить державі податок за використання деревинних ресурсів. В результаті, йому – прибутки, державі – збитки через суттєве заниження обсягів податкових надходжень. Заради справедливості скажу, що це стосується всіх лісгоспів.

– Миколо Прокоповичу, будь-який директор держлісгоспу скаже на те, що проміжні рубки – збиткові. З них – самі дрова.

– На папері – так, самі дрова. Відсоток дров перевищує всі допустимі нормативи навіть у рубках головного користування. Хто перевіряв, що насправді продають держлісгоспи під виглядом дров і куди йде чорна дельта між паперовим і фактичним сортиментом? Ось вам ще один спосіб дерибану деревини. Це при тому, що джерелом фінансування лісового господарства в умовах ринкової економіки мають бути не дотації лісівникам з державного бюджету, а кошти, отримані від їхньої господарської діяльності, найперше – продажу деревини. Тим більше, що, за Лісовим кодексом, держлісгоспи мають винятково тепличні умови з дарованим їм правом власності на заготовлену ними продукцію і доходи від її реалізації.

Лісове господарство має всі передумови бути надрентабельним. А воно у нас мало не збиткове. Саме через недолугий менеджмент його керівників, які або мало що в цій галузі розуміють, допускаючи порушення, або загрузли по лікті в тіньових схемах продажу деревини і вже не можуть ні вийти з них, ані щось змінити. Певна річ, ми повинні подякувати панові Ковальському за зроблені ним чудові фотокраєвиди нашого краю, однак, на жаль, – не за розвиток лісової галузі, яка носить у нас промисловий, а не рекреаційно-розважальний характер. Замість того, щоб вирішувати нагальні проблеми в лісівництві, лісозаготівлі, деревопереробці, а їх накопичилось чимало, налагодити ринок деревини, він захопився травами, ягодами, туристичними маршрутами. Для Криму це, певне, дуже корисно. У буковинських же лісівників інші пріоритети – найперше забезпечувати сировиною деревопереробну галузь на основі сталого, екологічно грамотного лісоведення. А що насправді коїться на лісосіках, нижніх і верхніх складах?

Сьогодні, приміром, відсутня прозора інформація щодо кількості та очікуваного складу лісових матеріалів на товарному ринку. В результаті, з одного боку, суб’єкти лісопромислового бізнесу – деревообробники, меблевики – не можуть спрогнозувати розвиток хоча б на найближчу перспективу своєї діяльності з урахуванням сировинного забезпечення. Про які інвестиції тоді говорити? З іншого боку – це сприяє тінізації ринку деревини, питання між постачальниками лісосировини та її споживачами вирішуються кулуарно. Ось приклад. Чернівецький держлісгосп на аукціони з продажу необробленої деревини не виставляє фансировину бука і дуба, хоча в сортиментній структурі і за фактом заготівлі ця продукція значиться. Все це наносить значних збитків не тільки економіці краю, але й екології.

Цікаво було б також почути не лише від лісівників, а й від помаранчевої влади в будинку з левами, приміром, від першого заступника губернатора Віктора Павлюка, який за розподілом функціональних обов’язків відповідає за лісове господарство, чому держлісгоспи досі не оформили державні акти на право користування земельними лісовими ділянками, а господарюють на підставі, подумайте тільки, планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які базуються почасти на писаних від руки військовими комісарами довідках 40-х років.

Лісгоспам це, звичайно, вигідно. По-перше, вони очікують, коли держава виділить їм кошти на ті акти. Самі заробити, як бачимо, не годні. По-друге, планово-картографічні матеріали не зобов’язують сплачувати земельний податок і дозволяють уникнути персоніфікованої відповідальності за результати землекористування на ділянках лісогосподарського призначення. Тобто лісгоспи безоплатно і безконтрольно з боку регіональної влади і територіальних громад використовують собі во благо природні ресурси, що, за Конституцією, є народною власністю. Місцеві бюджети з того практично нічого не мають. Лісиста область не багатіє зі своїх природних багатств – землі і лісу. А давно могла би, якби помаранчеві команди облдержадміністрації і облради не переймалися політичними іграми, виставляючи себе полум’яними захисниками народних інтересів, не обіцяли людям “золоті” гори, а реально щось робили на користь Буковини.

До речі, в березні обласні осередки „НСНУ” і БЮТ підписали меморандум про спільні дії, де йшлося також про спільну відповідальність за виконання своїх передвиборних обіцянок і, що головне, за стан справ у нашій області. Настав час відповідати.

www.partyofregions.org.ua