Карпати стають ближчими… швейцарцям

Старий Замок, № 63-64 (576-577) четвер, 31 липня

За своєрідним гірським рельєфом-ландшафтом Закарпаття не випадково нарекли в народі “другою Швейцарією”. Вочевидь, не в останню чергу саме через цю аналогію своїм “філіалом” щиро зацікавились представники історичної Швейцарії. Нещодавно гості цієї напрочуд благополучної і процвітаючої країни в серці Європи, які представляють сучасний лісогосподарський центр у Маенфельді, нанесли діловий візит у Закарпатський лісотехнікум. Передував йому дещо раніше укладений спільний швейцарсько-український проект сталого розвитку лісового господарства в Закарпатті. В перспективному проекті чільне місце відведено лісотехнікуму в Хусті.

В ході відвідин швейцарці ґрунтовно знайомилися зі станом підготовки фахівців “зеленої” галузі в закарпатському учбовому закладі, роботою навчально-виробничого лісництва технікуму, яке займає близько чотирьох тисяч гектарів.

Після технікумівських оглядин подальша ділова розмова щодо перспектив розвитку лісогалузі, її воднорегулюючої і ерозійнозахисної та рекреаційних функцій, з участю провідних спеціалістів облуправління лісогосподарства, Укрдержліспроекту, Рахівського державного лісогосподарського підприємства, університетських і дослідницьких центрів Ужгорода та приватних підприємців була продовжена на семінарі в санаторії “Кришталеве джерело”. На ньому було заявлено про те, що Закарпатський лісотехнікум не піддається кон’юнктурним і меркантильним впливам, тому й надалі буде сповідувати галузеву спрямованість у плані підготовки фахівців для лісу. На представницькому форумі з участю швейцарців повпреди лісотехнікуму внесли й власні пропозиції, спрямовані на вдосконалення швейцарсько-українського проекту щодо порятунку Карпат. У відповідь на це гості з Альп запросили лісотехнікумівців на стажування до себе в Швейцарію.

До речі, руку дружби й співробітництва “нейтральні” європейці закарпатцям пропонують вже вдруге. Перший раз вони чи не єдині на континенті запропонували реальну грошову допомогу (близько кількасот тисяч швейцарських франків) на відбудову зруйнованої сліпим паводком Бишківської дамби. Вони ж і контролювали хід роботи, а тепер благополучні альпійці безкорисливо пропонують схему порятунку зелених Карпат, які сучасні нувориші спотворили до невпізнання.

Василь Тис