Чорнобильські ліси пиляє сосновий пильщик

У результаті інтенсивного вирубування лісів в ХІХ-ХХ ст. на Україні залишилось дуже мало природних деревостанів. Не оминуло це лихо і лісів сучасної Зони відчуження. Аналіз картографічних матеріалів початку ХХ століття засвідчив, що лісистість території, де розташована ЧАЕС, складала всього 11%. Для усвідомлення того, що ліси для цього регіону є виключно необхідним природним компонентом, потрібно було майже півстоліття. Інтенсивне лісовідновлення, що проводилося в 1950-60-х роках, дозволило збільшити площі лісових насаджень до 43% (за станом на 1984 рік). Превагу віддавали монокультурам сосни, технології створення яких дозволяли застосовувати механізацію, посадки швидко утворювали зімкнутий полог, інтенсивно росли у молодому віці. Але природа не терпить одноманітності. Як наслідок – розвиток осередків шкідників і хвороб.

Слід відзначити, що аналогічні проблеми зі стійкістю штучно створених насаджень існують і за межами Зони. Однак, враховуючи виключне значення лісу як стабілізатора екологічної ситуації, ми не маємо права допустити зниження життєздатності або загибелі насаджень на значних площах. Тому контроль за фітосанітарним станом лісів – один з пріоритетних напрямків діяльності фахівців Державного спеціалізованого лісового підприємства "Чорнобильська Пуща".

У чому ж специфіка ситуації зі шкідниками та хворобами лісу в Зоні відчуження? Трохи історії. Систематичні спостереження, що були розпочаті лісівниками в 30-х роках минулого століття, засвідчують, що уже в цей період у лісових масивах, які знаходились на моренній гряді біля с. Лелів, с. Чистогалівка були постійно функціонуючі осередки розмноження шкідників. Це обумовлено невідповідністю складу насадження (чисті сосняки) лісорослинним умовам. Ці ж явища спостерігались й в інших "проблемних" на даний час місцях. У доаварійний період задовільний стан насаджень підтримували за допомогою рубок догляду і санітарних заходів.

У 1986 році догляд за лісами було припинено, що стало причиною суттєвого погіршення санітарного стану лісів. Ситуацію радикально погіршили масштабні пожежі 1992 року. Тільки після цієї катастрофи було створене Державне спеціалізоване комплексне лісове підприємство "Чорнобильліс". Проведення санітарних заходів отримало другий, після протипожежних, рівень пріоритетності.

Зараз контроль за фітопатологічною ситуацією в лісах регулярно проводиться фахівцями створеного на базі реорганізованого ДСВКЛП "Чорнобильліс", Державного спеціалізованого комунального підприємства "Чорнобильська Пуща". На основі даних обстежень осередків шкідників та хвороб восени складають перший очікуваний прогноз пошкодження насаджень і, при необхідності, плануються захисні заходи. Прогноз коригується за результатами додаткових весняних обліків щільності популяцій і смертності шкідників після зимівлі.

Аналіз фітосанітарного стану лісів за останні роки доводить, що осередки розвитку шкідників і хвороб – це постійно діючий фактор у лісах Зони відчуження. В окремі роки їх розвиток носить пандемічний характер (широко поширений), в інші – локальний. Мають місце епізодичні й постійно діючі осередки. За сприятливого для шкідливих об’єктів сполучення різних факторів ліси Зони відчуження є потенційними резерваціями шкідників і хвороб, які можуть розвиватися в діючі осередки. Породний склад лісів Зони відчуження також сприяє появі осередків і виникненню патологій у насадженнях. Серед хвойних порід великий відсоток складають монокультури. Через рослинну одноманітність відсутній або слабкий потенціал ентомофагів (корисних комах), через недостатню збалансованість процесів мінерального живлення насадження піддаються захворюванням і пошкодженню шкідниками.

Основними "ворогами" здорового лісу є хвоєгризучі – сосновий шовкопряд, шовкопряд-монашка, сосновий пильщик, вторинні шкідники – короїди, златки, хрущі. Із хвороб найбільшого розвитку набули коренева губка й борошниста роса.

Сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.) – основний шкідник соснових насаджень Зони відчуження. Шкодять гусениці, які живляться хвоєю. При масовому розмноженні вони можуть повністю оголювати значні масиви лісу. Молоді насадження при цьому гинуть, старі послаблюються й піддаються нападу вторинних шкідників. Природними передумовами для виникнення осередків є зростання сосняків на бідних сухих грунтах, староорних землях, послаблений фізіологічний стан дерев. З первинних осередків шкідник може розселятися у нові лісові масиви.

Перший значний спалах чисельності соснового шовкопряда після аварії на ЧАЕС спостерігався у 1997–98 рр. У 1997 році зимуючий запас шовкопряда був виявлений на площі близько 4 тис. га. Спочатку (на 01.05.1998 р.) осередки розвитку соснового шовкопряда з мозаїчним розподілом у насадженні при 100% об’їданні хвої були виявлені у Корогодському, Лелівському і Старошепелицькому лісових відділеннях. Загальна площа осередків становила 3,3 тис. га. Для протидії спалаху 23-24.06.98 р. були проведені авіахімічні обробки на площі більше 3 тис. га. Авіахімічна обробка насаджень Корогодського лісового відділення проводилася 0,3%-вим розчином циперметрину, Лелівського й Старошепелицького – 0,3%-вим розчином арріво. Їх ефективність становила 87,7±2,7%. Не дивлячись на високу ефективність проведених захисних заходів, основні осередки соснового шовкопряда в результаті обробок не були знищені. Однією з причин цього було те, що обробки проводились із запізненням, по гусеницях 4-5 віку, а за нормативами їх слід проводити по гусеницях 2-3 віку. На заваді стала одвічна проблема – через відсутність коштів не вдалось вчасно провести організаційні заходи. При осінньому обстеженні 1998 року шовкопряд був виявлений ще й у Дитятківському, Розсохському та Опачицькому лісових відділеннях. Загальна площа осередків склала 6 тис. га, тобто за вегетаційний період площа осередків збільшилася на 2,7 тис. га. Однак у 1999 році відбулось різке природне зменшення розвитку популяцій шовкопряда. Площа осередків склала біля 850 га.

З 1999 до 2004 року чисельність цього шкідника підтримувалася на незначному рівні. У 2003 році поодинокі гусениці були виявлені в Опачицькому та Луб’янському лісових відділеннях.

У 2005 році пошкодження сосновим шовкопрядом знову відзначені у Корогодському лісовому відділенні на території 28 кварталів (площа 2 тис. га). В осередках заселення сосновим шовкопрядом спостерігалось об’їдання дерев на 75-90%. У 2006 р. на початку квітня в Корогодському лісництві відзначений вихід соснового шовкопряда після зимівлі гусениць. За результатами весняних обліків, проведених фахівцями ДСКП "Чорнобильська Пуща", 13–17 травня 2006 року була проведена обробка насаджень пестицидом "Фастак" на площі 2 тис. га. Ефективність обробок становила 90%. Проте, за цей час шкідник встиг розповсюдитися за межі оброблених насаджень. У липні було виявлено три осередки розвитку соснового шовкопряда на території 37-ми лісових кварталів Корогодського лісництва на площі близько 2 тис. га з осередками об’їдання хвої до 100%. У результаті діяльності шкідника на момент його відходу на зимівлю у близько 500 га соснових насаджень була повністю знищена хвоя.

Грунтові розкопки, проведені в осередках розвитку соснового шовкопряда виявили, що чисельність зимуючих гусениць у осередках масового розмноження становить до 45, на межі осередків – 12–15 і менше гусениць/м2, а у 2005 р. зимуючий запас гусениць становив до 1 000 гусениць/м2. Усього зимуючий запас шкідника виявлений на площі 3,3 тис. га (59 кварталів).

Відомо, що висока чисельність соснового шовкопряда, яка виникла під час спалаху, іноді утримується впродовж 7–8 років. Однак у період масового розмноження цього шкідника у 1997–98 рр. спад чисельності шовкопряда спостерігався вже на третій рік. У зв’язку з цим можна очікувати, що у 2007–2008 роках відбудеться природне затухання спалаху розмноження шкідника. Спрацює механізм міжпопуляційного й внутрішньопопуляційного регулювання чисельності. Проте за сприятливих умов зимівлі й масового весняного виходу гусениць, наявного запасу шкідника достатньо, щоб нанести пошкодження сосновим насадженням на площі більше 3,3 тис. га.

Для того, щоб уникнути подальшого збільшення осередків пошкодженого лісу з урахуванням виявленого запасу шкідника та буферної зони, необхідно запланувати проведення обробок інсектицидами зразу ж після весняного виходу гусениць на площі не менше 4 тис. га. Коригування обсягів обробки пестицидами повинно бути проведено весною в період виходу гусениць у крони дерев.

За останні роки постійним шкідником соснових насаджень є пильщик сосновий (Diprion pini L.). Шкоду наносять гусениці, які можуть об’їдати хвою майже до основи. Практично щорічно пошкодження сосновим пильщиком відзначаються в Опачицькому, Корогодському, Паришівському, Дитятківському лісових відділеннях. У 2004 р. найбільша чисельність пильщика була виявлена в Опачицькому та Корогодському лісових відділеннях – від 13 000 до 86 000 коконів шовкопряда на гектар. Така кількість коконів на 1 га свідчить про початок підйому чисельності цього шкідника.

У 2006 році виявлені осередки з високою чисельністю шкідника в Паришівському лісовому відділенні.

Зниження стійкості великих масивів лісів у результаті аварії на ЧАЕС, пошкодження їх хвоє-листогризучими фітофагами створили сприятливі умови для розвитку вторинних (стовбурних) шкідників. Найнебезпечнішими серед вторинних шкідників є соснові короїди (Blastophagus minor Hart.), синя соснова златка (Phaenops cyanea F.). Заселення цими комахами стовбурів дерев призводить до їх сильного ослаблення. Частіше короїдами пошкоджується середня частина стовбура. Найбільше пошкодження короїдами відзначено на ділянках, пройдених пожежами.

Необхідно звернути увагу на маловідомий факт, що саме вторинні шкідники стали основною причиною загибелі у 1987 році ослаблених дією іонізуючого випромінюваня дерев на межі "рудого" лісу. Тут негативна дія радіаційного фактора створила сприятливі умови для розвитку популяції вторинних шкідників. Фактично вони стали причиною розширення площі загиблих насаджень через рік після аварії. За результатами проведених співробітниками УкрНДІ лісового господарства і агролісомеліорації лісопатологічних обстежень було прийнято рішення про авіахімобробку території "рудого" лісу та прилеглих лісових масивів. Це врятувало пригнічені радіацією деревостани від загибелі.

У 2006 р. на окремих ділянках Зони відчуження спостерігалося досить специфічне пошкодження листяних дерев галоутворюючими шкідниками, яке найбільш ефектно проявилось у в’яза шорсткого.

Наявність в Зоні відчуження значних площ перелогових земель створює сприятливі умови для розвитку личинок західного травневого хруща (Melolontha melolontha L). Найбільша чисельність цього шкідника спостерігалась у 1997 р., 2001 р., 2005 р., коли дорослі комахи пошкодили до 100% листя на березі і дубі, до 80% – на каштані. Враховуючи чотирирічний цикл розвитку хруща, в найближчі роки спалахів чисельності шкідника не очікується.

З грибних хвороб найбільшого розповсюдження у хвойних лісах Зони відчуження набула коренева губка (збудник – Heterobasidion annosum), яка найчастіше уражує середньовікові соснові культури, які зростають на староорних землях. На основі рекогносцирувальних обстежень і візуальних спостережень з повітря (за даними ДСКП "Чорнобильська Пуща") зроблено висновок, що 10% території, зайнятої сосновими насадженнями на староорних землях (близько 40 тис. га), уражені кореневою губкою. Зростання площ осередків становить приблизно 1-2% за рік від усієї площі осередків розвитку кореневої губки. У результаті загибелі дерев від пошкодження кореневою губкою утворюються прогалини та вікна, що заселяються травневим хрущем і сосновою совкою.

Нині найбільш складна фітосанітарна ситуація склалася в забрудненій 10-кілометровій зоні. Саме тут основні масиви соснових культур, що були посаджені на староорних землях і характеризуються спрощеною просторово-видовою структурою, перегущеністю, невідповідністю фітоценозу типу лісорослинних умов. В окремі роки стійкість насаджень значно зменшують несприятливі кліматичні фактори – сніголоми, вітровали, посухи тощо.

Ризик виникнення осередків шкідників максимально зростає при лісових пожежах. На ослаблені насадження нападають хвоєгризучі та вторинні шкідники, інтенсифікується розвиток кореневої губки.

Таким чином, аналіз ситуації показує, що штучно створені насадження Зони відчуження ще довгий час не зможуть функціонувати без систематичного і регулярного лісівницького та санітарного догляду. На фоні розмов про створення на цій території біосферного заповідника слід чітко розуміти, що цьому повинен передувати досить тривалий період трансформації штучних фітоценозів до природного стану. І немаловажним завданням лісівників у цьому напрямку є підтримання стабільного фітосанітарного стану насаджень і всестороння стимуляція природних саморегуляційних процесів. А поки що від методів штучного регулювання чисельності розмноження найбільш небезпечних шкідників за допомогою авіахімобробки осередків навряд чи вдасться відмовитись. Тому на даний час організація систематичного фітосанітарного контролю та догляду за насадженнями – одне з пріоритетних завдань фахівців ДСКП "Чорнобильська Пуща".