16/07/2007
0Чому у столиці вирішили проігнорувати губернатора Вінниччини, а 5 липня, коли головний лісник області пішов на лікарняний, із Києва привезли нового керівника, однак його до робочого місця не пустила… ухвала адмінсуду
“Перш, ніж вирубати, треба посадити”, — таку досить неоднозначну фразу сказав журналістам представник “Нашої України” Іван Гамрецький. Ніби про дерева, а насправді говорив чиновник про незаконність звільнення з посади начальника Вінницького обласного управління лісового господарства Віктора Попельнюка, зокрема, “перш, ніж звільнити, треба знайти порушення у його роботі”.
Але навіть не це головне — Держкомітет лісового господарства України не узгодив із губернатором нову кандидатуру. А це, як відомо, суперечить статті 36 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, керівники державних установ і підприємств призначаються та звільняються за погодженням із головою місцевої держадміністрації.
А “проігнорували інтереси Вінницької області” минулої п’ятниці, 6 липня, коли нового керівника обласного управління привіз представляти у Вінницю заступник голови Держкомітету Віктор Парфенюк. Щоправда, на наказ про нового виконувача обов’язків Вінницький окружний адміністративний суд на той момент уже встиг винести ухвалу — через неузгодженість виконання рішення призупинили. Саму ухвалу привезли вже після того, як у приміщення лісового управління по вулиці Пирогова, 26 приїхали і голова ОДА, і мер Вінниці. Олександр Домбровський не стримував обурення, що навіть до нього не зайшли, не повідомили про кадрові зміни і, із властивою нинішній владі образністю, висловлювався: “З такою логікою, коли через коліно хочуть перегнути всю область, ми не погодимося ніколи!”. Жоден аргумент представника Держкомітету лісового господарства на керівника Вінниччини не подіяв: і те, що він лише виконує доручення голови комітету, і те, що обговорювати і спільно узгоджувати повинні лише кандидатуру начальника, а не в.о… Натомість губернатор не міг заспокоїтися: “Попельнюка знаємо як професіонала, порядну людину, депутат облРади… А те, що, можливо, не виконує накази про бездумне вирубування лісів, чи не продає деревину за ціною, яку диктують із Києва, то ми з таким ставленням до керівника не можемо погодитися…”
Того дня місцева влада перемогла столичну — “гості” поїхали. Але у середу дали про себе знати:
— До нас надійшов новий наказ від голови Держкомітету: попередній ним відмінений і створений новий — знову про призначення в.о. Ярослава Макарчука, — повідомив заступник голови облРади Віктор Вікалюк. — Замість того, щоб оскаржувати у судовому порядку, вони пішли по легшому шляху — просто відмінили попереднє рішення. Але ми і за другим рішенням позиватимемося до суду.
За словами Віктора Вікалюка, така ж ситуація із призначенням на посаду начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства у трьох областях — Черкаській, Чернівецькій і Львівській. Чотири губернатори цього тижня мають намір у Києві шукати пояснення щодо подібних кадрових рішень.
СЕЗОН ПОЛЮВАННЯ У ВІННИЦЬКОМУ ЛІСІ ВІДКРИВ… ДОМБРОВСЬКИЙ
Власне кажучи, про зміни у керівництві лісового господарства говорять уже півроку. Пов’язували їх із реорганізацією структури — до назви “лісове господарство” мали приєднати “мисливське”, бо ж треба якимось чином пояснити деякі звільнення, адже відділ мисливства був у структурі лісового господарства. Після зміни назви мали змінити і Віктора Попельнюка, планували призначити на посаду начальника обласного управління колишнього директора одного із державних підприємств. Так хотіли у Києві, утім назвати прогнозованого керівника людиною з команди Домбровського — ну дуже важко, якби було інакше, то він досі займав би посаду у владному бізнесі Вінниччини. Однією з головних причин, чому ця людина не спрацювалася з Домбровським, те, що був ставлеником екс-губернатора (Партії регіонів). Однак, не так давно із його кандидатурою на керівництво лісовим господарством теж усе “перегралося”, з яких причин у Держкомітеті передумали — невідомо. Як і те, чому саме виконувати обов’язки начальника управління привезли молодого Ярослава Макарчука, за його ж словами, у лісовій галузі має стаж 11 років. Чи не єдине серйозне згадування про нього в інтернет-виданнях містить журнал “Пропозиція” — №6 за 2004 рік, мова йде про Житомирщину: “1993 року на базі Норинської ГЛМС було утворено Овруцько-Народицький спецдержлісгосп, куди увійшли масиви, що раніше підпорядковувалися Народицькому, Норинському та Овруцькому держлісгоспам. Усього — 90,2 тисячі гектарів. Найбільший у країні за площею ДЛГ очолює нині один із наймолодших директорів, кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Макарчук… Лісгосп чи не найнебезпечніший у радіаційному плані — у 60 відсотках насаджень забруднення радіонуклідами. Зрозуміло, що жодних робіт там вести не можна або ж вони суворо регламентовані…”
Чому настільки сильну підтримку має у теперішньої вінницької влади Віктор Попельнюк, неважко здогадатися. Віктор Васильович у 2006 році став депутатом облРади (пройшов останнім за списком “Народниого Блоку Литвина” (попереду нього — екс-губернатор Юрій Іванов, заступник голови ОДА Василь Черній), заступник голови постійної комісії обласної Ради з питань будівництва, комунального господарства, торгівлі, побутового обслуговування, комплексного розвитку та благоустрою населених пунктів. А те, що він “наш”, не викликає сумнівів — народився в смт. Чечельник. З 1981 по 1991 роки працював на різних посадах лісогосподарських підприємств Вінницької області. З 1991 по серпень 2005 року — керівник Вінницького лісгоспу. Із серпня 2005 року — начальник Вінницького обласного управління лісового господарства.
Цікаво, що найбільшу підтримку організувала Віктору Попельнюку саме “Наша Україна”, а не “Народна партія”, членом якої він є. Власне, нічого дивного — всім відомо, хто представляє “партію вінничан”. Дещо незвично виглядав пікет під стінами управління у середу — із прапорами (дехто тримав два — у кожній руці) стояли студенти і пенсіонери, але самі працівники із плакатами на підтримку свого начальника не вийшли. Пояснюють, що вони держслужбовці — щось не так зроблять — “пиши заяву”, але нервозність у колективі присутня.
Що думає з приводу цієї ситуації сам “винуватець”? Із Віктором Попельнюком вдалося поспілкуватися лише по телефону, наразі він перебуває у лікарні (до речі, на лікарняному він із 5 липня, саме за цією датою підписаний наказ про призначення в.о.)
— Вікторе Васильовичу, Ви знали про своє звільнення?
— Знав, тому що ще у квітні була постанова про реорганізацію галузі — ліквідацію лісового господарства. По суті, це зроблено штучно, щоб прибрати неугодних.
— Ви знайомі із своїм “наступником” — Ярославом Макарчуком?
— Ні. Він молода людина, мені відомо, що працював у Житомирському лісництві, а потім на Київщині.
— Чи пов’язуєте наказ про своє звільнення із листом-скаргою у Генпрокуратуру, де серед дев’яти керівників обласних управлінь лісового господарства є й Ваше прізвище?
— Так, дійсно, звернення було, тільки я до цього непричетний. Моє прізвище фігурує, але ні я, ні інші, хто там підписаний, цього не писали. З цього приводу даватиму пояснення у прокуратурі.
— Про що йшлося у листі?
— Про зловживання голови Держкомітету.
— Ви особисто збираєтеся звертатися до суду стосовно незаконності звільнення?
— Звичайно.
— І після всього маєте бажання працювати на цій посаді?
— Як-то кажуть, я не родився і не збираюся помирати на цій посаді. Якби я провинився, то була б інша справа… Наскільки мені відомо, то є вже ухвала на другий наказ про призначення — він теж зупиняє рішення комітету про нове призначення без погодження з місцевими властями.
Війна у вінницькому лісі триває. Хто із “лісників” переможе — невідомо. Це на справжньому полюванні відпочивають від роботи, від бізнесу, від справ, від людей, коли розумієш, що сувора битва між розумом людини і прозорливістю диких тварин здається в порівнянні з людськими інтригами на диво чесною. Там не мають значення ні ранги, ні звання, ні статок… Тільки ти і звір. Кабінетне полювання зовсім інше: там ти і такі, як ти…
Місто, 13.07.07
