16/07/2007
0
У п’ятницю на території обласного управління лісового господарства вирував зелено-помаранчевий майдан. Кілька десятків лісівників в камуфляжах кольору стиглого лісу і жовтогарячих касках, тримаючи в руках увімкнені бензопили, блокували вхід до приміщення управління, протестуючи проти призначення нового керівника. Міліції близько не було, хоча ситуація завдяки деяким директорам буковинських держлісгоспів дійшла до крайньої межі. (За неофіційною інформацією, вони погрожували звільненням тим своїм працівникам, які відмовляться мітингувати). Ще й оті бензопили. Мало що спаде комусь на думку у 30-градусну спеку!
У акції протесту на правах парламентерів, котрі вийшли на мирні переговори з прибулим до Чернівців представником Держкомлісгоспу Олексієм Пристаєю, брали участь три губернаторових заступники – Борис Баглей, Георгій Шутак та Віталій Усик (перший заступник -Віктор Павлюк, який, до речі, курує від виконавчої влади буковинський ліс, як завжди, залишився у тіні). Вони також були невдоволені: кандидатура Івана Вінявського – наступника начальника лісового управління Анатолія Ковальського – не була погоджена з регіональною владою. Втім, якщо про призначення не знав Баглей, це ще не означає, що не знали Куліш з Шилепницьким.
Заступники вібрували обуренням дужче від бензопил. "Це загроза національній безпеці не лише в Чернівцях, а й по всій державі! – гримів басом Георгій Шутак. – Таке кадрове рейдерство з боку Держкомлісгоспу, яким керує нині колишній спортсмен, непрофесіонал, що довів галузь до економічного занепаду, є намаганням Києва через створення відповідних структур диктувати демпінгові ціни на нашу лісосировину і за тіньовими схемами дерибанити ліс". Він тут же від свого імені призначив на наступний день позачергову сесію облради. З легкої руки прес-служби лісового облуправління, повідомлення про скликання сесії одразу передало обласне держтелебачення. Перелякані депутати, які ні сном ні духом нічого про те не відали, кинулися прасувати шнурки.
"Ця акція спланована відповідною політичною силою, яка в такий спосіб готується до виборів", – пішов ще далі у своїх словесних екзерціях Борис Баглей, уточнивши перегодом, про яку саме силу йдеться.
"Зрозуміло, про яку – це Регіони, – продовжував. – Та ми ці штуки знаємо. Спроба наводити порядок на Буковині та ще щось взяти з лісу за кілька місяців до виборів у нашій області не пройде!" Віталій Усик був, з першого погляду, найпоміркованішим. Однак його емоційно врівноважені роздуми дивували юридичною необізнаністю.
Як запевнив пан Усик, управління лісового господарства ліквідоване без відома і без участі області, а на його місці створено ідентичне, про яке ніхто нічого не знає. "Де таке бачено і чувано, щоб регіональна влада навіть не знала про нове управління? Таке нехтування регіоном не могло не викликати реакцію пересічних людей, які хочуть захистити свої права. Якщо піде за таким сценарієм, то завтра ми можемо прокинутися і дізнатися, що область уже не Чернівецька, а Івано-Франківська". Справді, де таке чувано, що обласна влада "нічого не знає" про постанову Кабміну кількамісячної давнини, а також про відповідний наказ Держкомлісгоспу щодо створення в галузевій системі управлінь лісового і мисливського господарства? Яку оцінку можна тоді дати місцевій владі з точки зору логіки, ти паче – державності, про яку так піклується Віталій Сергійович? Чим вона, питається, займається? З такою владою Буковина справді може все проспати. Можливо, лісівники вийшли не на той Майдан?
Тим часом, перекрикуючи металевий виск бензопил і завивання автомобільних сирен, Анатолій Ковальський робив заяву засобам масової інформації.
– Сьогодні в лісовому господарстві країни коїться щось неймовірне, – сказав він. – Йде шалена рейдерська атака на кадри лісових управлінь. Під виглядом реорганізації зроблено спробу поквитатися з небажаними керівниками. Хоча підстав для таких кроків насправді нема. Очолювати новостворену структуру в області буде кандидатура, яка попросту виконуватиме прямі вказівки Держкомлісгоспу, тобто свідомо розвалюватиме лісове господарство. Від імені лісівників Буковини та держави прошу Президента і прем’єра звільнити з посади голову Держкомлісу Віктора Сівця, який зв’язався з кримінальними структурами. Треба зупинити злочинні дії галузевого керівництва, що ведуть до тотального знищення галузі. Прикладом тому є вимоги столичних начальників продавати буковинський ліс певним фірмам за демпінговими цінами. Хотинський держлісгосп змушували віддавати паркетну заготовку за 65 євро за куб.
– Ніхто мене ні до чого не змушував і нікому так задешево я свою продукцію не продавав, – зізнався журналістам після, щоправда, тривалого "партизанського" мовчання генерал хотинських лісів Іван Качан. Те саме підтвердили його колеги – Іван Ковбиш з Путили, Василь Воробчук з Берегомета, Олександр Тимофєєв з Чернівецького держлісгоспу.
– Не було таких вказівок з Києва. Ні письмових, ні усних, – сказав і заступник пана Ковальського з виробничих питань Тарас Довганюк.
Зі схемами продажу лісосировини загалом зі заявами екс-начальника лісового управління зокрема ще треба розібратися. Може, пан Ковальський не про все відав у своєму господарстві? Що, врешті, природно. Знавець усіх тонкощів рекреації і полювання, техніки протоптування у лісі туристичних стежок, неперевершений в стилі соцреалізму майстер фоторушниці, в питаннях лісової промисловості він був, чесно кажучи, слабким спеціалістом. Доста подивитися, як виписували на верхніх складах товарно-транспортні накладні, за якими, тобто на паперах, завантажені по вінця кругляком лісовози везли лише пиловник та дрова, без вказівки конкретного сортименту лісосировини, як того вимагає Деркомлісгосп. Що там було насправді і кому призначалося, Анатолій Йосипович міг і не знати. Однак йому добре відомо, за якими цінами при його керівництві продавали управлінські посади. Щоб стати лісничим, треба було заплатити 5 тисяч доларів. І платили. Іванові Орестовичу Шилепницькому про те, до речі, добре відомо. За весь період роботи пана Ковальського не проведено жодної комплексної перевірки фінансової діяльності держлісгоспів.
Зараз комісія з Державного комітету лісового господарства проводить ревізію наслідків господарювання пана Ковальського. Можливо, тому він так і хвилюється. Результати перевірки наочно продемонструють, чи були підстави у Державного комітету лісового господарства не погодитись із його кандидатурою на посаду начальника нового управління, як те пропонувала Чернівецька облдержадміністрація.
Врешті, це право галузевого керівництва вирішувати такі призначення. Тим більше, що з юридичного боку, хто б що не казав, призначення Івана Вілянського першим заступником – виконуючим обов’язки новоутвореного управління було витримане бездоганно. Втім, останнє слово за судом, якщо облдержадміністрація дотримається своєї офіційної заяви і позиватиметься у судовому порядку до Державного комітету лісового господарства щодо недотримання, на її думку, законних процедур при кадрових змінах у буковинських лісах.
Хоча, як казали самі ж працівники лісу, оті, що стояли з бензопилами, вони не проти нового начальника. Проти були найперше їхні керівники – директори держлісгоспів, які не могли змиритися з тим, що ними керуватиме всього лише колишній начальник Клішковецького лісопункту. А також помаранчевий Борис Баглей, який наступного ж дня після акції протесту почав вербувати пана Вілянського в "Нашу Україну". Тоді, мовляв, усі питання будуть одразу зняті, й підтримка помаранчевої облдержадміністрації і облради гарантована. Пересічні лісівники запевняли, що просто не хочуть повернення до влади Володимира Дарчука.
– За чутками, Дарчук ходив високими столичними кабінетами, аби обійняти посаду начальника управління, – сказав директор Чернівецького держлісгоспу Олександр Тимофєєв. – Коли йому відмовили він вирішив поставити керувати лісом свою маріонетку, а потім стати в управлінні першим заступником і вирішувати всі питання.
– Я не креатура Дарчука, – відповів на те Іван Вілянський. – Хоча поважаю Володимира Івановича як професіонала своєї справи і сильного господарника. При ньому у лісі був порядок. Не те що зараз. Не варто забувати, що саме Дарчук чи не першим в країні запроваджував, навіть у супротив Києву, у галузі прогресивні нововведення, зокрема, аукціонний продаж деревини. Щодо мого призначення, то хочу сказати, що я буковинець, маю фахову освіту і багатий досвід промислового ведення лісового господарства. У мене є свій план розвитку галузі. Ні про який дерибан не може бути мови. Насамперед слід припинити так звані пошукові рубки, коли з дозволу лісових начальників сумнівні бізнесмени ходять по лісу, шукаючи, яке дерево зрубати. Треба категорично заборонити реалізацію продукції лісозаготівель з верхнього складу, як ведеться зараз. Цим покладемо край крадіжкам. Введемо в експлуатацію 2 цехи з розпилу деревини, що працюють на території Чернівецького держлісгоспу по суті незаконно. З відома, до речі, пана Ковальського. Ні, я не возитиму директорів держлісгоспів в Крим, а поїдемо з ними разом у ліс на ділянки дивитися, як вони там господарювали. Я знаю про ліс все – від посадки до переробки. І знаю, що робиться у нашому лісовому господарстві. Тому дехто і не хоче бачити мене на посаді керівника обласного управління.
– Ви – член Партії регіонів?
– Так, і не приховую цього. Ця партія знає дисципліну і порядок. Я з цією політичною силою, і все зроблю для того, щоб буковинський ліс працював на благо держави, області і галузі.
– Мене дивують заяви деяких політичних лідерів області з помаранчевого табору про якесь кадрове рейдерство, – каже народний депутат України, голова обласного партійного осередку Партії регіонів Микола Романюк. – Як, скажіть, тоді назвати кадрові пертурбації, які відбулися на Буковині після Майдану, коли до влади, наприклад, у Путильському, Вижницькому, Хотинському районах, прийшли випадкові люди, причому далеко не завжди дотримуючись необхідних юридичних процедур. А які "спеціалісти" засіли в будинку з левами! Один начальник головного управління ОДА Микола Малярчук чого був вартий. Щодо лісового господарства, то тут давно треба наводити порядок. Певна річ, кандидатура начальника лісового управління обов’язково має бути погоджена з губернатором, як того вимагає закон. Але і не рахуватися з думкою Держкомлісгоспу область не може.
Час-2000
12/07/2007
