Від перестановки доданків… сума змінюється

З таким реформуванням не згодні місцеві громади Волині.

Пам’ятник порожнім трудодням

У 1950-ті роки минулого століття в області розпочалося масове відродження лісів. Активно до цієї справи долучались і щойно створені колгоспи. Чи не кожен другий з них заклав свій ліс. Робилося це майже безоплатно, за трудодні, які тоді нічого не були варті. Зате люди вважали ці ліси своїми, берегли від пожеж і крадіїв.

Не змінилося ставлення селян до цих лісів навіть тоді, коли в середині сімдесятих їх передали міжгосподарським спеціалізованим підприємствам. Ось чому таке занепокоєння у місцевих громад викликала звістка про наміри уряду передати їх Держкомлісгоспу України.

Наша довідка:

Площа лісів підприємств Мінагрополітики та комунального підпорядкування становить 191, 4 тисячі гектарів, або майже третину лісового фонду області. Торік цими лісгоспами вироблено продукції майже на 18 мільйонів гривень.

Свою незгоду з такими намірами влади висловили районні ради, голови сільських рад Маневицького і Любешівського районів.

"Передача лісів міжгосподарських лісгоспів та лісогосподарських комунальних підприємств Держкомлісгоспу створить монополію на ліси, зникне здорова конкуренція на ведення лісового господарства, – йдеться у зверненні депутатів районної ради і сільських голів Маневицького району до Прем’єр-міністра Віктора Януковича. – Під виглядом турботи про збереження й ефективне використання лісів у селян волинської громади фактично хочуть вилучити останні примножені їхньою працею природні ресурси, необхідні для їх життя і господарювання. Держава на ці ліси майже ніколи не витрачала своїх коштів. Тому для такого рішення немає жодних підстав. Буде знищено малий і середній бізнес, без роботи залишаться тисячі людей і все це непідйомним тягарем ляже на плечі державного бюджету. Ліс завжди був не тільки окрасою поліського села, а й важливою складовою його господарського комплексу, невід’ємною умовою його життя та благополуччя. Просимо вас зважити на наше клопотання та захистити від подальшого розорення та зубожіння волинські ліси, поліські села та містечка".

Тим паче обласна рада у червні минулого року створила Волинське обласне спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство "Волиньоблагроліс".

Запит до Кабінету Міністрів щодо доцільності такого реформування зробили і народні депутати Євген Кирильчук та Володимир Карпук.

Сусіди нас не розуміють

Власне, що ж занепокоїло селян? Про це і поговоримо на прикладі двох районів – Любешівського і Маневицького.

Маневицький район – найлісистіший на Волині. Ліси займають майже дві третини території. Тут працюють три держлісгоспи і міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство.

Наша довідка:

Територія лісів Маневицького МСЛП становить майже 20 тисяч гектарів. У чотирьох лісництвах працює 116 осіб. Щорічно лісгосп висаджує лісові культури на площі понад 100 гектарів. У 2006 році отримано 67, 5 тисячі гривень прибутку. Середня заробітна плата на підприємстві – 690 гривень. До бюджету сплачено податків і зборів 709 тисяч гривень.

Голова Маневицької районної ради Андрій Сопронюк вважає:

– Це рішення Кабміну суперечить статтям 13 та 14 Конституції України, за якими "усі суб’єкти правовласності є рівними перед законом та правом власності на землю". Крім того, порушуються статті Земельного кодексу України: ст. 57 (Використання земель лісогосподарського призначення), ст. 122 (Повноваження органів влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування), ст. 125 (Виникнення права власності та права користування), а також статті 7, 9, 11, 17, 30 Лісового кодексу України.

– Це колишні колгоспні ліси і сільськогосподарським виробничим кооперативам питання з ними вирішувати легше, – зауважує заступник голови Маневицької райдержадміністрації Святослав Хурава. – Лісгосп виділяє їм матеріали для ремонту приміщень, нового будівництва. Часто робить це навіть у борг.

– Уявляєте, як нам сьогодні працюється, коли вже майже рік живемо в очікуванні реформування, – розповідає директор Маневицького МСЛП Петро Комар. – Ведемо переговори з поляками, італійцями про поставку нового обладнання. Та хто нас в Європі сприйматиме як серйозних партнерів, знаючи, що завтра цієї організації може не стати.

На цукерку завжди є охочі

У Любешівському районі авторитет міжгосподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства, яке багато років очолює Віктор Симонович, теж дуже високий. "Голос України" неодноразово писав про нього і його трудівників. За багатьма показниками підприємство випереджає місцевий держлісгосп.

Наша довідка:

Любешівське МСПЛ 12 березня відзначило свою тридцяту річницю. За цей час працівниками підприємства посаджено понад три тисячі гектарів лісів. Нині їх площа перевищує 22 тисячі гектарів. До складу лісгоспу входить 6 лісництв, цехи з переробки деревини, виготовлення овочевих та м’ясних консервів. Середня зарплата перевищує 710 гривень. Щорічно надає спонсорську допомогу на 30-50 тисяч гривень. У селі Мукошин нині будує "Народний дім", в якому будуть клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку.

А ось що думають лідери місцевих громад про таке "реформування". Седлищенський сільський голова Василь Матюк: "Нині у нас зводять 34 будинки. Звертаємося до міжгосподарського лісгоспу по матеріали і немає жодних проблем. Виписують дрова людям. А поряд, на нашій території, розташований державний лісгосп. Там ситуація інша. На думку громади, порядку в міжгосподарських лісах більше, ніж у держлісгоспівських. Переконаний: мають бути різні форми власності на ліс: і державна, і комунальна, і приватна".

Березичівський сільський голова Василь Романюк: "Любешівське МСЛП виділяло спонсорську допомогу на будівництво Святопетропавлівської церкви, на ремонт фельдшерсько-акушерського пункту і дерев’яного моста через Стохід. Забезпечує населення діловою деревиною і дровами. Жителі наших сіл вважають недопустимим передачу лісів спецлісгоспу іншому власнику. Наші батьки садили їх і потрібно, щоб і надалі громада мала від них якусь користь".

Голова Любешівської районної ради Валерій Панасюк: "Міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство виділяє 70 відсотків дров. Державний лісгосп робить це неохоче. Зовсім інші підходи, зовсім інше бачення співжиття з місцевими громадами одного лісгоспу й іншого. Це не просто міняється вивіска, це міняється система розподілу деревини. Зараз близько половини її переробляється місцевим спецлісгоспом, третина – йде на дрова, а решта – місцевому малому бізнесу. І це також важливо. Адже в малому бізнесі в районі зайнято майже тисячу чоловік. Він дає майже чверть усіх надходжень до місцевого бюджету. Якщо сьогодні все це поміняти, в районі виникне напруга.

Тим більше міжгосподарський спецлісгосп працює краще державного. Він ефективно використовує сировину, немає заборгованості у зарплаті і податках.

Минулого року наш район посів друге місце в області щодо введенню житла в сільській місцевості, здавши в експлуатацію майже 50 будинків. Як ми купуватимемо в держлісгоспу ліс, якщо тендер проводитиметься в Києві? Ми знаємо, як це робитиметься: знайдеться дядько, який купить за 100-150 мільйонів гривень усю ту лісосіку. Міжгосподарські лісгоспи виконували соціальну функцію: вартість їхніх послуг конкурувала з грубими ринковими цінами. Вони ніколи не були багатими, зате завжди працювали для людей.

На цьому місці, де ми стоїмо, було пустирище. За 30 років виросло потужне підприємство. І доки воно було ніяким, доки були тут не дерева, а, як кажуть, дубці, нікого не цікавило. Коли ж лісгосп зіп’явся на ноги, довів, що може працювати, почалися якісь незрозумілі рухи. Якщо є ринкова економіка, то не може бути адміністративних заходів. Кожен повинен доводити ефективність свого господарювання. Така проста логіка. Постає інше запитання: кому це вигідно?

30 січня сесія районної ради прийняла звернення до Президента, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, обласної ради щодо недоцільності передачі до сфери управління Держкомлісгоспу спеціалізованих лісогосподарських підприємств Мінагрополітики. Вважаю, до нашої думки мають дослухатися".

Із шкільних років кожен з нас пам’ятає правило арифметики, яке твердить, що від перестановки доданків сума не змінюється. Проте, на думку волинян, такими кроками уряд може змінити все. І навіть просте арифметичне правило.