Розстріляні волинські популяції

З настанням осінньо-зимового сезону як для лісів, так і для тваринного світу настає страшна година. Отож, хотів би привернути до цієї проблеми увагу суспільства.

Останніми роками волинська преса час від часу повідомляє, що популяція зубрів в області під загрозою зникнення. Зубр – унікальний звір, він занесений до Червоної книги. В минулому – типовий мешканець Лісової та Лісостепової зон Європи. Його м’ясом нерідко частував своїх гостей Володимир Мономах. Щоб нагодувати вінценосців Європи та їхню чисельну челядь, що зібралися в Луцьку 1431 року, Великому литовському князю Вітовту, крім свійської худоби, довелося використати 100 зубрів, 100 лосів і 500 кабанів. А Владислав Ягайло вже ХVІ ст., щоб частувати вельмож Європи в тому ж таки Луцьку, наказував щоденно відстрілювати сотні зубрів та інших тварин. Починаючи з ХVІІІ ст., про зубрів вже не згадується…

Дві світові війни були трагічними для зубра як виду. Після Другої світової у всіх країнах залишилося тільки 84 зубри (в основному – в зоопарках)! Однак селекційна та природоохоронна робота дала наслідки, і вже 1955 року чисельність зубрів досягла 214 голів. У травні 1965 р. зубри були завезені і до Волинської області (з ініціативи тодішнього начальника облуправління лісового господарства і лісозаготівель п. Дмитра Телішевського): 6 самців і 9 самок. На початку 1972 р. чисельність стада вже становила 37 голів. 1990 р. на території Волинської області нараховувалося 205 зубрів, а 2002 р. їх залишилося… 30.

Із 3 тис. зубрів, що нараховувалися в усьому світі, 670 голів припадало на Україну. А сьогодні зубр майже зник. Дехто з чиновників, щоб приховати власну бездіяльність, висовує сміхотворні теорії про міграцію зубрів до сусідніх держав та регіонів. Мовляв, в “бацьки” Лукашенка чи за Бугом є державна програма підтримки зубрів. От вони довідалися про це і помандрували туди. Якби ота державна підтримка була і у нас, то можна було б придбати трохи більше сіна для зубрів (а разом і домашніх корівчин єгерів!).

Так, звичайно, деяка підгодівля утримує тварин в певній місцевості. Але зубри добре пристосовані до м’якого клімату і здебільшого малосніжних зим Волині. Якщо навесні та влітку їхній корм на 80 відсотків складається із трав’янистих рослин, то взимку в раціоні переважає чагарникова та деревна рослинність. І відсутність державної програми не є причиною зникнення волинської популяції. Сама міграція не фіксується в суміжних областях і державах.

А візьмемо приклади різкого зниження чисельності лосів, оленів, косуль, кабанів. Теж мігрували в сусідні держави? А вкрай низька чисельність водоплавної птиці? Причин може бути кілька. Але браконьєри – основна причина!

Багато хто з волинян буває в Польщі і дивується: скільки в їхніх угіддях диких тварин. Воно й не дивно, адже відповідні служби їх там охороняють. А чи багато ви чули в Україні судових процесів з позовом про знищення диких тварин? Хоча кількість чиновників, що задіяні в цій сфері, – величезна.

Згідно з чинним законодавством, суб’єктом права державної власності на тваринний світ виступає Держкомліс та його органи на місцях. А державний контроль покладається на Мінекології. Цікава й така деталь. Із кінця 80-х років у Волинській області була створена мережа мисливських господарств, а вже за кілька років заговорили про різке скорочення чисельності основних видів мисливських тварин… То, можливо, звірі злякалися тих єгерів та мисливствознавців і стали втікати в інші держави та краї? Основна функція цих господарств – організація “княжих” полювань. От і дополювалися…

За часів радянської влади нечисельні мисливські господарства були задіяні на обслуговування партбюрократії. Менші чини під загрозою втрати роботи змушені були стримуватися. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Збільшилася чисельність бюрократії, що шукає розваг в лісах. “Зеленими папірцями” “круті” легко відчиняють двері всіх мисливських господарств та угідь.

Безвладдя в державі заохочує до браконьєрства всі верстви суспільства (якщо одним дозволено, то чому стримуватися іншим?). Місцева преса, наприклад, неодноразово писала про браконьєрство працівників правоохоронних органів. Однак вони – безкарні…

У нашій області велика кількість нелегалізованої мисливської зброї. На думку декого з правоохоронців, лише в місті Ковелі та районі майже 2000 одиниць незареєстрованої зброї. З дозволу керівництва УМВС України у Волинській області за останні 10-15 років різні начальники та “круті” хлопці придбали сотні одиниць зброї з нарізними стволами. Навіщо, панове? Для самооборони? Така ситуація дуже ускладнює боротьбу з браконьєрством. “Знатні браконьєри” виїжджають, скажімо, відстрілювати зайців “з-під фар”, використовуючи швидкохідні іномарки, прилади нічного бачення і найсучаснішу зброю. Їхні екіпажі видно здалеку, але тоді вже сам ховаєшся в щілину, бо відстріляють, як того зайця.

Як і свійські, дикі тварини інколи масово гинуть внаслідок епізоотій збудників хвороб. Наприклад, багато зубрів загинуло в 1953 – 1954 рр., внаслідок епізоотії ящура в Центральній Європі. На початку 60-х років минулого століття в південно-східній частині Волинської області тисячі косуль загинуло від інфекційних хвороб. Але епізоотії затухають і чисельність популяцій швидко відновлюється. За останні 15 років випадків епізоотій у нас не фіксувалося. Дикі тварини просто стають жертвами браконьєрських куль. Але чому про це не ведеться мова в залах судів? Наведу такий приклад.

Минулої осені в село Любче Ковельського району чомусь заскочила косуля. Назустріч їхав “бусик” білого кольору. З нього вийшли люди, холоднокровно розстріляли тварину коло хати і повезли. Селяни, а особливо, дехто з місцевих депутатів, дуже обурювалися. А за кілька днів всі в один голос заявляли, що нічого не бачили і нічого не чули…

Загроза розправи в нашому суспільстві кружляє над кожним, хто насмілиться сказати правду.

На сторінках шкільних підручників дітям тлумачать, що зникнення кожного виду стає трагедією для людства і всієї планети. Сьогодні зникає волинська популяція зубра – унікального червонокнижного виду.

А чи не насмілилася б наша доблесна прокуратура порушити кримінальну справу за фактом зникнення популяції зубра? Чи, може, немає складу злочину?

Василь КОЗАК.

м. Ковель

Волинської області.

“Молодь України” 2003.08.21