17/04/2007
0З ініціативи лісничого Іжівецького лісництва Сторожинецького держлісгоспу Григорія Чиківчука, майже два десятки років тому на території лісництва здійснили експеримент. Посадили кілька десятків саджанців кедра, аби пересвідчитись, чи акліматизується він на буковинській землі. Зрештою, кедр також належить до родини хвойних, які представлені в лісах області багатьма різновидами дерев.
Експеримент з акліматизації «далекого гостя» вдався. Вічнозелені, пухнасті, мов намальовані, деревця прийнялися і гарно пішли в ріст. А торік на них уперше вродили шишки. Наразі небагато – по кілька штук, та сукупно з усіх дерев урожай мав бути непоганим. Однак поласувати кедровими горішками лісівникам не поталанило. «Лише покуштували, – каже Григорій Іванович. – Доки зібралися зібрати врожай, нас випередили білки. Недарма їх називають вивірками: звідки не візьмись, по деревах застрибало майже з десяток звірят».
Хоча наступного врожаю тепер доведеться чекати не один рік (кедр плодоносить раз на п’ять-сім років), за втратою лісівники не жалкують, адже головної мети експерименту досягнуто. Втім, значно більшу ставку, ніж на кедр, вони роблять на іншу хвойну породу – модрину. «Це гарне дерево є дуже продуктивним і має напрочуд міцну деревину. Найліпше підтвердження цього – Венеція, яка стоїть якраз на палях із модрини», – розповідає про перспективи лісорозведення головний лісівник Сторожинецького дежлісгоспу Богдан Савчук.
Як кажуть, не кедром єдиним…
"Вечірні Чернівці", №15, 12 квітня 2007 р.
