У ліси “Львівлісу” комерсантів не пускають

Наш співрозмовник – Анатолій Дейнека, генеральний директор Державного лісогосподарського об’єднання “Львівліс”, голова Комісії з питань екології Львівської обласної ради – один з наймолодших регіональних керівників лісової галузі України. Родом із села Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області. 1992 року з відзнакою закінчив Львівський лісотехнічний інститут. За короткий час пройшов шлях від помічника лісничого до керівника об’єднання “Львівліс”.

З довідки “Львівлісу”

ЛІСИ

Площа лісів області 683 тис.га.

З них у віданні “Львівлісу” 478 тис.га (69%).

На землях Держлісфонду за цей рік створено 2644 га лісових насаджень, що на 14,2 відсотка більше, ніж вирубано.

За станом якості лісові культури Львівщини розподілені так: дуже добрі – 339 га (17%), добрі – 1439 га (62%) і задовільні – 475,2 га (21%).

Цього року підприємствами “Львівлісу” зібрано 20 тонн екологічно чистої лікарської сировини, вироблено 4,5 тонни натурального лісового меду.

ЗАПОВІДНИКИ

На території держлісфонду створено 106 об’єктів природно-заповідного фонду площею 99,6 тис.га.

МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

У мисливських угіддях Львівщини водиться 71 вид ссавців та 199 видів птахів.

Більш як на 30 видів хребетних, внесених до Червоної книги, серед яких зубр, ведмідь, рись, борсук, кіт лісовий, видра, норка, – полювання заборонене.

На початку року в області нараховувалося 20 зубрів, 55 ведмедів, 81 лось, 1260 оленів благородних, 61 олень плямистий, 9917 козуль, 2239 кабанів, 54905 зайців-русаків.

Упродовж 2002 року в Львівській області виявлено 329 випадків браконьєрства, за вісім місяців цього року – 97 випадків.

– Чим є ліс для вас ?

– Кожен ліс сприймає по-своєму. І це природно, адже ліс є часткою того середовища, в якому живе людина. І ми з дитинства, коли росли й бігали до лісу по гриби та на прогулянку, мали улюблені путівці в лісі. Хтось сприймає ліс саме в такому ракурсі, як ви сказали. Але є інше, існує ліс як цілісний біологічний організм, в якому все взаємопов’язане. Він починається з насінини й закінчується вирубуванням стиглого деревостану. Але кінець дає новий початок. Тому недарма класик лісівництва Георгій Морозов говорив, що рубання є синонімом відновлення лісу. Ліс є екологічним чинником, який стабілізує кліматичні умови конкретного регіону. Середня температура в лісі влітку на 2-3 градуси нижча, ніж у полі, а взимку – навпаки.

Львівщина характерна тим, що тут зростають ліси, притаманні всім природним зонам України: бори малого Полісся, букові ліси на Опіллі , діброви на Прикарпатті, ялицево-буково-смерекові ліси Карпат. Саме тому ліси Львівщини унікальні. Суттєві відмінності є в організації лісокористування із сусідніми Закарпатською та Івано-Франківською областями. У лісах об’єднання “Львівліс” жодна комерційна структура не веде лісозаготівель. Цим займаються лише державні лісогосподарські підприємства.

– Що нині відбувається в гірських лісах Карпат?

– Починаючи з дев’яностих років минулого століття, рубки головного користування в Карпатах і в області зменшилися вдвічі і нині ведуться в кількостях, які відповідають науково обґрунтованій нормі – розрахунковій лісосіці. Вона встановлюється лісовпорядкувальними організаціями, проходить експертизу в Міністерстві екології і після його позитивного висновку затверджується Кабінетом Міністрів України та доводиться обласними державними адміністраціями до лісогосподарських підприємств. Загалом, Львівщина за обсягами рубання лісу перебуває на восьмому місці в державі.

Треба відзначити, що кожна вирубана цього року лісосіка обов’язково заліснюється не пізніше одного-двох років. Найбільша проблема – самовільне рубання. Щоб ефективно боротися із лісопорушеннями, потрібно знати їхню природу, їхні причини. Причин лісопорушень кілька. Перша, найголовніша, полягає у вкрай низькому життєвому рівні мешканців гірських територій. Неможливість працевлаштування і брак грошей штовхає людей на порушення закону. Якщо запрацює економіка і люди отримуватимуть нормальну заробітну плату і пристойну пенсію, то ніхто на скоєння лісопорушень не піде. Приклад цьому – європейські країни.

Друга причина – можливість реалізації краденої деревини комерційним структурам, які є її основними споживачами. Сьогодні ми гостро ставимо питання про наведення державного порядку на ринку лісоматеріалів.

Третя причина – в браку правових повноважень у працівників державної лісової охорони. Адже без працівника правоохоронних органів лісова охорона не має права за межами лісового масиву зупинити транспорт, який перевозить лісопродукцію, чи здійснити перевірку законності зберігання лісу на пилорамі. Законодавець повинен наділити лісову охорону відповідними повноваженнями.

Четверта причина, і це треба визнати чесно, полягає в тому, що є випадки, коли працівник лісової охорони стає співучасником лісопорушення. Ми рішуче боремося з такими перевертнями. Цього року звільнено з посад 26 працівників лісової охорони.

Переконаний, що виявленню нечесних лісоохоронців та своєчасній перевірці фактів лісопорушень сприятиме встановлення у “Львівлісі” телефона довіри, номер якого доведемо до громадськості через ЗМІ.

– Що потрібно зробити для впорядкування ринку пиломатеріалів?

– Деревообробна галузь регіону стрімко розвивається. З’явився ряд великих лісопереробних підприємств та десятки приватних пилорам.

Розвиток бізнесу потрібно вітати. Разом з тим, десятки пилорам у регіонах області ігнорують вимоги чинного законодавства. Як показали перевірки, вони працюють без відповідних дозволів державних служб, часто взагалі не оформлені на роботу, зарплату отримують у “конвертах”, а це означає, що місцеві бюджети не отримують значні кошти. Про дотримання норм охорони праці взагалі вести мову не доводиться.

Дуже часто саме на таких пилорамах переробляється крадений ліс. Тому вкрай необхідно впорядковувати ринок лісоматеріалів. Яким чином? Об’єднання “Львівліс” пропонує провести повну інвентаризацію пилорам і деревообробних підприємств області. Дати можливість їм провести законну реєстрацію, отримати дозволи на ведення робіт.

У кожному районі пропонується створити асоціацію лісопереробних підприємств, визначити потребу у лісоматеріалах для завантаження лісопереробних потужностей. Таким чином сформувати регіональне замовлення на поставку лісоматеріалів лісопереробникам під егідою обласної адміністрації. Кожне лісопереробне підприємство (пилорама) повинне укласти угоду на поставку лісопродукції із лісогосподарськими підприємствами і, оплативши її вартість, отримати дозвіл на законних підставах.

– Ви вже кілька років керуєте об’єднанням “Львівліс”. Що вам вдалося за цей час зробити?

– За останні роки в лісовому господарстві Львівщини відбулися суттєві позитивні зміни.

Очевидно, пам’ятаєте, як ще років п’ять-сім тому всі залізничні тупики на Сколівщині були забиті вагонами, в які спритні ділки вантажили скуплений за безцінь або крадений ліс і відправляли його за кордон. Спільно з обласним керівництвом та правоохоронними органами ми ухвалили відповідне рішення, яке мало обмежити вплив комерційних структур на Карпатські ліси. Було заборонено комерсантам вивозити круглий ліс за кордон. І хоча це рішення – десь на межі законності і пізніше було відмічене судом, але воно відіграло надзвичайно вагому, позитивну роль у наведенні порядку на ринку лісоматеріалів.

Також ми гостро ставили питання про наведення порядку в колишніх колгоспних лісах, господарем яких стало обласне комунальне лісогосподарське підприємство “Галсільліс”.

Держлісгоспами об’єднання взятий курс на екологізацію лісогосподарського виробництва. Закуплено ряд сучасних канатних трелювальних систем, колісні лісові трактори.

Взято курс на відмову од суцільного рубання, на вибіркову форму ведення господарства. У першу чергу, це стосується букових лісів навколо Львова, ялицевих і ялицево-букових у Карпатах.

Якщо говорити про економіку наших держлісгоспів, то ще чотири роки тому ми мали кілька мільйонів недоїмки до бюджету, Пенсійного фонду, заборгованість по заробітній платі. Сьогодні це вже в минулому. Держлісгоспи об’єднання успішно працюють, щороку сплачують понад 20 млн.грн. податків та інших обов’язкових платежів.

Суттєво зріс рівень соціального захисту працівників лісу. Для прикладу: середня щомісячна заробітна плата у Славському держлісгоспі становить 558 грн. А заробіток в об’єднанні за останній рік зріс на 29 відсотків.

– За рахунок чого вам вдалося підняти економічні показники. Ви ж не стали більше рубати лісу?

– Справді, рубаємо не більше, ніж чотири роки тому. Зміцнення економіки підприємств відбувається за рахунок раціональнішого використання лісосировинних ресурсів. Адже зрубане дерево можна розпиляти на дрова, а можна з нього виготовити високоякісний фанерний кряж чи пиловник, вартість яких у десятки разів вища за дрова.

Ми виконали значний обсяг робіт з модернізації лісопереробних потужностей наших держлісгоспів. Бродівське, Львівське, Самбірське та інші держлісгоспи закупили ряд імпортних лісопильних ліній. Цього року підприємства об’єднання переробили 100 тис. куб. метрів деревини.

До речі, експортуємо лише приблизно 20 відсотків деревини від загального обсягу лісозаготівель. У структурі експорту продукція переробки деревини сягає понад 40 відсотків, стільки ж становить дров’яна деревина для технологічних потреб, яку в регіоні реалізувати проблематично через високий рівень газифікації населених пунктів області.

Ефективною стала робота маркетингових служб підприємств об’єднання. У роботі з іноземними споживачами ми відмовилися од посередників.

– Технології – це важливо, але лісогосподарська галузь завжди трималася на людях…

– Колектив об’єднання “Львівліс” – це понад сім тисяч працівників. Більшість із них – люди, закохані в ліс, ентузіасти лісової справи. Упродовж десятиліть сформувалися лісівничі династії Біласів, Мрочків, Савицьких, Ковалісків та інших. Любов до лісу передається від покоління до покоління.

Гордістю об’єднання є ветерани лісової галузі: Михайло Оприсько, Василь Вітвицький, Ігор Чайківський, Василь Дмитрах, Леонід Павловський, Богдан Стефанишин.

Найкращі сьогодні є трудові колективи Славського (директор -Петро Онуфрак), Бродівського (Михайло Куть), Золочівського (Анатолій Соколовський), Сколівського (Остап Бойко), Радехівського (Степан Данькевич) держлісгоспів.

– Які тенденції відбуваються в мисливському господарстві на Львівщині?
й

– Ліси на Львівщині мають переважно природоохоронне значення, тому економіка лісового господарства має базуватись на рекреаційному використанні лісів. І мисливське господарство в цьому плані – визначальне. Мисливський туризм – джерело отримання значних коштів. Які ж тут тенденції? За останні роки на Львівщині збільшується поголів’я основних мисливських видів фауни. Маю на увазі кабана, козулю, оленя. Це викликано поліпшенням якості біотехнічної роботи. Щоб був звір, потрібні дві речі: забезпечити спокій звірині (ефективно боротися з браконьєрством) і мати кормову базу та підгодівлю. Армія мисливців збільшується, людей, які мають посвідчення мисливця, на Львівщині понад 25 тисяч. І всі хочуть потрапити на полювання.

Ми взяли курс на застосування інтенсивних технологій ведення мисливського господарства. У “Львівлісу” сьогодні діє 11 вольєрів по напіввільному розведенню дикого кабана. Щороку тільки в Кам’янко-Бузькому господарстві отримуємо майже 60 голів молодняка. А пізніше відпускаємо їх на волю. Це стало запорукою того, що їх чисельність збільшиться. Сьогодні за кількістю козуль ми вийшли на показник початку 90-х років. Тенденції в мисливському господарстві обнадійливі.

– Пане Анатолію, ми знаємо, що ваші колеги дуже компанійські люди. Який ваш улюблений тост про лісників?

– Краще Максима Рильського ще ніхто не сказав:

Той, хто любить паростки кленові,

Хто діброви молоді ростить,

Сам достоїн людської любові,

Бо живе й працює для століть.

Розмову вів Богдан КУШНІР.

“Молодь України” 2003.19.09