Душила жаба гадюку (або про любов до екологів, лісового керівництва, FSC + PEFC)

Я знаком с Петром Тестовым и Сергеем Разводом. Об обоих могу сказать только хорошее. У автора этой заметки, который решил остаться неизвестным, несколько иная точка зрения.  Я её не разделю: анонимной статьи мало для того, чтобы на меня повлиять.

Я против  преждевременных обобщений. На FCS в Украине работает несколько  аудиторских компаний, причем  та, что возглавляется Сергеем Развод, по оценкам некоторых моих знакомых, самая  принципиальная.  Присутствие в отчете  и на заглавном фото Петра Тестова, лично мне ни о чем не говорит. Его спросили, – он ответил, его пригласили – он пришел. Это нормально. Общение со всеми часть его общественной работы…

Следую принципам “Открытого леса” мы не подвергаем цензуре, присланные нам тексты и стараемся предоставить возможность высказаться всем,  кому есть что сказать, тем более, то  автор этого материала высказывает разумные мысли. Читайте, думайте, делайте собственные вводы и делитесь ими с другими. Уверен, что Сергей и Петр не обидятся за публикацию: критика даже не справедливая всегда полезна в большей мере, чем похвала. М.П.

Прочитав нещодавно статтю (https://www.openforest.org.ua/143377/), яка буцімто «викриває» негативну діяльність FSC як організації, що забезпечує сертифікати для фактично усіх лісгоспів «підряд». Слово буцімто я вживаю не тому, що не розділяю основну думку тієї статті – дуже, насправді, розділяю. А тому, що не хочу бути голослівним – нехай розбираються зацікавлені сторони, з доказами, аналітикою, думкою експертів з лісоуправління і т.д.

Більше мене зацікавило інше прізвище у цій публікації – пана Тєстова, представника громадської екологічної організації.

Ясно, що ту статтю писав не сам Тєстов. І у статті він цитується, але не викладається суто його точка зору. Але зверніть увагу на наступні факти:

• у статті зазначається, що у всьому світі у стандарти FSC уже давно не вірять, хоча вони й «найвищі» серед подібних організацій. І прямо зазначається, що стандарти у цих подібних, зокрема PEFC, ще нижчі;
• пан Тєстов, як його цитують у тій статті, дуже критично висловлюється про діяльність FSC в Україні.

ОК, з FSC все зрозуміло: було б дивно, якби ця організація працювала адекватно, при такому-то рівні корупції у лісовому господарстві та органах внутрішніх справ, які мають розслідувати правопорушення у лісовому господарстві. І я б пройшов мимо цієї статті, якби свого часу не побачив у Фейсбук поста ось із таким фото:

Це фото із семінару PEFC, яка нещодавно зайшла в Україну. Тут навіть не питання в тому, чому блок «неурядових організацій» звізуалізовано лише 2 людьми – самим паном Тєстовим та очільником «одіозної» структури зі сфери Держлісагентства, яку самі ж екологічні ГО дуже не люблять. ОК, можливо, представників від ГО було на семінарі більше, просто на фото показали лише цих двох.

Далі слідкуємо за руками:

• як варіант – пана Тєстова запросили на семінар, він прийшов, побачив, що «PEFC – така ж «махінація», що і FSC», але його фото у цьому пості залишилось;
• як ще варіант – пана Тєстова запросили, але він відмовився, та його фото лишилось у пості ФБ;
• і як третій варіант – пан Тєстов, який уже «давно» розслідує негативну і майже-корупційну діяльність FSC та компаній, які нею акредитовані для сертифікації лісокористувачів і тд., раптово включається у роботу по організації діяльності компанії, яка з нею конкурує.

Виглядає дуже дивно. Пан Тєстов це зробив лише із благородних міркувань, вирішивши боротись із негативним впливом FSC шляхом участі у руйнації монополії Лісової опікунської ради в Україні? Можливо. Хоча й позбавлене сенсу.

Виходить, що у вищезгаданій викривальній статті про FSC пан Тєстов підтримує тезу, що всі ці лісосертифікаційні органи – лише пшик і засіб легалізації діяльності лісозаготівельників (незалежно від того, чи легально вони заготовляють свою деревину). Але при цьому приймає участь у старті діяльності PEFC, компанії-конкурента, яка, як зазначено у тій же статті, має стандарти, «ще гірші за стандарти FSC».

Можливо, десь тут є помилка, яку не видно за браком інформації. Хоча мені здається, що описано тут усі можливі варіанти.

А тепер про заголовок цього допису.

Це найпримітивніша і найдешевша маніпуляція – із тих, які зараз практикуються в Україні. Якщо бачиш непрофесіоналізм, заангажованість і неадекватність у діяльності екологічних ГО щодо лісу – тебе обзивають спільником лісагентства і автоматично записують тебе у ряди фанатів людей з Шота. Якщо ти бачиш корупцію, часто непрофесіоналізм, ведення л/г суто заради виробництва деревини, у лісгоспах і вище по вертикалі лісової галузі – тебе звідти одразу записують у псевдоекологи.

А по факту правда лише одна: більшість людей зі сфери екологічних ГО, особливо її керівники, так і представники лісової галузі, це дві сторони однієї медалі. Просто одні працюють на чужий інтерес, інші – на свій інтерес. Інтересу лісу у діяльності обох сторін майже немає. І цьому не поможуть слащаві пости Держлісагентства у ФБ та Інтернеті, де вони прославляють чергового дідуся-майстра лісу, чи бабусю-інженера лісових культур, які присвятили 30-40-50 років служінню лісу України. Хороші люди, тільки до чого вони до левової частки керівників нашої лісової галузі?

І останнє.

Ще дивніше бачити керівника компанії, яка раніше була акредитована FSC для сертифікації лісів в Україні, а саме п. Розвода, на засіданнях з розробки стандарту PEFC для України ж. Це ж той п. Розвод, який був доцентом в аграрному університеті і зробив із дисципліни «організація лісогосподарського виробництва» пекло для студентів, змушуючи їх платити шалені хабарі за здачу (адже те шалено прискіпливе оцінювання від п. Розвода було майже нереально здати без грошей) предмету? Або платити гроші за курсову його спільнику, який обслуговував діяльність студентів л/г факультету?

Гадюка ще страшніша, ніж здавалося б.