03/03/2007
0
На 4 березня в Косівському районі призначено місцевий референдум, що має визначити думку людей щодо певної частини лісів району, котрі перебувають у Національному природному парку «Гуцульщина». Рішення про його проведення прийняла районна рада. Попри всю його неоднозначність — протест районного прокурора, протестні акції, які, зокрема, провело коломийське представництво громадянської мережі «Опора» під назвою «Розпродаж Карпат», відмову Кутської селищної ради підтримати рішення районних депутатів — до референдуму на Косівщині готуються.
Голова територіальної виборчої комісії Леонід Процюк ознайомив нас із текстом бюлетеня для голосування: «Чи згідні ви, щоб Косівська районна рада прийняла рішення (надала висновок) про погодження надання земель лісового фонду 32,271 га Національному природному парку «Гуцульщина»? Так Ні.»
Адміністрація Національного природного парку «Гуцульщина» вважає, що таке формулювання питання є некоректним і вводить в оману громадян і що Косівська районна рада не має жодного права на винесення такого питання на місцевий референдум, бо територія парку є державною та має статус національної, обіцянки ж деяких місцевих політиків, що 32,271 га землі та лісів віддадуть мешканцям називає популістськими.
За словами голови ТВК Леоніда Процюка, «ми їздили по селах, пояснювали людям, як голосувати, бо текст запитання непростий. У 25 селах відбулися сходи селян, людей турбує питання їхніх земель. Ми не проти існування парку, він державна структура, створює робочі місця, але більше 32 тисяч га землі — це багато».
Голова районної ради Руслан Присяжний переконаний, що референдум відбудеться:
— У 39 населених пунктах району створено виборчі комісії, де працюють партійні добровольці на громадських засадах, тому незначні кошти потрібні були лише для друку бюлетенів. ТВК, розміщена в кімнаті виборця, працює цілодобово. Ми проконсультувалися з юридичним відділом ЦВК. Рішення районної ради обов’язкове для виконання головами сільських рад. Голова Кутської селищної ради як посадова особа був зобов’язаний створити дільничну комісію, щоб не перешкоджати волевиявленню громадян. Тепер ми змушені звертатися до прокуратури. Натомість селищний голова Кут Дмитро ТОМАЩУК каже абсолютно протилежне:
— Думаю, що буде балаган. Я зібрав виконком, депутати не підтримали рішення ради про проведення референдуму. Вважаю, що створений указом Президента парк має існувати.
Вчора редакція отримала звернення щодо ситуації з проведенням косівського референдуму від регіональної громадської організації «Спадщина Гуцульщини» за підписом Л. Держипільського. У ньому, зокрема, йдеться про те, що «окремі органи місцевої влади та самоврядування, прикриваючись нібито інтересами жителів краю, насправді лобіюють інтереси спритних ділків у заволодінні найціннішими територіями парку». Наголошується, що законність проведення референдуму суд має намір розглянути 15 березня, в той час як сам референдум призначений на 4 березня. Окрім того, його організаторів звинувачують у непрозорості фінансування, в тому числі і за спонсорські кошти. Автори звернення стверджують також, що невідомо де друкувалися бюлетені для голосування, та й самі ці бюлетені з мокрими печатками «гуляють» по району. Тим часом як виборці навіть не знають, де розташовані їхні дільниці для голосування. Тож можна не сумніватись, що попри результати косівського референдуму конфлікт навколо земель НПП «Гуцульщина» триватиме.
P. S. Перед підписанням номера до друку ми зателефонували до Косівського районного суду. Суддя Богдан Цалин повідомив: «Думаю, що референдум 4 березня відбудеться. Уже був попередній розгляд протесту районного прокурора про визнання референдуму незаконним. Ми вислухали сторони. Справу призначено до слухання на 15 березня о 10 год.» Отож маємо певну юридичну колізію: відбулося лише попереднє слухання справи, а розгляд справи по суті призначено аж на 15 березня.
Коментар юрисконсульта «Галичини» Миколи Семківа:
В юриспруденції існує поняття забезпечення позову. Воно застосовується у випадку необхідності вчинити дії, які забезпечать відсутність ускладнень при виконанні рішення суду (наприклад, призупинити виконання рішення сесії про проведення референдуму 4 березня). Забезпечення позову, щоправда, здійснюється тільки за заявою зацікавленої сторони. Отже, якщо такої заяви не було, то жодної юридичної колізії немає. Тому референдум відбудеться, а суд розглядатиме питання про його законність вже постфактум.
