02/03/2007
0
Сесія Чернівецької облради, що відбулася минулого тижня, намагалася в один присіст вирішити 44 питання, серед яких три кити тіньової економіки краю – ліс, гравій і транспорт. Можливо, і вирішила б, якби не прикра обставина, яку голова облради Іван Шилепницький раз у раз з неприхованим роздратуванням характеризував злим, але влучним афоризмом: надлишком органічних добрив не поповнити нестачу інтелекту. Справді, не без того. І все ж Івану Орестовичу, як місцевому лідеру БЮТ і ставленику "помаранчевих" сил, набагато вигідніше, аби ситуація, що склалася у сесійній залі і у коридорах влади, виглядала на кшталт "ну що з таких візьмеш, окрім аналізу", аніж припустити, що депутати (найперше з коаліції НУ, БЮТ і соціалістів) свідомо "здають" соціально-економічні інтереси області, а розрекламована дружба облдержадміністрації і облради – подекуди лише ширма для кулуарних домовленостей.
Півроку обласне управління лісового господарства вимучувало доручення голови облдержадміністрації "Про розробку програми розвитку лісового господарства та використання лісосировинних ресурсів". "Я витягував цю програму з лісівників, як фашисти зізнання із Зої Космодем’янської", – сказав І.Шилепницький. Те, що пощастило нарешті витягти, депутатам не сподобалось. Програму відправили на доопрацювання з кількох причин. По-перше, цього вимагали юристи облради, оскільки відсутній аналіз її регуляторного впливу, зокрема, незрозуміло, яким чином оцінюватимуть результативність виконання програмних заходів, а проект не був оприлюднений для обговорення. (Щоправда, за день до сесії у Берегометі проводили авральні громадські слухання якогось другого варіанту програми, де зазначалося, що на її виконання з обласного бюджету лісівникам надійде 19 млн. грн.)
По-друге, як зазначив голова постійної комісії з питань промислової політики Франц Федорович (Партія регіонів), така програма області взагалі не потрібна. "У ній нема головного – яким чином раціонально й ефективно використовуватимуть деревину. Ми цілий рік б’ємося і не можемо отримати від облдержадміністрації інформацію про те, як її управління промисловості та економіки думає розвивати деревопереробну галузь, яку ми загубили". "Тут переробки сьогодні справді нема, – підтвердив перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк. – Але програма розроблена для того, щоб ми могли її представити в Кабмін і в разі чого захистити від посягань Держкомлісгоспу квоту області на необхідну для наших деревопереробників лісосировину".
Лише Віктор Ігоревич знає, де у програмі йдеться про згадану ним квоту. Навіть якби і намалювали якусь цифру (суто зі стелі, оскільки ні управління промисловості, ні головне управління економіки не здатні сказати, скільки зрубаної деревини використовують сьогодні деревопереробники краю), жодня місцева програма не дозволила б облдержадміністрації чи господарським структурам Держкомлісгоспу порушити наказ центральних органів влади щодо запроваджених згори правил продажу продукції лісозаготівель. Чи не єдиний дієвий спосіб надати, як зазначив голова облради, гарантії подачі сировини на деревообробні підприємства області – коли органи місцевого самоврядування, користуючись своїм конституційним правом, легалізують ринок лісосічного фонду, надавши, скажімо, преференції на заготівлю лісоматеріалів місцевим товаровиробникам. Між іншим, це було б реальне виконання вказівки Президента забрати у лісівників бензопилу.
Цей ринок в тіньовому режимі діє давно і вельми успішно для посадовців від лісу, у яких печатка і підпис: 5 дол. відкоту з куба на пні – і лісосіка ваша. В Програмі це називається "надати в порядку виключення право на заготівлю деревини на умовах договорів підряду". Деревопереробники йдуть на будь-які тіньові і кабальні для них схеми лісівників, аби забезпечити свої підприємства роботою, без надії сподіваючись дочекатися нарешті справедливих і прозорих умов доступу до деревних ресурсів. Розробити такі умови, а також вивести лісову і деревопереробну галузі на високі економічні показники, аби область нарешті багатіла з лісу, й покликана була згадана програма. (До речі, щодо економічних показників. Обласне контрольно-ревізійне управління стверджує, що держлісгоспи мають чистий прибуток у півмільярда гривень – по З тис. грн. з гектара лісового фонду. Обласне управління лісового господарства говорить лише про якихось півмільйона, тобто 3 гривні з га і додає: подякуйте і за це, могло б бути ще менше. Хтось з цих поважних установ явно говорить неправду. Але правди ніхто з влади шукати, як не дивно, не збирається).
Натомість економічний блок взагалі відсутній. Який тоді зиск від цієї програми? Вимагаючи 1,4 мільярда для її реалізації (з них 244 мільйони з держбюджету!), обласне управління лісового господарства обіцяє в показниках ефективності лише якихось, можна сказати, нещасних 10 млн. грн. зростання надходжень від рекреаційної діяльності, мисливського господарства і реалізації декоративного посадкового матеріалу.
Річ у тім, що готувати таку програму повинні були б не лісівники А.Ковальського, а фахівці головного управління економіки ОДА І.Сідляра. Однак біда у тім, що це саме той випадок, про який неодноразово згадував на сесії І.Шилепницький влучним висловом про органічні добрива та інтелект. Органічно!
"Програма розвитку лісового господарства та використання лісосировинних ресурсів"
ЧАС-2000, 1-03-2007
