12/02/2007
0
Конфлікт навколо існування на Косівщині Національного природного парку «Гуцульщина», створеного в травні 2002 року за ініціативи громадськості, депутатського корпусу та підтриманий указом Президента за №456, уже вийшов за межі району й області. Нині ситуація така, що сама ідея функціонування парку має і прихильників, і противників.
На території парку є 13 сільрад. Вісім із 13 здійснили узгодження площ і земель лісового фонду для передачі паркові. Однак згодом деякі з них і райрада скасували свої рішення про погодження. Нестабільність ситуації призвела до того, що меж НПП «Гуцульщина» не встановлено і Державного акта на право постійного користування землею не виготовлено.
Керівництво парку вважає, що працює він цілком законно. Натомість районна рада на своїй останній сесії ухвалила рішення про проведення місцевого референдуму щодо існування НПП «Гуцульщина».
Ситуація загострюється щотижня.
У січні невідомі особи вчинили підпал адміністративно-лабораторного корпусу парку. Напередодні сталося кілька пожеж на території Старокутського та Шешорського природоохоронних науково-дослідних відділень парку.
Директор Національного природного парку «Гуцульщина» надіслав електронного листа на адресу кількох найвищих органів держави — до Служби безпеки, Генпрокуратури, МВС та Мінприроди, а також Президентові України, Голові Верховної Ради та прем’єр-міністрові. В ньому зокрема йдеться: «Ситуація досягла межі. На директора, працівників парку чинять шалену психологічну атаку, триває залякування фізичними розправами. Колектив парку заявляє про те, що ми за будь-яких обставин, хоч як не шаленіли б противники парку, всіма доступними законними методами відстоюватимемо інтереси народу України! Просимо невідкладної допомоги в подоланні організованої злочинної діяльності групи зацікавлених осіб, спрямованої на захоплення цінних природних комплекісв НПП «Гуцульщина» та відновлення рубання головного користування (суцільного вирубування лісу). У разі зволікання з оперативним розв’язанням вкрай загостреної ситуації колектив НПП «Гуцульщина» буде змушений звернутися до світової громадськості».
— Ми, безумовно, працюємо й далі, — каже В. Пророчук. Парк має 84 штатних і більше 40 позаштатних фахівців. Ми пережили 28 перевірок: і з екологічної служби, і з КРУ, і з Генеральної прокуратури, підпали. Рішення Косівської райради про наше закриття на діяльність парку не впливає. Керувати роботою Національного природного парку не в компетенції районної ради. Парк — державна установа, а не приватна фірма. Тому вважаємо, що вирішення проблеми прийде не від Президента, не від прем’єра, а покладаємося на Закон.
Редакція «Галичини» отримала також листи, що містять полярні позиції щодо Національного парку на Косівщині. Подаємо їх у викладі з незначними скороченнями.
Ці дії суперечать закону
V сесія Косівської райради 27 грудня 2006 р. прийняла рішення про припинення діяльності НПП «Гуцульщина» та проведення районного референдуму з приводу передачі земель парку. Дії місцевого органу самоврядування йдуть у розріз із законодавством, адже вирішувати долю природних територій загальнодержавного значення може виключно Президент України.
Практично одразу процес організації АПП «Гуцульщина» викликав невдоволення представників місцевої влади та бізнесу. Усі ці роки звучать «обвинувачення» на адресу державної влади, Мінприроди та місцевих природоохоронних структур у тому, що парк «завдає шкоди» економіці району, соціальному становищу місцевих жителів, які не можуть вести заготівлю деревини та використовувати ліс для власних потреб, погіршує розвиток туристичної галузі.
Найбільшого спротиву зазнав процес оформлення передачі у постійне користування НПП «Гуцульщина» 7 606 га земель і виготовлення відповідного державного акта на право постійного користування цією землею. Місцеві органи влади не виконали належних дій, не прийняли відповідні рішення. Документально підтверджуються рішення місцевих громад про погодження щодо створення парку. Наявне наукове обррунтування доцільності його створення. Парк має природоохоронні та екологічні функції: запобігання повеням, припинення суцільного вирубування деревини, збереження унікального етнокультурного комплексу тощо.
Мінприроди неодноразово зверталося до центральних і місцевих органів виконавчої влади та до Генеральної прокуратури щодо забезпечення виконання указу про створення парку. Проте позитивних результатів досягти не вдалося через активне ігнорування державних рішень, приписів обласної та районної прокуратури.
Начальник Державної служби заповідної справи Ігор Іваненко однозначно заявляє: «Національний природний парк «Гуцульщина» існує і буде існувати, необхідно нарешті поставити крапку в цьому тривалому протистоянні здорового глузду, природоохоронних інтересів держави і приватних бізнесових інтересів купки окремих громадян, які підбурюють всю громаду на протизаконні дії. Нині європейська екополітика спрямована на розвиток і збільшення територій заповідності, одним зі стратегічних напрямів державної екологічної політики України є розвиток рекреаційних територій, збільшення площ природно-заповідного фонду країни (на що у бюджеті 2007 р. виділено додатково 23 млн. грн.), відродження національних етнокультурних і екологічних традицій».
Вважаємо, що: інструментом у досягненні мети стали сільські громади, прості селяни, яких, користаючись їхньою правовою необізнаністю, залякують тим, що через природний парк вони позбудуться землі, не зможуть на ній господарювати тощо. Склалася парадоксальна ситуація: громадська активність в усій країні спрямована на збереження природних ресурсів і охорону довкілля від зазіхань підприємців та нечистих на руку місцевих чиновників різних відомств, але на Косівщині саме громада виступила проти збереження природи. Підбурення людей до референдуму — це пряме свідчення маніпулювання громадською думкою. Мінприроди висловлює здивування тим, чому мовчать численні громадські організації екологічного спрямування.
Парк «Гуцульщина» є і залишається об’єктом національного значення, а тому Мінприроди наполягає на завершенні оформлення всіх необхідних для цього документів, у тому числі відведення земель у встановленому законом порядку. На сьогодні підготовлено лист до прем‘єр-міністра України Віктора Януковича за підписом міністра охорони навколишнього природного середовища Василя Джарти, в якому викладено суть проблеми і сформульовано прохання втрутитися в ситуацію, вжити невідкладних заходів для виконання указу Президента України та надати можливості працівникам природоохоронного об’єкта НПП «Гуцульщина» виконувати покладені на них державою обов’язки.
Ті, які збурюють кризову ситуацію і діють у розріз з державною політикою і порушують закони України, мають бути притягнуті до відповідальності.
Під національний парк — обійстя гуцулів?..
Депутат обласної та Косівської районної рад, голова комісії з питань ведення лісового господарства райради, член колегії райдержадміністрації, голова ради підприємців Косівщини, член ради підприємців при голові ОДА Михайло Данилюк звернувся з відкритим листом, підтриманим 34 депутатами районної ради та керівниками районних організацій політичних партій до Президента України В. Ющенка й секретаря Ради національної безпеки та оборони В. Гайдука з приводу ситуації, що склалася навколо національного природного парку «Гуцульщина».
Для населення Гуцульщини через особливості його проживання важко переоцінити питання лісів та їх використання. Однак за останні роки саме державна політика, вважає М. Данилюк, призвела до виникнення надзвичайної ситуації в Косівському районі навколо НПП «Гуцульщина». Створили його, не обговоривши попередньо цього питання на місцевому рівні, не поцікавившись думкою самих гуцулів, відповідно до указу тодішнього президента України Л. Кучми. Цей документ було видано 14 травня 2002 р. без будь-якого наукового, економічного та соціального обгрунтування, він став, говориться в листі, наслідком «лобіювання чиїхось інтересів і породив безліч проблем». Адже указом передбачено надання національному природному парку в постійне користування майже половини території району — 32 271 гектара земель (7 606 га з вилученням їх та 24 665 га без вилучення).
До чого ж це призвело? У районі 18 тис. дворів споживають в середньому для опалення по 5 кубометрів дров, а разом — 90 тис. кубометрів їх щорічно. Однак створення НПП унеможливлює горянам використання лісу для власних потреб. Жителі інших районів області отримали земельні паї, а у косівчан, обділених тим, що проживають в умовах малоземелля, і ті ділянки, якими досі користувались, можуть відібрати. Досить лише глянути на карту, замовлену парком, на його межі, — і у вічі одразу впадає включення в територію НПП сотень гектарів присадибних ділянок, які на сьогодні є приватною власністю громадян.
Ніхто не погоджував (хоч земельне законодавство передбачає це в обов’язковому порядку, а непорушність права власності гарантована Конституцією України, Законом України «Про власність») із власниками ділянок межі парку, те, чи згідні вони підпасти під обмеження, які встановлює НПП. І виходить дивний парадокс: законний власник ділянки не знає, як тепер поводитись на ній, чи можна виконувати ті чи інші роботи, тож повинен іти на поклін до адміністрації парку, яка навіть не має документів на право користування землею, і питати дозволу з будь-якого приводу, побоюючись бути оштрафованим за порушення встановлених правил.
Почалося це протистояння між адміністрацією НПП і місцевими жителями ще чотири роки тому, коли вона, знову ж таки без жодного правовстановлювального документа, намагалась оштрафувати селянина на 35 тис. грн. за те, що він лише перегнав череду овець через угіддя в межах парку. Розгляд цієї справи в суді викликав серед жителів району нечуваний раніше резонанс, масові протести й зумовив формування негативної думки щодо самого існування парку. Вже чотири сільські ради провели місцеві референдуми, в яких взяло участь близько восьми тис. осіб. із них 96% сказали категоричне «ні» національному парку. Тож сільради, а слідом за ними і районна рада, вирішили відмовити НПП «Гуцульщина» в передачі земель у постійне користування. Проте органи прокуратури чинять тиск на керівників сільрад, аби вони таки знехтували волею сільських громад і передали землі паркові в примусовому порядку, а не відповідно до закону.
Люди справедливо обурюються і тим, що адміністрація НПП «Гуцульщина», не маючи відповідних рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про вилучення й надання ділянок у постійне користування, обррунтованих проектів відведення, визначених меж у натурі, державного акта, користується ними, як сама хоче. Скажімо, за чотири роки національний парк вирубав більше 23 тис. кубометрів деревини, що, на переконання М. Данилюка, нічим не обррунтовано. Проте, як він пише, «наші звернення з цього приводу до місцевих органів прокуратури не дають позитивного результату. Тож Косівська райрада змушена в судовому порядку відстоювати права територіальної громади, заклавши два позови до НПП «Гуцульщина» про зобов’язання утриматися від вчинення таких дій».
Існування НПП стримує розвиток на Косівщині інфраструктури туризму, відлякуючи потенційних інвесторів від вкладання коштів у будівництво відповідних об’єктів. Бо згідно з роз’ясненням Держкомзему України від 28.03. 2005 р. спорудження, приміром, готельного комплексу на території національного парку можливе лише без вилучення земель із постійного користування та за умови, що зазначений об’єкт буде належати адміністрації цього парку як юридичній особі. В іншому разі будівництво можна здійснювати після вилучення земельної ділянки лише за погодженням з Міністерством екології та Кабінетом Міністрів. Та чи зможе через них звичайний гуцул добитися дозволу на отримання земельної ділянки, щоби звести невеличкий готель чи кемпінг?
На жаль, у розв’язанні всіх цих проблем, говориться у листі, місцеві працівники прокуратури стоять не на сторожі законів, а виступають у ролі таких собі «адвокатів» НПП. Можливо, це зумовлено і прямими погрозами на їхню адресу про звільнення з роботи у разі невирішення питання на користь парку, що їх висловлюють окремі посадові особи із Секретаріату Президента України. Невже такими методами можна добитися успіху в розвитку окремого регіону і в результаті — процвітання всієї держави?
Закінчуючи свого листа до В. Ющенка та В. Гайдука, М. Данилюк пропонує як найкращий, на його думку, вихід із ситуації, що склалася, скасування кучмівського указу, вивчення питання про створення НПП на науковому рівні з урахуванням думки сільських територіальних громад, усього населення району шляхом проведення місцевого референдуму. Косівчани не проти існування національного природного парку, але йдеться якраз про створення його «в тому місці, де це буде вигідно як державі, так і її громадянам», про те, щоб воно «мало під собою економічне та соціальне підгрунтя».
