12/02/2007
0Пооскільські
раритети
Кандидат
біологічних наук, старший науковий співробітник Харківського національного
університету ім. В. Каразіна В. Токарський наприкінці минулого століття зробив
важливі відкриття: виявляється, в центрі Європи, за півтори сотні кілометрів
від цивілізованого Харкова і за стільки ж від надміру індустріального Донбасу
знаходиться екологічно чистий куточок, де збереглись унікальні рослини, багатий
тваринний світ.
Про свої відкриття В. Токарський
доповів ректору університету В. Бакірову і проректору з наукової роботи
І. Залюбовському, зробив відповідне повідомлення на засіданні кафедри
зоології та екології біологічного факультету. Вирішили провести силами
наукових співробітників університету на території Дворічанського району
польові дослідження, погодивши роботи з місцевою владою.
Перша експедиція, очолювана В.
Токарським, вирушила вже в 2001 р. Науковці влітку обходили район
вздовж і впоперек. Жили в наметах, харчувалися в полі, в степу.
Результати досліджень
приголомшили. У одному із найвіддаленіших районів Харківщини на
Пооскіллі виявлено біоценози, яких ніде в світі більше не існує. Біля
сіл Кам’янка, Петро-Іванівка, Красне, Митрофанівка виявлено полин
пониклий (Artemisia nutans), полин солянковидний (Artemisia
salsoloides), полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), гісоп
крейдяний (Hyssopus cretaceus), ранник крейдяний (Scrophularia
cretacea), льон український (Linum ucramicum), переломник
Козо-Полянського (Androsece koso-noljanskii) та інші унікальні рослини.
Рідкісним виявився і тваринний
світ. По-перше, знайдено комах, ареал яких обмежується означеним
регіоном. По-друге, на угіддях поблизу сіл Колодязне, Кутьківка,
Кам’янка та ще подекуди колоніями жили байбаки, звірки з надзвичайно
цінним хутром і м’ясом. Тут же, у лісах, гаях, лісосмугах, чагарниках і
просто в травах гніздилися птахи — орли, сойки, куріпки, зустрічалися
навіть фазани, в річках, озерах — видри, нутрії, норки.
Більшість із цих видів рослин і тварин занесені до охоронних списків, оскільки вони унікальні для України і для Європи в цілому.
Вчені встановили, що 70 млн. років
тому територія Дворічанщини була дном океану (звідси й крейдяні
відклади), тепер тут можна знайти белемніти — закам’янілі рештки
древніх морських молюсків (у народі їх називають «чортовими пальцями» і
використовують, подрібнивши, для лікування ран).
Що дали наукові дослідження
Звіт про науково-дослідницьку
роботу ліг на стіл ректора університету, а його копії отримали обласна
і районна держадміністрації. Незабаром визріла пропозиція: на
території, що охоплює села Кам’янку, Петро-Іванівку, Митрофанівку,
Красне і по Осколу від села Тополі аж до Дворічної, створити
Національний природний парк «Дворічанський».
Ідея сподобалась усім. Ще б пак!
Буде національний парк — відкриється державне фінансування на його
утримання (у місцевих бюджетах таких коштів немає), унікальна територія
знаходитиметься під охороною, оскільки з’являться штатні єгері, інший
персонал. Все це дасть можливість зберегти, навіть поповнити існуючі
природні багатства.
В 2001 р. обґрунтування про
необхідність створення на Дворічанщині природоохоронної зони лягли на
стіл Головного управління національних природних парків і заповідної
справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки. Одержали «добро» і там. Начальник головного управління
В. Леоненко дав розпорядження Харківському теріологічному товариству та
Державному управлінню екоресурсів у Харківській області всіляко сприяти
«безумовно потрібній і корисній справі». Але попереду були ще кілька
етапів дослідницьких робіт, які потребували фінансування. А хто
плататиме?
Тодішній голова Дворічанської
райдержадміністрації М. Зрожевський звернувся з відповідним проханням
до заступника облдержадміністрації А. Кравчука, начальника Державного
управління екології та природних ресурсів в Харківській області І.
Капусника, начальника Головного управління економіки та ринкових
відносин облдержадміністрації А. Дуленка.
Паралельно це питання
«пробивалося» і через облраду. Тут ідея теж знайшла цілковиту
підтримку. Зрештою, в травні 2002 р. розробка Положення про
Національний парк «Дворічанський» була включена до Природоохоронної
програми поліпшення екологічного стану в області в 2002 р., яку
21.05.2002 р. затвердила сесія облради. Фінансування проекту
покладалося на обласний фонд охорони навколишнього середовища.
До справи на місцях підключилися
заступник голови райдержадміністрації В. Пилипенко, держінспектор з
охорони навколишнього середовища в Дворічанському районі Ю. Богатіков,
паралельно дослідницьку роботу вів колишній вчитель історії
Мечниковської ЗОШ I— III ст., відомий на Дворічанщині краєзнавець В.
Строєв. Останній знайшов у так званому Кам’янському яру зразки
сталактитів, які трапляються тільки в печерах.
Василь Миколайович
проконсультувався з цього приводу з геологами, що неподалік вели
пошуково-дослідницькі роботи, дивувалися знахідці, припустивши, що десь
були, а може, є й тепер, печери, а якась невідома сила (вибух?)
виштовхнула сталактити назовні.
Основний обсяг досліджень
(польові) знову взяли на себе науковці університету ім. В. Каразіна.
Вони в 2002—2004 рр. під керівництвом того ж В. Токарського вирушили ще
у кілька експедицій. Провідні спеціалісти біофаку Т. Атемасова, Д.
Шабанов та ін., залучивши студентів, визначили межі території
майбутнього нацпарку (під нього відводилося близько 3500 га).
Як результат — зібрані наукові
колекції, гербарії, карти-схеми розташування ділянок різного режиму
заповідності, яких планувалося створити чотири: заповідну, регульованої
рекреації, стаціонарної рекреації та господарську. На території з
крейдяними відкладеннями мав бути встановлений найсуворіший
природоохоронний режим, просто неба діятиме своєрідна
науково-дослідницька лабораторія.
Аналіз матеріалів польових
досліджень дав несподівані результати. Було зібрано зразки близько 400
видів рослин, в тому числі 44 ендеміки, ареал яких обмежується певною
територією (йдеться про «крейдяні» рослини, які зустрічаються тільки на
Харківщині, Луганщині й у Бєлгородській області РФ).
Крім того, Дворічанщину для
проживання облюбували майже 150 видів комах, лосі, косулі, дикі кабани,
єноти, тхорі, борсуки, тушканчики тощо.
Чотири види з перелічених тварин занесені до міжнародних Червоних списків, 16 видів тварин і комах — до Червоної книги України.
Дещо менше досліджене птаство, але й серед пернатих є чимало рідкісних видів.
Непередбачувані гальма
Здавалося, незабаром завершиться титанічна робота по створенню нацпарку.
Але почалися виборчі перегони і післявиборчі розбірки. Країні було не до парків.
Змушені були піти у відставку
голова райдержадміністрації М. Зрожевський і його заступник В.
Пилипенко, втратив посаду держінспектор з охорони навколишнього
середовища Ю. Богатіков.
На місця перших двох прийшли люди
з команди «помаранчевих», а посаду останнього взагалі скоротили. Тепер
держінспектором з охорони навколишнього середовища на декілька районів
працює І. Лебединський, офіс якого у Чугуєві. Час від часу він їздить у
віддалені райони — Шевченківський, Куп’янський, Великобурлуцький і
Дворічанський, адже їх за ним закріпили. До роботи по створенню
нацпарку у нього руки не доходять. Словом, втілювати ідею в життя нема
кому.
І все-таки є надія
М. Зрожевський після виходу у
відставку очолив районну організацію Партії регіонів. Керований ним
осередок здобув переконливу перемогу на виборах у березні 2006 р., а
сам він став депутатом райради і на першій же сесії нового скликання
був обраний її головою.
Одне з найперших питань, якими зайнявся голова райради, — продовження робіт по створенню нацпарку.
— Тепер, — сказав у нашій недавній
розмові Микола Михайлович, — усе впирається (правда, як і раніше) у
фінанси. Науковці з Харківського університету повинні скласти
фінансово-господарський проект національного парку. На це потрібні
кошти. Район їх не має. Доведеться залучати облуправління екології і
природних ресурсів.
Крім того, рішення про створення
на Дворічанщині нацпарку повинен ухвалити уряд. І тільки після цього
президент може видати указ про його заснування. Хочеться, щоб В. Ющенко
пішов назустріч, бо подібних природних куточків в Україні не існує.
Заповідний режим як засіб виживання
Якщо усі бар’єри подолати не вдасться, то залишиться останній варіант — створити природний заповідний парк обласного значення.
На Пооскіллі поступово, під впливом
часу і внаслідок господарської діяльності людей, гинуть крейдяні
відклади — першооснова реліктової рослинності. Тут випасають худобу,
видобувають у кар’єрах крейду. Режим нацпарку чи заповідної зони дасть
змогу припинити руйнацію і зберегти ландшафт.
Наведу лише поодинокі факти.
Катастрофічно зникають квітучі рослини — адоніс весняний, чебрець
Талієва, гісоп крейдяний. Серед представників фауни ми вже не побачимо
дроф і стрепетів, рідкістю стали журавлі, чаплі, навіть лелеки. Остання
таксація звіра, проведена в районі минулої зими, показала, що безслідно
зникли лосі, все менше стає косуль і диких свиней, байбаків тощо.
Натомість збільшується популяція вовків. Ці хижаки допомагають місцевим
та заїжджим браконьєрам знищувати диких тварин.
Такі невтішні дані повідомив мені
голова ради районної організації Українського товариства мисливців і
рибалок С. Тарасов. Він переконаний, що неповторну природну територію з
її рослинним і тваринним світом можна зберегти, тільки надавши їй
виняткового статусу.
На звернення М. Зрожевського до
голови облради В. Салигіна останній відповів: «Повідомляю, що наукове
обґрунтування та проект створення природного ландшафтного парку
«Дворічанський» в даний час знаходиться на експертизі в Державному
управлінні екології та природних ресурсів в Харківській області.
Після проведення експертизи та
надання висновку вищезазначеним органом до подання проекту на розгляд
обласної ради, проект має бути погоджено відповідно до чинного
законодавства.
Тільки після надходження повного
комплекту всіх необхідних документів проект рішення щодо створення
природного ландшафтного парку «Дворічанський» буде винесено на розгляд
сесії обласної ради»
На сьогодні Харківщина має один
нацпарк — «Гомільшанські ліси», який частково охоплює території
Зміївського і Первомайського районів. Проект його створення «мандрував»
по чиновницьких кабінетах Харкова, Києва з 1994 р. по 2004-й.
Природний парк «Дворічанський» має
стати другим заповідним об’єктом національного значення на землях
Слобожанщини, а згодом може перетвориться на міждержавний, оскільки
зона крейдяних відкладів сягає і російських земель. Одна спільна
експедиція науковців Харківського та Бєлгородського університетів уже
відбулась. Планується, що на цій території в зонах регульованої та
стаціонарної рекреації організовуватиметься «зелений» туризм. Свого
часу сюди любив приїжджати на полювання, а то й просто на відпочинок
Остап Вишня. Зрештою, це мечниковські місця, а вони для багатьох
становлять інтерес.
Ще один нацпарк — «Слобожанський»
планується створити на території Богодухівського і Краснокутського
районів. Роботи мають розпочатися уже в нинішньому році, а от
прогнозувати строк їх завершення не може ніхто.
