12/01/2007
0Віктор Олійник про стратегічні завдання фракції БЮТ в облраді.
У день, коли відбулася наша розмова,
Віктор Олійник саме відзначав своє 34-те день народження, який збігся з
днем проведення останньої у 2006-му сесії обласної ради. Особисте
свято, кінець року, сесійне засідання – і все в один час: годі шукати
іншої нагоди для того, щоб почути від голови фракції про те, що вдалося
бютівцям із задуманого та обіцяного здійснити і на що він зі своїми
соратниками робитиме ставку далі. Оминувши всі політичні перипетії,
конфлікти, з’ясовування стосунків, хочеться поговорити про конкретні
справи, про ті болючі питання, котрими живе Волинь, доки обранці
розставляють акценти. Які ж проблеми візьметься долати БЮТ? Детальніше
– з уст керівника партійного об’єднання і фракції Віктора Олійника:
– Рік, що минув, для обласної партійної організації був хоч складний,
та досить успішний. Блок Юлії Тимошенко домігся довіри майже 50
відсотків виборців. Сьогодні практично в усіх районах ми маємо
більшість. Але суть не в тому. Вибори закінчилися, і основне завдання –
втілювати обіцянки.
– Що заважає вам ці обі¬цянки здійснювати оперативніше?
– Багато наших депутатів прийшло у ради
вперше, тому потрібен був час на адаптацію. Якщо говорити про облраду,
то наша фракція завжди наголошувала тільки на соціально-економічних, а
не політичних питаннях.
– Вікторе Степановичу, тут більшість
читачів буде з вами солідарна: політика вже набридла людям. Навіть у
найтерплячішого українця не вистачає сил розбиратися у щоденних
колізіях. Тож, котра зі сфер волинської господарки нині найбільше
очікує вольового депутатського рішення і підтримки? Тобто, БЮТ
зосередиться на…
– …Намаганні навести лад, у першу чергу, в
сільському господарстві. Навіть під час сесії ви могли бачити, що
депутати від БЮТ наполягали, аби бюджет для сільського господарства був
збільшений. Ми домоглися виділення реальної суми на розвиток аграрної
сфери.
Потребує певного реформування і лісова
галузь. Наша принципова позиція в тому, що місцеві громади не повинні
бути осторонь розвитку лісового господарства на Волині. Щодо цього,
вважаю, знаменним стало рішення про створення комунального підприємства
„Волиньоблагроліс” – структури, яка і забезпечить захист інтересів не
керівників, не чиновників, а тих людей, котрі проживають на території,
багатій лісами. Крім того, кількість заповідників має збільшуватися.
– Серед найболючіших і ті проблеми, котрі
належать до загальнодержавних, тобто ростуть зверху. Чи можете ви на
рівні обласної ради якимось чином впливати якщо не на вирішення, то
хоча б на зрушення їх із місця?
– Звичайно. Якраз серед таких і проблема
тарифів на житлово-комунальні послуги. Ми ініціюємо на рівні міст та
районів області якнайширше залучення громадських експертів щодо
перегляду тарифів. Будемо ставити питання про зменшення тарифів там, де
це в межах повноважень рад. Хоча ми чудово розуміємо, що проблема ця
лежить більше в площині політики уряду.
– Щоб менше, «їздити на поклон, до столиці» треба поповнювати обласну скарбницю? Ви маєте свої варіанти?
– Одним із джерел розвитку громади є
місцеві бюджети, а їх наповнення може відбутися через продаж земель
несільськогосподарського призначення, об’єктів комунальної власності.
Все це має продаватися з аукціону й через конкурси. І такі настанови у
вигляді рекомендаційних листів ми надішлемо у всі фракції нашої
політичної сили. Це дасть можливість заробити кошти на добудову шкіл,
інших соціально-культурних об’єктів там, де не вистачає коштів. Тоді
громада сама (а не хтось на рівні Києва) буде вирішувати, що нам
добудовувати, де провести реконструкцію. Ось над цим ми гуртом
працювали і будемо працювати.
– Успіхів! Дякую за розмову.
