Полювання по-кримськи триває

Суть проблеми полягає в наступному. Тривалий час, починаючи з 1993 року, на  півострові існувало Кримське республіканське товариство мисливців і рибалок  (голова Володимир Капітонов), яке докерувалося до того, що мисливці  перестали йому вірити. Як виявилося, чимало справ це товариство звершило  оригінальним способом. Фактично, як ми вже сказали, існувало регіональне  мисливське товариство, яке… рядилося під регіональне відділення  Українського товариства мисливців і рибалок. Для чого? Для того, щоб мати  право користуватися мисливськими угіддями. Бо ніхто просто так десятки  тисяч гектарів угідь не віддасть у приватні руки, а Кримське мисливське  товариство саме і було, по суті, приватним утворенням, матереалізувавшись у  дві бізнесструктури – товариства з обмеженою відповідальністю "Фауна" і  "Перлина Криму". Засновником "Перлини Криму" є… Капітонов В. В., а  директором його дружина

Обурені кримські мисливці вирішили навести відповідний лад у своєму  господарстві, тобто законним шляхом відродити в Криму регіональне  відділення Українського товариства мисливців і рибалок. Для цього відбулися  збори мисливців у Сімферопольському, Бахчисарайському та Джанкойському  районах (за статутом УТМР треба мати не менше трьох організацій, щоб  провести конференцію). Відтак ці збори ухвалили рішення про проведення  кримської конференції, вибравши на неї своїх делегатів. А щоб ця  конференція була ще легітимнішою, оргкомітет запросив на неї керівництво  Українського товариства мисливців і рибалок, керівництво Верховної Ради  автономії та керівництво Кримського республіканського комітету з лісового і  мисливського господарства (голова І. Кацай). З Києва від керівництва УТМР  приїхав заступник голови Павло Шпак, від кримського парламенту – голова  профільного комітету Олег Русецький, від рескомлісу – заввідділом Сергій  Решетько

Присутні посадовці з трибуни конференції визнали, що керівництво Кримської  організації мисливців та рибалок (п. Капітонов) не просто недолуго керують  справами, а й фактично займаються фальсифікацією, видаючи свою організацію  за правомочну філію УТМР. Досить сказати, що обурені мисливці, делегати  цієї конференції, говорили не тільки про те, що їх не пускають полювати на  мисливські угіддя, а й про те, що не знають, куди діваються зібрані  членські внески і кошти, отримані від полювання на кримських угіддях  мисливців з Італії та Німеччини. Конференція проголосила курс на  відновлення у Криму справжньої Кримської республіканської організації  Українського товариства мисливців і рибалок, вибрала новий склад  колегіальних керівних органів та нового голову -авторитетного у мисливських  колах Михайла Свиридова. Здавалося б, правда взяла гору, і в історії з  розбратом у таборі кримських мисливців та рибалок поставлена крапка. Тим  паче, що й суд визнав за новоутвореною організацією УТМР право наступництва  на майно УТМР у Криму. А це адміністративне приміщення по вул. Радищева,   85, сотні гектарів мисливських угідь тощо. У наказі господарського суду  Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2006 року сказано: "На виконання  рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2006  р., постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 31  липня 2006 р. по справі N 2-1/3034-2006 р., яке набуло чинності 31.07.2006  р., усунути перешкоди в користуванні будівлею N 85 по вул. Радищева в м.  Сімферополі, виселити Кримське республіканське товариство мисливців і  рибалок та товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" з  будинку N 85 по вул. Радищева в м. Сімферополі. Дія наказу починається з  31.07.2006 року, та він може бути пред’явлений до виконання в строк,   передбачений чинним законодавством. Перший заступник голови господарського  суду АРК суддя Л. О. Ковтун

Але, як виявилося, державна служба виконання судових рішень навіть і не  думала виконувати ці постанови судів

Державні виконавці, – розповідає голова Кримської організації мисливців і  рибалок УТМР М. Свиридов, – відверто глузували з нас. Відчувалося, що пан  Капітонов уже встиг і з ними провести відповідну роботу. Нам нічого іншого  не залишалося, як, маючи на руках рішення суду, увійти до свого приміщення.  Перед цим ми показали документи дільничному міліціонерові і він погодився –  ми законні користувачі офісу на Радищева

Але активісти відтвореної організації мисливців і рибалок наївно вірили в  силу закону. Вони не знали, що в Криму вже з’явилося нове явище вирішення  спірних питань – рейдерство. І ось 1 грудня 2006 року на Радищева з’явилися  автобуси з міцно збитими молодиками на чолі з колишнім керівником кримських  мисливців Капітоновим. Розмахуючи папірцем і стверджуючи, що це нове  рішення суду, пан Капітонов віддав наказ штурмувати будівлю.

 – Ми все знімали на телекамеру, – розповідає М. Свиридов, – але рейдери нам  її розбили. Вони виламали замки і ввели Капітонова до приміщення. Капітонов  кричав: "Благаю, тільки нікого не бийте! " Яка сердечність! Охоронців  рейдери викинули за ворота. Вони поводились нахабно, брудно лаялися і  стріляли з ракетниць. Жителі ближніх будинків злякано виглядали з вікон,   вони не могли зрозуміти, що за битва розгортається у них на очах. Дивно,   але це розгнуздане хуліганство відбувалося також на очах і заступника  начальника Київського РВС м. Сімферополя, який не тільки не бажав покласти  край безладдю, а й намагався нас "поставити на місце" і навіть вирвав у  мого заступника портфель з документами нашої організації. Цей підполковник  міліції забрав документи із собою, ми досі не знаємо про їхню долю. Я не  хочу нікого лякати, але проти рейдерів ми можемо теж застосувати силу, тим  паче, усі ми з рушницями. Але краще вершити справу законним шляхом. Тож  сподіваємося, що правоохоронні органи Криму – головні управління СБУ, МВС,   прокуратура автономії чітко стоятимуть тільки на засадах закону, а не  чиїхось примх та інтересів.

Замість післямови.

 Історія, про яку ми розповіли, виходить за рамки оповіді про організацію  дозвіллля значної кількості чоловіків, що живуть у Криму. Хоча мисливство  та риболовля були, є і будуть гарними формами організації саме відпочинку  наших громадян. Але головне в цій історії інше – не тільки спортивні  інтереси людей, причетних до мисливських пригод у Криму. У основі цих  бурхливих виявів людських інтересів лежать великі гроші. Фактично у цій  тіньовій схемі з простою назвою – полювання на звіра, обертаються значні  кошти. Говорячи про мисливські угіддя на Кримському півострові, варто  зазначити, що це – величезні територіальні (земельні) масиви. Наприклад,   тільки у Сімферопольському районі загальна площа мисливських угідь досягає  87, 6 тис. гектарів. На цих угіддях – мисливські будиночки, кемпінги,   готелі. Крім того, мисливці (а їх у Криму не менше 20 тисяч! ) оплачують так  звані відстрілочні картки, сплачують членські внески. Скажімо, тільки  вступний внесок мисливця у клуб "Фауна" однойменного товариства з обмеженою  відповідальністю становить 2, 5 тис. гривень. Таким чином, гроші і тільки  гроші лежать в основі усіх пристрастей довкола мисливської теми у Криму.  Отже, з одного боку, існують певні корисні інтереси організаторів  мисливської справи, а з іншого – інтереси простих мисливців, які хочуть  нормально відпочивати на вже згаданих мисливських угіддях. Тут, як кажуть,   зарита собака. Ну, а поки правоохоронні органи розплутують цю справу,   мисливців не пускають на полювання все ті ж правоохоронні органи. Людей  виловлюють на мисливських угіддях "омонівці" тільки за те, що вони  "свиридівці", а не "капітонівці". І таке "полювання" триває на Кримському  півострові вже не один рік…