25/12/2006
0
Ліс для Буковини – це робочі місця, податки, економічний розвиток регіону,
добробут тисяч сімей, особливо в гірських містах і селах. Всього цього область
може водночас позбутися через нові правила на вітчизняному ринку
лісоматеріалів. На початку грудня набув чинності наказ
Державного комітету лісового господарства "Щодо вдосконалення механізмів
продажу необробленої деревини", за яким вся продукція лісозаготівель від
рубок головного і проміжного користування відтепер реалізовуватиметься на
централізованих біржових торгах у Києві.
Для деревопереробної галузі Чернівецької області (як, втім, й інших областей) це удар нижче пояса. Держкомлісгосп фактично відрізає її підприємства від багатої лісосировинної бази Карпат, оскільки вони не в змозі виконати так несподівано запроваджені ним наприкінці року умови закупівлі круглого лісу. А це означає, що під загрозою знищення опиняються майже 2 тис. деревопереробних цехів і комбінатів, 20 тис. їхніх працівників можуть втратити роботу. Для мешканців гірських районів – Путильського, Вижницького, Сторожинецького – це майже катастрофа. Заробити горянам на прожиття в інших галузях економіки дуже важко. Колгоспи розпалися, сфера послуг не набула потрібних обертів. У багатьох населених пунктах області деревопереробне виробництво чи не єдине, що дає робочі місця і наповнює місцеві бюджети. Врешті, переробкою деревини займалися на Буковині з діда-прадіда, і було б великою несправедливістю її занапастити. До того ж останніми роками в області, більше третини території якої вкрито лісом, створено розвинуту виробничу інфраструктуру заготівлі та переробки деревини.
– Наказ Держкомлісгоспу нас, деревопереробників, буквально шокував, – каже директор ТОВ "Дімбуддрев", голова ради підприємців та промисловців Вижницького району Іван Іванишин. – Виробничий процес усіх наших підприємств залежить від кон’юнктури ринків, на яких працюємо. Ми технологічно не можемо закуповувати сировину на цілий рік в таких великих обсягах, як передбачає згаданий наказ. Не можемо це робити і з фінансової точки зору, бо мало хто здатен одразу вивільнити з обороту півмільйона гривень, а то й більше. Брати кредити – нереально з такими великими відсотками, які пропонують банки. Тим паче, що чимало підприємств, а це, до речі, представники малого та середнього бізнесу, вже заставили своє майно під кредитування розвитку своїх виробничих потужностей. Тепер ось думають, чи не доведеться тим майном розраховуватися, якщо не буде з чого випускати продукцію.
Таку ж стурбованість висловлювали інші керівники деревопереробних, меблевих буковинських підприємств, які минулої п’ятниці з’їхалися на екстрені збори в гірське містечко Берегомет, аби обговорити ситуацію з новоспеченими лісовими торгами.
– Придбати деревину і без того було непросто у держлісгоспів, які, вважайте, є монополістами на її реалізацію і правлять за неї несусвітну ціну, – сказав на зборах приватний підприємець Василь Ілько. – Хто колись бачив калькуляцію, з чого складається вартість одного кубічного метра деревини? Ніхто не бачив. Це таїна за сімома замками, яку ревно оберігає обласне управління лісового господарства, створюючи собі таким чином надприбутки. Хоча офіційно його виробничі структури – держлісгоспи є мало не збитковими. Однак деревопереробна галузь на Буковині розвивається попри перепони, які свідомо створюють нам, деревопереробникам, держлісгоспи, які прибрали до рук усю деревину і диктують на її ринку свої умови – від формування ціни до термінів поставок. І розвивається, треба чесно сказати, саме завдяки нам з вами, а не якомусь закордонному інвестору. Ми є реальними інвесторами економіки області. Отож влада повинна в першу чергу думати про нас, захищаючи свого місцевого товаровиробника. А що ж робить Держкомлісгосп? Він нас, по суті, нищить. З чим я зараз зможу піти на торги до Києва, тим більше конкурувати на них з багатомільйонним іноземним капіталом, який запросто купить і вивезе весь наш ліс на свої переробні підприємства в інші країни. Умови торгів цілком дозволяють це робити. Мало б бути зовсім інакше. Спочатку треба наситити внутрішній ринок, тоді вже залишки деревини виставляти на загальнонаціональну біржу. А вона, між іншим, ще не створена, хоча торги призначені на 25 грудня.
Річ у тім, що згаданий наказ Держкомлісгоспу дозволяє брати участь у торгах резидентам України, які зареєструвалися тут як суб’єкти підприємницької діяльності. Незалежно від того, мають вони у нас деревопереробне виробництво чи ні. Кілька потужних австрійських компаній повідкривали у різних містах країни свої представництва і уже як резиденти подали заявки мало не на весь виставлений на нові торги ліс-кругляк. Вони ладні його купити за будь-яку ціну, виклавши одразу великі суми грошей. При цьому держави, на території яких вони звели сучасні деревопереробні підприємства з річною потребою у 3 млн. кубів деревини, винагородять їх 15% від вартості придбаної у нас деревини, заохочуючи таким чином її імпорт. А Україна ще й відшкодує їм ПДВ.
Схоже, все йде до того, що наші ліси перетворяться на сировинний придаток Європи, замість того, щоб бути базою для розвитку деревопереробної, меблевої галузі країни. Ця ситуація небезпечна не тільки соціальним вибухом, але й суттєвими економічними збитками. Місцеві бюджети недоотримають значної частини доходів, а держава змусить компенсувати людям втрату роботи мільйонними виплатами.
Цими днями відбулися позачергові сесії багатьох сільських, районних, обласних рад західних областей країни, які опротестовують наказ Держкомлісгоспу щодо ринку необробленої деревини, зазначаючи, що ліс, як природний ресурс, який належить українському народу, повинен реалізовуватися на користь його власника, а не іноземних бізнесових структур.
– Рішення Державного комітету лісового господарства забрати до Києва продаж необробленого лісу був для нас неприємною несподіванкою, – сказав губернатор Буковини Володимир Куліш. – Чернівецька облдержадміністрація разом з облрадою направили до уряду подання, аби наказ переглянули, враховуючи особливості соціально-економічного розвитку Карпатського регіону. В нашій області, приміром, давно і досить успішно діє система лісових аукціонів, і ми, врешті, могли б утворити у себе загальнонаціональну біржу. Ми вважаємо, що для остаточного впровадження нових правил на ринку необроблених лісоматеріалів необхідно додатково вивчити ситуацію найперше в західних областях країни.
Дивно, що скандальний наказ Держкомлісгоспу виявився для Володимира Куліша і голови облради Івана Шилепницького передноворічним сюрпризом. Як і для начальника (що взагалі вражає) обласного управління лісового господарства Анатолія Ковальського: "Я дізнався про нові умови продажу лісосировини за день до їхнього прийняття". Хоча проект наказу висів, як годиться, на сайті Комітету, і п.Ковальський (якщо йому не байдужі проблеми буковинського лісу і буковинської економіки) зобов’язаний був не тільки самий з ним ознайомитися, але й вчасно поінформувати губернатора про сумнівного змісту нововведення, що зачіпають життєво важливі інтереси області.
Щоправда, є й хороші новини. Державний комітет лісового господарства не прийняв запропоновані Чернівецьким обласним управлінням ціни на ліс, вважаючи їх необґрунтовано завищеними…
Час-2000
22.12.2006
