Підтримка реформ у лісовому секторі

Наприкінці 2005 року, після майже дворічної перерви, українсько-шведський
проект відновив свою активну роботу. Ціль та напрямок його діяльності на даному
етапі дещо змінився, що відобразилося в новій назві -„Підтримка програми
реформування лісового сектора України”. Якщо раніше робота була зосереджена на
розробці й обґрунтуванні стратегії реформування лісового господарства, то нині
вона розділилася на декілька автономних напрямків і набула практичного
спрямування.

ЛІСОВА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

Перспективний план роботи групи з лісової інвентаризації був розроблений після вивчення досвіду вибіркових лісових інвентаризацій в інших країнах, зокрема Литві, Данії та Швеції. Був проведений вступний семінар, де провідні фахівці зі Швеції та Литви ознайомили спеціалістів Укрдержліспроекту з процесом підготовки та проведення національних лісових інвентаризацій. У листопаді 2005 та лютому-березні 2006 року спеціалісти Укрдержліспроекту та НІЦЛ побували в Шведському університеті сільськогосподарських наук в Умеа, де експерти з кафедри геоматики  та  менеджменту лісових ресурсів познайомили їх з технологією та досвідом проведення національної інвентаризації лісів Швеції. Для набуття необхідних знань та практичного досвіду було вирішено провести пілотну інвентаризацію лісів ДП „Тетерівський досвідно-виробничий лісгосп”.

Для процесу підготовки та проведення пілотної інвентаризації були характерні всі особливості робіт, що виконуються вперше:

• на основі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури був спроектований дизайн пілотної інвентаризації: двостадійна нестратифікована систематична вибірка, в якій тракт є кластером з чотирьох основних проб. Обчислена з точністю до ± 5%, проективна кількість проб для оцінки загальних запасів насаджень, при ймовірності 95%, склала 447 проб;
• були розроблені та апробовані на пілотному об’єкті Методичні вказівки до проведення польових робіт з інвентаризації лісів Поліського регіону України. З ними можна ознайомитися на сайті НІЦЛ за адресою www.lesovod.org.ua. Методика описує виконання всього комплексу польових робіт з інвентаризації: доступ та закладання пробних ділянок, поділ проби на суб-проби, опис проби, проведення обліку дерев, вибір та обмірювання модельних дерев, інвентаризацію природного поновлення;
• ретельний вибір показників для польових вимірів та рецензія методики були проведені українськими спеціалістами за участю відомого шведського експерта Ульфа Содерберга. При проведенні інвентаризації на кожній пробі оцінювалося від 100 до 120 окремих показників. Підготовлений набір атрибутів став основою для наступної розробки бази даних інвентаризації;
• для проведення інвентаризації тракти були розміщені за методом випадкового старту на електронній карті лісонасаджень, підготовленій НІЦЛ. Для встановлення місцерозташування проб польові бригади користувалися навігаційними GPS, а для орієнтування – картами лісонасаджень з нанесеними координатами пробних ділянок у масштабі 1:10000;
• для здійснення таксаційних вимірів було застосовано сучасне обладнання компанії Haglof. Спеціалісти групи з лісової інвентаризації власними силами розробили та впровадили програмне забезпечення GreenSurvey для КПК Digitech® Pro. Слід зазначити, що використання цієї новітньої комп’ютерної вилки для цілей лісової інвентаризації є першим прикладом подібного застосування в світі.

У ході проекту створено дві польові бригади, які увійшли до складу нещодавно організованої в Укрдержліспроекті окремої групи з лісової інвентаризації. Забезпечення матеріальними ресурсами та транспортом здійснювалось за кошти Укрдержліспроекту. До того ж на виконання орієнтовного плану запровадження національної інвентаризації лісів на 2006 рік було виділено понад 70 тис. грн. Вірно розроблений дизайн та раціональна логістика дозволили виконати польові роботи на площі 48930 га в зазначений термін. У середньому польова бригада з двох чоловік закладала щодня один тракт. Дизайн тракту включав чотири основні проби та чотири додаткових  проби з обліку пнів, кожна мала площу  500 м2. Під час польових робіт закладено 125 трактів.

Досвід, набутий при проведенні  пілотних інвентаризацій лісів, дозволяє реально оцінити організаційну та технологічну складність підготовки національної лісової інвентаризації, а також вказати першочергові проблеми її наукового забезпечення.

Навіть простий перелік напрямків | наукової роботи з підготовки національної лісової інвентаризації засвідчує складність та широчінь завдань, які  слід вирішити. Серед них:

• розробка дизайну національної  лісової інвентаризації;
• поєднання національної лісової  інвентаризації та моніторингу лісів;
• використання даних дистанційного зондування землі при підготовці
• та проведенні інвентаризації;
• розробка баз даних інвентаризації;
• розробка моделей ходу росту насаджень;
• розробка методів оцінки приросту насаджень;
• розробка алгоритмів та програм  обробки даних інвентаризації тощо.

Зрозуміло, що, поряд з науковим забезпеченням, запровадження національної лісової інвентаризації не можливе без стратегічного, фінансового, організаційного, кадрового менеджменту Прагматична оцінка можливостей та термінів запровадження національної   лісової   інвентаризації потребує широкого обговорення на управлінському, виробничому та науковому рівнях. Головне завдання національної лісової інвентаризації полягає в тому, щоб з часом прийти на зміну обліку лісів. З огляду на це, група з лісової інвентаризації українсько-шведського проекту планує в 2007 році закінчити камеральні роботи з підготовки, аналізу, представлення даних пілотної інвентаризації та зосередитися на вирішенні проблем, пов’язаних з підготовкою національної інвентаризації лісів.

ПРАКТИКА ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА В СОСНОВИХ І ДУБОВИХ ЛІСАХ

Досвід багаточисельних навчальних поїздок, проведених на початкових стадіях реалізації проекту, показав, що, незважаючи на зовнішню схожість і повне взаєморозуміння між лісівниками, практика ведення лісового господарства в європейських країнах суттєво   відрізняється   від  української.

Європейські лісівники мають значно більше свободи щодо прийняття рішень і більш орієнтовані на кінцевий результат, що вимірюється не кубометрами, а вартістю вирощеного лісу й прибутком, одержаним від його реалізації. Звідси прагнення повною мірою використати можливості природного поновлення, особлива увага до якості деревини, яка вирощується, прагматичний підхід до наявності в лісі сухостою, прагнення інтенсифікувати процес лісовирощування на всіх етапах.

Керуючись народною мудрістю, в якій говориться, що „краще один раз побачити, ніж сто разів почути”, група, яка працює в даному напрямку, організувала дві навчальні поїздки українських спеціалістів-практиків у Литву-Лат-вію (сосна) та Швецію-Данію (дуб), а також закладання на загальній площі, що перевищує 30 га, дослідних об’єктів у соснових (ДП “Тетерівський досвідно-виробничий лісгосп”) і дубових (ДП „Звенигородський лісгосп”) насадженнях України, що демонструють європейський підхід до лісовирощування (рубки догляду в різному віці; обрізування сучків, відбір дерев майбутнього й догляд за ними; головні рубки, орієнтовані на природне та змішане поновлення).

В процесі навчальних поїздок було відзначено, що за останнє десятиліття європейські лісівники змінили своє ставлення до мертвої деревини. Визнано, що вона є необхідним компонентом стійкого лісу, відіграє визначну роль у збереженні біорізноманіття та підтриманні здоров’я лісу на всіх стадіях його життя. Близько 30 % рідкісних і зникаючих видів лісових рослин, грибів і тварин потрапило до Червоної книги у зв’язку з відсутністю в лісі вікових дерев, усихаючої й мертвої деревини, які є середовищем їхнього існування та джерелом харчування. До 2030 року обсяг мертвої деревини в експлуатаційних лісах Європи планують довести до 20-30 кубометрів на одному гектарі. Вже зараз вирубування всихаючих і сухих великих дерев листяних порід, зокрема дуба, заборонено законодавством багатьох країн. Звичайною практикою стало залишати на лісосіках головного користування 10-20 дерев з метою збереження їх до моменту природного відмирання і після нього. Європейським лісівникам не зрозумілі вимоги українських санітарних правил стосовно призначення вибіркових санітарних рубок, прибирання мотлоху очистки лісосік тощо.

При вирощуванні сосни в Європі:

• велику увагу приділяють походженню та якості садивного матеріалу. Широко використовують сіянці із закритою кореневою системою;
• орієнтуються на змішане та природне поновлення вирубок;
• практикують вирощування молодняків до віку 20-25 років у загущеному стані, з подальшим проведенням періодичних, інтенсивних проріджувань з вибіркою 25-35 % запасу.

Дуб у Європі вирощують з метою одержання високоякісної крупномірної деревини великого (60-80 см) діаметру. Століттями лісівники вважали, що досягнення поставленої мети вимагає довготривалого (160-240 років) періоду. В останні десятиріччя ситуація змінилася.

Завдяки новим технологіям виробництва шпону, максимально допустима ширина річного кільця фанерного кряжа збільшилась від двох до чотирьох міліметрів, що стало підґрунтям для інтенсифікації лісовирощування з метою досягнення цільових діаметрів до 110-120-річного віку. Сучасній технології вирощування дуба характерні такі особливості:

• насадження створюються як шляхом сіяння жолудя (60-110 кг на 1 га, зазвичай на покинутих сільгоспугіддях), так і садіння (10-12 тис. шт. сіянців дуба на 1 га для чистих і 5-7 тис. для змішаних насаджень). Все ширше застосовується садивний матеріал із закритою кореневою системою (3-4 тис. шт. на 1 га). В останні роки почали практикувати літнє (червень) висаджування в контейнерах сходів (З місяці) дуба. Вартість створення гектара дубових культур коливається в межах від 1000 (сіянці) до 3000 (контейнери) євро. Обов’язковою статтею витрат є огородження культур;
  

  Водяні пагони на цільових деревах видаляються щорічно

• до 20-30 років у дібровах проводять передкомерційні рубки з основною метою – якомога раніше прибрати дерева дуба поганої якості та супутніх порід, конкуруючих з дубом у першому ярусі;
• у віці 35-40 років відбирають кращі (цільові – 80-100 на 1 га) дерева, за якими в подальшому здійснюється догляд, – обрізування гілок до висоти 7 м, періодичне освітлення, щорічне видалення водяних пагонів. Коли крона досягає 50 % від висоти ствола, встановлюється рівновага між кореневою системою та обсягом листя, після чого утворення водяних пагонів значно зменшується. Відстань між цільовими деревами повинна бути 10-14 метрів. Досить часто поряд із цільовими виділяють і „резервні" дерева, які вибираються під час проведення останніх доглядів. Середня вартість щорічного догляду за одним деревом становить один євро. Витрати окупаються при головній рубці, під час якої заготовлюється 80-100 дерев дуба на одному гектарі із загальним запасом 350-370 м3 і виходом фанерного кряжа 60%. Середня вартість фанерного кряжа в Швеції – 400, а в Данії – 500 євро за кубометр.

Більш докладно закордонний досвід і результати експериментів в Україні будуть висвітлені в окремих публікаціях, узагальнені в рекомендаціях проекту та доповідях на семінарах у 2007 році.

ЛІСОВА СТАТИСТИКА

За роки незалежності в Україні не було видано жодного статистичного довідника, який би характеризував стан лісового сектора. Існуюча інформація розкидана по окремим, малотиражним виданням Держкомстату, фрагментарна, важкодоступна, не завжди об’єктивна й малопридатна для аналізу. Між тим, наявність повної та об’єктивної статистичної інформації є нормою ЄС. Без неї неможливо напрацювати й реалізувати стратегію розвитку лісового господарства та лісового сектора в цілому. Це спонукало проект взятися за вирішення даного питання. Група з лісової статистики, до якої входять спеціалісти Держкомлісгоспу, Держкомстату, НІЦЛ і експерти-статисти Національного лісового агентства Швеції, вивчила ситуацію в Україні, ознайомилась із досвідом Швеції під час навчальної поїздки та розробила проект утримання статистичного щорічного видання, що стосується лісового сектора України, в основу якого покладена структура аналогічних видань Литви та Швеції.

Основні чинники якісних відмінностей між українською та шведською лісовою статистикою полягають у підході до розподілення обов’язків зі збору інформації та в організації робіт. У Швеції статистичну інформацію збирають 22 організації (міністерства, агентства), що відповідають за реалізацію державної політики у відповідних секторах економіки, які координуються Радою зі статистики. В Україні весь тягар роботи та відповідальності за збір державної статистики покладено на Держкомстат, який не має у своєму штаті галузевих спеціалістів. Інформація про лісовий сектор обробляється різними управліннями, подається у формі, що не задовольняє  користувачів  (у тому числі Держкомлісгосп України) або взагалі до * них не доходить. Окремими проблемами є доступ до закритої інформації ‘ (митної, податкової, відомчої) та відсутність відомостей про приватний сегмент лісового сектора, який активно розвивається.  Пропозиції проекту з покращення ситуації будуть підготовлені на початку 2007 року.

ЗМІЦНЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ

Робота в даному напрямку розпочалась зі знайомства шведського спеціаліста з комунікацій Ларса Таллерта зі лісовим господарством України під часі тижневої поїздки на підприємства Волинської та Київської областей. Об’єктивна оцінка ставлення суспільства до лісового господарства та лісівників була виявлена шляхом анкетування, проведеного за кошти проекту! незалежною компанією TouchPol у восьми областях України. Результати соціологічного аналізу одержаних даних передані керівництву Держкомлісгоспу України й доведені на колегії. Вони показали, що значна частина населення не розуміє ролі лісу та лісового господарства в житті країни, негативно оцінює ситуацію в лісовому секторі й діяльність лісівників.

Спільно зі спеціалістами Держкомлісгоспу учасники проекту брали участь у розробці плану дій, спрямованих на зміну ситуації на краще. Найбільш важливою з них стала акція „Майбутнє лісу в твоїх руках", у проведенні якої проект брав участь на всіх етапах, – від накопичення ідей, підготовки та тиражування інформаційно-агітаційних  матеріалів до підбиття підсумків і опрацювання рекомендацій на майбутнє. Важливою складовою роботи проекту стали два дводенних семінари, проведені навесні та восени 2006 року в Боярському центрі перепідготовки 4 кадрів. У роботі семінарів взяли участь спеціалісти обласних управлінь лісового господарства, які відповідають за зв’язки з громадськістю, журналісти, експерти з комунікацій і зв’язків зі ЗМІ із Швеції, Латвії, Польщі та України. В 2007 році планується закінчити розпочату роботу з підготовки методичного посібника по роботі з громадськістю та засобами масової інформації, взяти участь у підготовці комунікаційної стратегії Держкомлісгоспу, здійснити навчальну поїздку для вивчення досвіду роботи з громадськістю лісівників Польщі.

НАЦІОНАЛЬНА ЛІСОВА ПОЛІТИКА

Протягом усього періоду своєї діяльності (з 1998 року) проект постійно намагається сприяти початку процесу розробки національної лісової політики України. В лютому 2006 року під час зустрічей з керівництвом Держкомлісгоспу та організованого круглого столу дана проблема знову всебічно аналізувалася. Було досягнуто розуміння того, що лісова політика повинна розроблятися із залученням усіх зацікавлених сторін, широко обговорюватись і прийматись на рівні Верховної Ради, а також того, що ініційований процес її розробки до закінчення виборів до Верховної Ради та формування уряду не доцільно. Прийняте рішення – повернутися до обговорення даного питання в жовтні поточного року – й до сьогодні не реалізовано.

В рамках даного компоненту проекту здійснено поїздку групи керівників лісового сектора України в Швецію. Відбулися зустрічі з керівництвом Агентства міжнародного співробітництва (SIDA) та Національного лісового агентства (NBF) Швеції. Учасники візиту ознайомилися з особливостями управління й ведення лісового господарства на підприємствах різноманітної форми власності – крупних державних і приватних компаній, комунальних і фермерських господарствах. Розгорнуте обговорення проблем, пов’язаних із розробкою національної лісової політики, відбулося на семінарі в Королівській академії сільського й лісового господарства Швеції.

Цілком імовірно, що й у 2007 році процес розробки Національної лісової політики України не буде ініційовано. А отже, роботи даного напрямку зведуться до узагальнення та опублікування рекомендацій проекту з лісової політики, законодавства, інституціонального розвитку, які будуть обговорюватись на заключному семінарі.

РОШИРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ КОНТАКТІВ У ГАЛУЗІ ОСВТИ

На початку жовтня була організована тижнева поїздка до Швеції для групи викладачів навчальних закладів України, які готують спеціалістів лісового профілю. Ціль поїздки – налагодження зв’язків між лісовими вузами України та Швеції, організація обміну студентами, вивчення можливостей спільного виконання наукових розробок. Українські спеціалісти ознайомилися з веденням лісового господарства на півдні Швеції, а також з науковою та педагогічною діяльністю колег зі шведського університету сільськогосподарських наук. У 2007 році планується організувати візити у відповідь і проведення спільних семінарів у Львові та Києві. Крім того, проект планує провести аналогічний навчальний тур для викладачів лісових коледжів.

Окремим пунктом у плані робіт проекту виділена організація та проведення  тринедільного навчального курсу з управління діяльністю підприємств в умовах ринкової економіки. Курс розрахований на молодих (до 40 років) спеціалістів-практиків, які складають резерв на керівні посади в системі державного лісового господарства України. Навчання будуть проводитись у Швеції та Данії в квітні-травні 2007 року.