30/11/2006
0
Кількість українських виробників паркету, напевно, не так просто підрахувати. Якщо раніше цим традиційно займалися деревообробні комбінати і лісгоспи, то в останні роки у них з’явилися серйозні конкуренти з європейськими технологіями. За інформацією сайту «Український лісовий ринок», випуск паркету декларують від 160 до 200 підприємств, однак потужних виробників паркету (не менше 2‑3 тис. кв. м на місяць) — не більше, як півтора-два десятки.
Діляться виробники і за ціновою пропозицією. Найнижча ціна паркету — у виробників західного регіону України. Серед них Ківерцівський ДОК (м. Ківерці, Волинська обл.), об’єднання «Вінницяліс», МКП «Говерла» (м. Мукачеве, Закарпатська обл.), ДП «Івано-Франківський ДК» (м. Івано-Франківськ).
Менеджер зі збуту магазину «Світ паркету» (Луцьк) Юрій Сидорук каже, що продукцію своїх земляків-волинян вони не пропонують покупцям, бо вона не відповідає сучасним нормам і програє в якості закордонним виробам. Із вітчизняного продукту, який цілком конкурентоспроможний, «Світ паркету» пропонує лише відомі фірми, серед яких «Ewropen parquet» (Чернігівщина) та «Едельвейс» (Закарпаття).
«Ці фірми працюють на європейський ринок, де збувають більшу частину своєї дерев’яної продукції», — повідомив Ю. Сидорук. Решту (а це екзотичний паркет), продавці привозять з-за кордону.
Серед волинських покупців магазину, поміж яких рідко зустрічаються люди середнього статку, переважають представники приватних фірм (80 %), котрі претендують на середні та великі партії. Їм по кишені придбати і найдешевший паркет — український (185 грн. за квадратний метр), і найдорожчий — іноземний (від 240 грн. до 240 дол. США). Більшим попитом користується чужоземна продукція, адже вона добре лакована і має набагато ширший асортимент, кажуть продавці.
Через призму статистики
Тим часом виробники паркету на Волині не чекають із моря погоди. Свою продукцію в переважній більшості вони збувають без посередників. На неї можуть розраховувати менш заможні споживачі — вона дешевша.
ТзОВ «Тартак», що у Ківерцях, десять років займається «дерев’яною» справою, з них чотири виробляє паркет. За цей період конкурентів у фірми побільшало, але не набагато. Адже більшість лісгоспів тепер займається чорновою обробкою, знищивши обладнання, верстати, сушильні камери. Легше заробляти гроші, зрізуючи кругляк і продаючи його в Європі, де зросла потреба в якісній сировині.
Паркет дерев’яний щитовий виробляє незначна кількість підприємств. Наприклад, на Прикарпатті випуск його у 2005 році значно зменшився і склав четверту частину обсягів 2004 року. Як зазначають спеціалісти Головного управління статистики в Івано-Франківській області, виробництво паркету, в основному, зосереджено в Івано-Франківську (30 % загального випуску), Рогатинському (42 %), Рожнятівському (16 %), Тисменицькому (8 %) районах.
Випуском паркету на Прикарпатті займається близько 20 підприємств. За 2005 р. вироблено 263,5 тис. кв. м паркету дерев’яного планкового, що на 6,4 % більше, ніж у 2004 р. Начальник управління статистики виробництва ГУС в Івано-Франківській області Олена Бліннікова зазначила, що із збільшенням виробництва зросла і частка області в загальнодержавному виробництві: з 7,6 % у 2003 р. до 11,4 % — у 2005 р. Випуск паркету здійснюють в основному великі та середні промислові підприємства. Малими підприємствами та промисловими підрозділами непромислових підприємств за 2005 р. вироблено близько 13 % загального обсягу.
Серед підприємств Волинського обласного управління лісового господарства залишилися вірними паркетній справі тільки Ківерцівський та Цуманський лісгоспи. За даними обласного статистичного управління, ці підприємства випускають 25,6 % всієї волинської паркетної продукції. ТзОВ «Волекс» (Ратнівський район) належить 65,6 % питомої ваги, «Тартаку» — 7,7 %, Маневицькій виправній колонії — 1,1 %. Щоправда, у цю звітність за останні місяці не ввійшов один із найбільших виробників паркету на Волині — Ківерцівський ДОК.
Повернення традицій
За словами директора ТзОВ «Тартак» Бориса Смирнова, на продукцію фірми натрапляють ті, хто за старою звичкою шукає знаменитий «ківерцівський» паркет. За радянських часів він набув широкої слави. Його клали в посольстві СРСР у Вашингтоні, у Франції, Маріїнському та Кремлівському палацах, в Міністерстві оборони. До його популярності «Тартаку» далеко, але над поліпшенням якості підприємство постійно працює, бо ж у спину дихають конкуренти. Скажімо, на подібних волинських підприємствах у Цумані та Клевані вже стоїть італійське обладнання.
Як каже інженер із організації управління виробництвом ТзОВ «Тартак» Валерій Рудзевич, за чотири роки кількість випущеного паркету зросла вдвічі (в середньому 2 тис. кв. м щомісяця). Переважно виготовляється два сорти: «Стандарт» — вищого і «Натур» — першого ґатунків. Для них використовуються ясен та дуб. Перший — твердіший, але другий вважається майже вічним. Ясен, котрий зовсім не має сучків, ділиться на три сорти: ідеально білий, ідеально темний і строкатий (біле з темним). Для художнього оформлення підприємство ще заготовляє білий явір (сто квадратів на два роки). Хоча за останні роки вартість паркету загалом виросла, фірма реалізує свій товар за старою ціною (один квадратний метр від 40 до 78 грн.), яку ще ні одного разу не піднімала, побоюючись втратити клієнтів.
Реалізовує «Тартак» свій паркет на Волині, а особливо у східній та південній Україні (партія не більше 100-300 квадратів). Рідко його «дерев’яна» продукція потрапляє в Росію та Білорусь. За межами країни паркет не здатний повноцінно конкурувати, бо вироблений на устаткуванні з радянським клеймом. Як зізнаються керівники, бракує реклами. Поки що популяризують товар паркетників майстри, які його встеляють фірмам та людям високого достатку.
Тим часом деревообробне підприємство потрохи оновлює устаткування, розширює виробничі площі. Незабаром зі Словаччини прийде сучасне обладнання знаменитої німецької фірми «Вайнінг». На продукцію, що буде на ньому вироблена, фірма вже приймає замовлення від закордонних споживачів, зокрема з Бельгії. Щоправда, «Тартак» бере курс на виготовлення дошки для підлоги. Така тепер мода в Європі.
Прогнози
Оператори ринку прогнозують збільшення обсягів продажу паркету на 5‑10 % на рік через зростання рівня життя потенційного покупця. За інформацією «Українського лісового ринку», очікується й подальше підвищення цін, адже натуральний ординарний якісний паркет у Німеччині коштує приблизно 30‑35 євро, в Україні — 16‑18 доларів.
На наступний і подальші роки учасники ринку прогнозують повернення класичного та художнього паркету.
Чому повертається мода на паркет? Спеціалісти кажуть, що у виробництві натурального паркету, зазвичай, не використовують ніяких хімікатів. Крім того, справжнє дерево, покрите прозорим лаком, вносить в інтер’єр виняткові затишок і тепло. При дотриманні всіх правил під час виготовлення, укладання і догляду паркет служить десятки років.
