Олешківський ліс,
що захищає Херсонщину від піщаної пустелі, знищується шаленими темпами.
На думку фахівців, причиною тому – відсутність єдиного господаря лісних
угідь.
Колись
частину лісу закріпили за лісгоспом, решту – за сільгоспгосподарствами.
Більшість із них занепали. Відтак ця частина лісу залишилася нічиєю.
Крадії
лісу не намагаються ховатися. Механізована бригада заїжджає в лісосмугу
посеред дня, зазвичай маючи при собі пакет документів на санітарну
вирубку лісу. Щоправда після такої “санітарії” тут залишаються гола
ділянка з пеньками.
Іван Ситник, мешканець Малих Копанів:
“Крадуть, воровство в откриту, серед дня їдуть, пиляют і ніяких
гвоздєй. І нема кому і жаліться, так пройде год, два, три буде пустинь
кругом.”
Іван Гаркуша, СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА МАЛИХ КОПАНІВ: “Згідно
тих документів вони повинні були випилювать сосну Кримську яка зовсім
відрізняється від сосни обикновенной яка знаходиться на цьому місці.
Тим більше що санітарні рубки передбачають випилку больних дерев ті що
пошкоджені. А як ви бачите тут вони як раз пошкоджені дерева і
залишили. Тобто їх цікавила виключно ділова деревина.“
За
відсутності законного господаря , турботу про лісні угіддя взяли на
себе селищні ради. Втім роблять вони це на голому ентузіазмі, бо жодних
державних коштів на охорону, тим більше утримання угідь не передбачено.
Звернення до правоохоронців виявляються малоефективними. Люди
переконані, що деякі міліціонери пов”язані з лісними браконьєрами, бо
намагаються їх захищати. Так, у селищі Малі Копані добровільні охоронці
з місцевих мешканців затримали вантажівку зі свіжозрубаними деревами. І
тепер охороняють її від правоохоронців, аби ті не позбавили їх речових
доказів злочину.
Іван Буслюк, житель:
“Незаконно в прєдєлах трьох гектар випиляли лєс. Приїзджали там
Цюрупінскі прокурори, просили в нашого голови тіпа отпусти машину, ну
ми не дали. Машину арестували, отогнали на територію вінзавода до сих
пор вона стоїть з лесом. Ми тепер охраняєм той лєс. Ну ш охотять то і
творять. Да уже ті кражи. Ну і короче шо до того доходе шо наш лес
пілять, і нам же його привозять і продають.”
Колись на
цьому узбережжі Херсонщини була найбільша у Європі піщана пустеля.
Дерева посадили, щоб захистити місто і навколишні селища від сипких
пісків. За оцінкою екологів, якщо лісне браконьєрство триватиме такими
темпами, то вже через 5 – 7 років Херсон опиниться під півметровим
шаром піску.