До складу делегації також увійшли
начальник відділу радіоекологічного моніторингу сільськогосподарської і
лісової радіології МНС України Анатолій Можар, директор інституту
сільськогосподарської радіології Національного аграрного університету
Валерій Кашпаров, заступник директора інституту сільськогосподарської
радіології Національного аграрного університету Володимир Лазарєв.
– Наше основне завдання –
соціально-економічний розвиток територій, забруднених унаслідок аварії
на ЧАЕС і покращення життєвих умов населення, – зазначив Андрій Чупов.
– Враховуючи те, що програми вимагають немалих інвестицій, маємо
завдання із запропонованих проектів вибрати такі, які б могли
найефективніше реалізовуватися на цих територіях. Основне із завдань –
повернення радіоактивно забруднених земель. Важливо повертати селянам
ці землі поступово, на основі чітко розроблених міжнародних критеріїв,
щоб продукція, що вироблятиметься “у зоні”, не мала якогось особливого
тавра.
Серед таких проектів представник МАГАТЕ назвав
вирощування риби на забруднених територіях, переробку радіологічно
забрудненого зерна на чисте борошно, картоплі – на спирт. Останні два
проекти успішно реалізовують у Білорусі.
– Нас цікавить
насамперед налагодження потужного виробництва органічних добрив, –
зазначив заступник голови облдержадміністрації Віталій Заремба. –
Відповідна база й можливості дозволяють збудувати такий завод у
Маневицькому районі. Зацікавлення становлять й нові технології повної
переробки ягід і грибів, виробництво насіння трав.
Запити, що їх висловили волиняни, матимуть втілення у рамках можливостей МАГАТЕ.
Представники
оглянули фотовиставку, приурочену 20-річчю чорнобильської катастрофи,
оглянули зразки мінерально-соляних брикетів з радіопротекторними
властивостями, що їх виготовляє ТзОВ “Ведіс”, зразки насіння
багаторічних трав, які використовуються для залуження сінокосів і
пасовищ на забруднених територіях Чорнобильської зони, скуштували
екологічно чисті соки Рожищенського консервного заводу.
Завершальним
етапом візиту стало ознайомлення з роботою державного
проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів та якості
продукції “Облдержродючість” і Центру радіаційного захисту населення
обласної клінічної лікарні.