31/10/2006
0Надворі холодно, а у працівників лісового господарства гаряча пора. З-поміж інших невідкладних робіт, яких у людей цієї професії ніколи не бракує, вони займаються заготівлею насіння, насаджують саджанці культур, з яких років через двадцять мають забуяти молоді ліси.
Майстрові лісу Андрію Павлишину 23 роки, але, незважаючи на молодість, йому довірили опікуватися майже 400 гектарами угідь. За рік роботи на обході № 10 Бережанського лісомисливського господарства встиг засадити дубом, ялиною, модриною, сосною 3 га. Каже, аби згодом вони росли-розвивалися самостійно, без сторонньої допомоги, потрібно щонайменше протягом шести років їх вчасно прополювати, обкошувати “посіви”. Інакше трави, чагарники заглушать їх, праця пропаде даремно. Зараз випускник Кременецького лісотехнікуму пробує врятувати занедбану попередниками майже гектарну ділянку розсадника, для цього висаджує там дві тисячі сіянців дуба.
Поки не випаде сніг, Андрій Павлишин має здати на приймальний пункт кілька мішків різного насіння: 100 кг жолудів дуба звичайного, 30 кг – дуба червоного, один кілограм насіння клена-явора, бука, 9 кг – каштана, 3 кг ясена, 300 г зерняток груші, 200 г яблуні, 100 г – калини. А ще шість мішків шишок модрини, по два – сосни і ялини. Самотужки справитися зі “жнивами” тяжко. На підмогу приходять селяни, які живуть неподалік лісу. Вони й збирають насіння, доглядають за лісом, адже чимало користають з нього, заготовляючи на зиму дрова, сіно, влітку збираючи гриби-ягоди, навесні – березовий сік.
Тернопільська область
“Високий замок”
31.10.2006 №201(3364)
