28/08/2008
0
– Нещодавно РНБО ухвалило рішення, яке потім Президент закріпив своїм указом про заборону у Карпатах промислової вирубки лісів. Натомість залишити лише санітарну. Які механізми виконання цих рішень, якщо прикриваючись санітарною, може тривати і промислова незаконна вирубка?
– Ми рекомендували уряду обговорити питання про обмеження промислових вирубувань. Окрім того, ми запропонували заборонити суцільні санітарні вирубку лісу, а проводити лише вибіркові тощо.
(Комментарии излишни: никакого решения, тем более, Указа не было…. М.П.)
Окрім Секретаріату Президента, до постійних критиків уряду належить і Рада національної безпеки і оборони України. Заступник секретаря РНБО Степан Гавриш в інтерв’ю «ПіК України» заявив, що до функції Радбезу також входить і критика Кабінету міністрів.
Перша частина інтерв’ю: Степан Гавриш: «Президент Росії фактично узаконив сепаратизм»
– Пане Гавриш, нещодавно Ви розкритикували уряд за невиконання більшості рішень РНБО. Мовляв, це може загрожувати безпеці України. По-Вашому, уряд зобов’язаний виконувати всі рішення РНБО?
– Так. Це передбачено Основним законом України. В Конституції чітко виписано, що РНБО є координуючим, контрольним органом для виконавчої влади, тобто і для Кабінету міністрів. Це означає тільки одне. Всі рішення, які вводяться в дію указами Президента, згідно із тією ж Конституцією, є обов’язковими для виконання на всій території України всіма посадовими особами. В уряду є один спосіб не виконувати ці рішення. Це оскаржити їх у Конституційному суді. А щодо рішень РНБО, то уряд не може їх оскаржити у Конституційному суді. Це юридично неможливо. Але не забувайте, що і прем’єр-міністр, як і ціла низка міністрів є членами РНБО. Я, як людина, яка брала участь у всіх засіданнях, можу засвідчити: абсолютна більшість рішень, їх 90% приймалася консенсусом, і прем’єр-міністр з ними погоджувалася.
– В той же час секретар РНБО визнає, що ані в Конституції, ані в законах чітко не виписані повноваження міністрів і прем’єр-міністра зокрема. Ви не вважаєте, що РНБО може помилятися у своїй критиці, адже ми чуємо її лише на адресу уряду?
– Без сумніву, РНБО може помилятися. Але це функція РНБО критикувати уряд, і, власне, перебувати до нього у певній опозиції, коли уряд не виконує відповідну функцію. Між іншим, ця функція чітко прописана в законі про Кабінет міністрів. Я виступаю за проведення спеціального засідання уряду для того, щоби вивчити питання щодо невиконання рішень РНБО. Зверніть увагу, що в середньому, невиконання рішень РНБО іншими урядами складало 30%-32%. Нинішній же уряд виконує рішення Радбезу лише на 15%.
– Уточніть, які саме рішення можуть загрожувати державній безпеці і незалежності України?
– Наприклад, рішення, які пов’язані з нафтопроводом Одеса-Броди. Уряд же відмовився від аверсного режиму. Причому, діяв свідомо проти рішень РНБО. Також це рішення, які стосуються систем інформаційної безпеки. Їх було прийнято 23, лише одне виконане. Не виконуються і рішення, пов’язані з енергозабезпеченням, із стимулюванням уряду до пошуків альтернативних джерел енергетики. Серед інших є рішення, які стосуються проблем морської держави, перш за все, міжнародних інвесторів, які розробляли континентальний шельф на території Чорного моря. Маю на увазі спершу одного з інвесторів, якого стосувалося це рішення. А потім ще двох іноземних, канадського і американського. Вони, по суті, були викинуті урядом і з порушенням як національного, так і міжнародного права.
– Компанія Vanco Prykerchenska Ltd., яка мала б розробляти шельф у Чорному морі, подала позов до Арбітражного суду на Україну. РНБО ж у конфлікті цієї компанії з урядом стояло на позиції інвестора. Чи підтримуватиме Радбез компанію і в цьому судовому процесі?
– РНБО у цьому питанні підтримує, перш за все, національний інтерес. Ми виходили з того, що Чорноморська територія сьогодні прогнозовано, гіпотетично має величезні поклади газу і нафти, які б забезпечили нашу енергетичну незалежність. Опозиція у цьому питанні означає підтримку саме тих, хто хотів би, щоб ми були максимально енергетично залежними від однієї держави. Українських інвесторів, здатних технічно і фінансово забезпечити розробку шельфу у нас наразі немає. Мало того, таким чином був надісланий сигнал про недобросовісність української влади щодо виконання своїх зобов’язань перед інвесторами, які захищаються законодавством по всьому світу, і у міжнародних судах.
– Сьогодні фактично розпочався судовий процес. Чи має РНБО власну позицію щодо цього?
– РНБО не має позиції. Є позиція уряду. Він же заявляв, що виграє цей судовий процес, і доведе свою правоту. Побачимо.
– Але ж компанія судиться проти держави Україна, а не проти уряду.
– Правильно. Державу Україна в даному випадку представляє уряд України.
– Нещодавно РНБО ухвалило рішення, яке потім Президент закріпив своїм указом про заборону у Карпатах промислової вирубки лісів. Натомість залишити лише санітарну. Які механізми виконання цих рішень, якщо прикриваючись санітарною, може тривати і промислова незаконна вирубка?
– Ми рекомендували уряду обговорити питання про обмеження промислових вирубувань. Окрім того, ми запропонували заборонити суцільні санітарні вирубку лісу, а проводити лише вибіркові тощо.
– А хто визначатиме межі цих вибіркових зон для вирубки?
– Уряд має визначити відповідні правила. Водночас ми запропонували повернутися до інституту лісової інспекції, яка могла би бути такою собі озброєною лісовою поліцією. Вона повинна мати можливості застосовувати санкції тощо.
– І насамкінець ще одне запитання про екологію. У результаті потоплення російськими кораблями двох грузинських суден в акваторії Чорного моря стався витік палива. Екологи кажуть, що є вірогідність виникнення екологічної катастрофи регіонального масштабу. Чи загрожує цей витік екологічній безпеці України?
– Ми отримали інформацію про те, що загибель двох грузинських кораблів спричинила наслідки, які є шкідливими для України. В політичному плані ми ще даватимемо оцінку цій ситуації на спеціальному засіданні РНБО.
28 серпня 2008, 15:22
Михайло Глуховський
http://ukr.pik.org.ua/news/2008/8/28/218615.htm
