Сергій Коваленко: “Чому біржам прийшов кінець?”

Интересное начало. Согласен с тем, что для бирж, действительно пуповиной связанных с АП, а также той части деревообработчиков, кому судя по росту доходов, – “война как мать родна”, ситуация становится всё более тревожной. Однако не только для них… Развивать эту тему пока не буду. Подожду обещанного  продолжения от автора, а также реакции заинтересованных сторон, включая разработчиков стратегии развития лесного сектора, маргинальных  плиточников, специфичный “деревянный” бизнес Карпат, а также  Валерия Ивановича и ChatGPT . М.П.

• 1. Чому біржам прийшов кінець?
• 2. До чого тут «Кроноспан»?
• 3. Чому Болоховець продовжує отримувати на горіхи?

Чому біржам прийшов кінець?

Костянтин Шевчук та Алекс Дубовський можуть напружитися, але їм обов’язково зателефонують чи напишуть із різних боків і скажуть: «Це брехня, не поспішайте».

Справді, не варто квапитися з висновками. Дивіться не на те, що говорять, а на те, що роблять.

Вмощуйтеся зручніше за ранковою ароматною кавою чи чаєм, бо ми починаємо зазирати за лаштунки лісової галузі.

Найлегший заробіток у лісовій сфері — продаж деревини. Тут не треба вкладати мільйони в обладнання, техніку чи людей. Це не виробництво, не заготівля і не логістика. Ви просто переміщуєте цифри з однієї графи в іншу, і вам капають прибутки з кожного кубометра.

Ці «вершки» забрали собі друзі Єрмака, підпорядкувавши всіх під власні правила. Завели дві біржі — УУБ та УЕБ — і фактично озолотилися.

Хоч біржовики заробляють на лісі, варто визнати: вони дисциплінували ринок і змусили всіх купувати ресурс через прозорі аукціони.

Але й тут є нюанси. Від такої системи постраждали великі заводи. У решти підприємств проблем немає — всі переналаштувалися, за винятком масштабних гравців.

Філософія у них в Україні специфічна.

Жоден великий бізнес у лісовій галузі не побудований на ринкових засадах. Найчастіше це просто станції для викачування ресурсів із гарними назвами.

Внутрішня економіка великого підприємства працює лише тоді, коли сировини вистачає на повний цикл (квартал) і вона є дешевою. Аукціони ж — це завжди дорого. Там треба змагатися, і ціна постійно зростає. У таку «лотерею» гігантам грати невигідно. Їм простіше знести систему, але раніше було страшно чіпати Єрмака.

Цих реформ бізнесмени не пробачили. Вони терпляче чекали моменту, коли посаду залишить «друга людина після Президента».

Віднині головними знову визнали депутатів. Вони носяться з програмами, законопроєктами, семінарами та конференціями. Але за цими модними назвами криється хитрий задум — демонтаж аукціонів.

Національна стратегія розвитку, закон про ринок деревини, експерименти на Житомирщині… Не зважайте на пафосні слова, стежте за діями. Наразі запроваджують рейтинговий розподіл лісових ресурсів. Що це означає? Ліс тепер попливе прямо в руки великих корпорацій.

Аукціонам кінець. 70% лісу розділятимуть між найбільшими підприємствами, а решту, можливо, віддадуть дрібним. Хоча не факт, що й те залишать.

Вам скажуть, що торги триватимуть. Але чи вірите ви, що 3–4 гіганти будуть реально конкурувати на біржі? Звісно ні. Зідзвонилися, домовилися і поділили ресурс за стартовими цінами. Вартість деревини більше не зростатиме.

При чому тут «Кроноспан»?

Після того як компанії вдалося скупити вплив і зібрати під свій прапор близько 10 депутатів, успіх закрутив їм голову. Тепер вони не лише займаються виробництвом, а й вирішили захопити сферу продажу, фактично підім’явши під себе біржі.

У «Кроноспані» вирішили, що вони вже стали політично вагомими. Наталія Покінська давно організувала Юрія Дюга як «рупора» ідей. В обоймі також депутати: Олександр Олексійчук, Олександр Ковальчук, Богдан Кицак. Наталуха ж зійшов із дистанції після того, як очолив Фонд держмайна.

Рейтингування закупівельників — це і є демонтаж прозорих аукціонів. Знову ж таки: стежте за руками, а не за гаслами.Чому Болоховець продовжує отримувати удари?

Слід нагадати: коли проводили лісову реформу, останнім етапом мало стати впровадження торгівлі. Поки Мінекології та ДАРЛУ роз’їжджали по конференціях, агітуючи армію лісівників, голова НКЦПФР Руслан Магомедов у змові зі Шмигалем просунули правки і зробили ліс біржовим товаром.

Тоді спробував обуритися лише міністр Абрамовський. Його зачепило, що вони готували реформу, а «вершки» з-під носа вкрали інші люди. Проте в ОП таку образу не оцінили і вказали міністру на вихід.

Щоб врятуватися від відставки, вони придумали акцію «Мільярд дерев», але це не допомогло. Після звільнення наступні очільники міністерства — Роман Стрілець та Світлана Гринчук — боялися навіть слово мовити про ліс.«Кроноспан» із десантом депутатів хотів залучити на свій бік Болоховця.

Він, імовірно, подумав: «За що я в СІЗО відсидів? Щоб продатися за п’ять копійок?». Юрій уже виріс, він міряє ситуацію не грошима, а поглядами. Став стоїком і послав їх майже культурно.

Нерви після ізолятора у Болоховця часом не витримують, тому він говорить прямо й грубо, посилаючи зухвальців за відомою адресою. А що йому втрачати? Чим налякаєш людину, яка пройшла через таке?

Опоненти образилися і вирішили «вкусити» Болоховця, замовивши проти нього розслідування з пафосною назвою: «Золотий мільярд Болоховця: як “реформа” знищила лісову галузь України». Наразі вони працюють не з ним, а з Тарасом Висоцьким, сподіваючись, що той буде зговірливішим.

Біржам і аукціонам прийшов кінець. Вітайте новий порядок: рейтинговий продаж деревини. Як нещодавно заявили опоненти, Юрій Болоховець став «правою рукою» Ріната Ахметова. Мовляв, що йому тепер до тих аукціонів?

Але найцікавіше інше: «Кроноспан» продовжує працювати та розвиватися в Росії, де сплачує податки та фактично фінансує ворожу армію. Чи це нормально? Кому адресувати це незручне запитання?

Чорти є всюди, і великий бізнес не виключення навіть якщо він одягає гарні краватки та носиться з правильними лозунгами. Всі збіги з реальними людьми та подіями є випадковими, розслабтеся, якщо до цього моменту)

Але далі буде.