Щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони лісових ресурсів

Николай Харитонович предлагает в пять раз увеличить штрафы за все лесные нарушения и усилить наказание  служебных особ. ?! Вчера он подал ещё один интересный законопроект, – "про внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо умов господарювання)", но его текста и пояснительной записки на сайте ВР пока нет. М.П.

Проект
вноситься народним депутатом України

М. ШЕРШУНОМ

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
(щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони лісових ресурсів)

Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:
1. Статтю 64 викласти у такій редакції:
«Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, і на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
Невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки, –
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

2. Статтю 65 викласти у такій редакції:
«Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення,-
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
3. Статтю 651 викласти у такій редакції:
«Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об'єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, і на посадових осіб – від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради
України В. ЛИТВИН

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення»
(щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони лісових ресурсів) 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до частини другої ст.1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. 
Відповідно до ст. ст. 1, 105 Лісового кодексу України, всі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. 
Однак, останнім часом частішають випадки порушення встановленого законодавством порядку використання лісових ресурсів, незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників, полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень. Чисельні звернення надходять від обласних та районних управлінь лісового господарства з проханням на законодавчому рівні посилити відповідальність за правопорушення у сфері охорони лісових ресурсів. Так, наприклад, лише в одному районі Рівненської області з 2007 року по сьогодні працівниками лісової охорони було затримано велику кількість правопорушників, відносно яких складено адміністративні протоколи і притягнуто до адміністративної відповідності за нанесення майнової шкоди, яка на даний час сягає до 300 тис. грн.
Відповідно до пункту 4 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках, визначених законодавством. Стаття 105 Лісового кодексу передбачає, що порушення лісового законодавства тягне за собою, зокрема, адміністративну відповідальність. 
Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, стимулювання її до додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До статей 64, 65 і 651 останні зміни вносилися ще у 1997 році. Встановлено, що порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних насаджень, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На момент прийняття Кодексу про адміністративні правопорушення у 1984 році неоподатковуваний мінімум доходів громадян становив 17 грн., і стільки ж становить і зараз. Однак, за 27 років такий розмір неоподаткованого мінімуму давно знецінився у часі, що у перерахунку робить суми штрафів за правопорушення проти лісового господарства сміхотворними, не сприяє припиненню їх вчинення, не виконує функцій перевиховання правопорушника та попередження нових правопорушень за пошкодження лісових ресурсів. 
Таким чином, існуючий стан справ не дозволяє реалізовувати визначені статтею 1 Кодексу завдання, що полягають в охороні конституційних прав і свобод громадян, власності, прав і законних інтересів підприємств, установ та організацій, установленого правопорядку, запобіганні правопорушенням, вихованні громадян неухильно додержуватися Конституції та законів України, повазі до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством. 
Існує реальна необхідність посилення адміністративної відповідальності та внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, досить часто у добровільному порядку правопорушники не поспішають відшкодовувати завдані державі збитки, контролюючі органи вимушені з цивільними позовами звертатись до судових органів та стягувати в примусовому порядку через органи виконавчої служби. Водночас, сьогодні досить часто з-за відсутності коштів та майна у правопорушника державні виконавці закривають провадження по справі відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, на даний час велика кількість завданих збитків для держави в особі державних лісогосподарських підприємств не відшкодовано, із кожним роком росте через те, що багато правопорушників попадають по декілька років. Наприклад, у тому ж районі Рівненської області за 2009 рік до суду подано позовів на загальну суму біля 70 тис. грн., за 2010 р. – 60 тис. грн. Державною виконавчою службою за 2009 рік стягнуто лише 4,5 тис. грн., а у 2010 р. – 3,037 тис. грн., без виконання (відсутність будь-якого майна та рахунків) повернуто виконавчі листи на загальну суму біля 34 тис. грн. Таким чином, нівелюється стимулююча та запобігаюча функції адміністративної відповідальності, що є підставою і надалі й неодноразово здійснювати подібні порушення законодавства правопорушниками.
Кількість правопорушень, що завдають шкоди лісовому господарству України, неухильно зростає щороку. 
Тому, законопроектом пропонується врегулювати відповідно до сьогоденної економічної ситуації розміри штрафних санкцій та забезпечити неухильне покарання за скоєні правопорушення шляхом застосування інших видів адміністративної відповідальності, тобто через громадські роботи.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою законодавчого акта є посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері охорони лісових ресурсів. 
У законопроекті пропонується збільшити розміри штрафів за порушення вимог законодавства у сфері захисту лісових ресурсів та змінити редакцію деяких статей Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема статей 64, 65 і 651.
Законопроект також спрямований на введення альтернативних санкцій в зазначені вище статті Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме впровадження громадських робіт за вчинені адміністративні правопорушення. Такий вид адміністративного стягнення, як громадські роботи, крім виховної функції виконує також правовідновлювальну, що дозволяє правопорушника у той чи інший спосіб відшкодувати шкоду, завдану суспільству та державі. 
 
3. Загальна характеристика і основні положення акта

Проектом Закону вносяться зміни до статей 64, 65 і 651 Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині збільшення в декілька разів сум штрафів, які тягнуть за собою ці правопорушення, а також впровадження громадських робіт у випадку неможливості адміністративного стягнення через штраф. 

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Лісовий кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення. Прийняття законопроекту не потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів України. 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету, а також інших фінансових і матеріальних витрат. Прийняття законопроекту навпаки передбачає додаткові надходження до бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття запропонованого проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення охорони лісових ресурсів)» призведе до зменшення кількості правопорушень, сприятиме невідворотності покарання за завдану суспільству і державі шкоду у результаті скоєних правопорушень.

Народний депутат України М.Х. Шершун

Сравнительную таблицу к законопроекту можно  скачать ЗДЕСЬ