Сьогодні минає рік роботи уряду Миколи Азарова, але в нинішній системі політичних координат ця дата майже непомітна. Втім, «улюблений» Прем’єр запам’ятався українському народові не тільки обіцянками позбутися «кривосісів» чи сакраментальною фразою «да пашлі ви…», яка пролунала з трибуни парламенту. Всього лише за рік роботи Миколи Яновича Прем’єр-міністром України деякі харчові продукти виросли в ціні на 300 відсотків. Його відставки вже кілька разів вимагали підприємці, педагоги, задля цього ж парламентська опозиція нині збирає підписи.
Для того, аби узагальнити оцінку діяльності українського Кабміну, дев’ятого березня в «Главкомі» відбулася прес-конференція на тему: «Підсумки року роботи уряду Миколи Азарова». На думку директора Центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, за рік із політичного інституту уряд перетворився на рядовий орган виконавчої влади. Зокрема, експерт зазначив: «Раніше роботу уряду оцінював парламент, а тепер це робить Президент. Уряд фактично перетворився на виконавця волі Гаранта, в орган, який лише виконує доручені йому реформи». На думку В.Фесенка, нівелювання ролі Прем’єра на політичній арені зумовлено не лише розширенням президентських повноважень, а й особистісними рисами Миколи Яновича. За словами політолога, М.Азаров не політик, а радше дисциплінований виконавець. Водночас в українській владі простежується доволі цікава тенденція: Прем’єр в уряді відіграє помітно меншу роль, тоді як позиції віце-прем’єрів суттєво посилилися. Тому ми й бачимо чіткий поділ владної вертикалі за сферами бажаного впливу. Ось тільки для гуманітарної складової державної політики, складається враження, куратора не знайшлося. Тому й без того чималу суспільну напругу від економічних кроків уряду ще дужче «розігрівають» окремі заяви й учинки міністра Дмитра Табачника.
Колишній заступник голови Національного банку України Сергій Яременко, який також брав участь у прес-конференції, заявив, що, на його думку, уряд так і не побачив тих факторів, що спричинили кризу в Україні, а тому й досі не має уявлення, з чим саме йому належить боротися. Зокрема, нерозв’язаною залишається проблема кредитування вітчизняної економіки. Експерт переконаний, що невигідні кредитні відсотки роблять її неконкурентною. Проблему дефіциту продукції на українському ринку уряд намагається вирішити виключно з допомогою імпорту, якому нашій державі, як з’ясувалося, просто нічого протиставити. А сподіватися на іноземні інвестиції не доводиться, бо будь-яка країна в скрутні часи вкладає кошти насамперед у власне виробництво.
Втім, найбільша помилка українських можновладців, за словами С. Яременка, навіть не в цьому. Він переконаний, що механізми управління вітчизняною економікою, які були дієвими в докризові часи, віджили своє. За його висновком, уряд нині намагається зробити те, що сьогоднішнім світом уже поставлено під сумнів.
Відтак висновок експертів песимістичний. Якщо Кабмінові в найближчі кілька місяців не вдасться стабілізувати ціни хоча б на продовольчі товари, то «полетять голови» його очільників. Проте самому М.Азарову, на думку політологів, ще довго нічого не загрожуватиме. І річ тут навіть не в беззаперечній довірі до нього Президента України чи вдячності з боку Кремля. Усе значно простіше: йдеться про банальну політичну комбінацію, яку не можна «розігрувати» раніше строку. Адже М.Азарову давно пророкують участь «цапа-відбувайла», якого після всіх непопулярних заходів принесуть у жертву розлюченому електоратові. Проте це станеться лише після того, як усі важкі для суспільства реформи дійдуть до «точки неповернення». Ось тоді його й замінять черговою фігурою-маріонеткою.