Чи встоїть Ірпінський ліс?

Завдяки репортажу, що прозвучав у підсумковому випуску новин з Аллою Мазур у неділю 27 лютого на каналі 1+1, підкилимні ігри, що точилися довкола Ірпінського лісу, стали відомими широкому загалу. До цього навіть не всі депутати міської ради були втаємничені в перебіг "афери століття". Спираючись на документи та відомі нам факти, спробуємо відтворити перебіг подій.

16 листопада 2010 року на ім'я голови Ірпінської міської ради пана Скаржинського надійшов лист Державного управління охорони довколишнього природного середовища у Київській області за підписом його голови пана Безкоровайного. В листі повідомлялося про необхідність створення ландшафтного заказника місцевого значення "Потоки". Аргументували природоохоронці свою ініціативу тим, що на цій території гніздиться, занесений до Червоної книги птах припутень та ряд інших, які охороняються, ратифікованою нашою державою, Бернською конвенцією. І це, згідно з існуючим законодавством, є підставою для підтримки їхньої ініціативи. Але законодавство законодавством, а в Ірпінської влади свої резони.

30 грудня того ж року народні обранці у складі 25 чоловік, не інакше, як спираючись на волю народу, проголосували за те, щоб 290 гектарів цієї території БЕЗКОШТОВНО віддати у власність кооперативу ЖБК "Зелений гай" під індивідуальну забудову. Ось така благодійність за рахунок ірпінської громади. Тому що ринкова вартість цієї землі близько 2,5 мільярдів гривень – 13 річних бюджетів міста. А коли буде добудовано багатостраждальну дорогу з Ірпеня до Києва, ця цифра цілком може подвоїтися, а то і потроїтися. Та за такі кошти в Ірпені можна було б не те що дороги – комунізм збудувати!

На жаль, ми не маємо доказів, що ця безкорисність була підкріплена певною кількістю паперів з портретами покійних президентів, відкритої Колумбом території. Можливо просто вирішили зробити подарунок колезі депутату, який і є засновником цього загадкового кооперативу. Але гризуть певні сумніви. Адже ж для того щоб "протягнути" потрібне рішення було докладено чимало зусиль оцінку яким міг би дати Кримінальний кодекс.

Так воно було прийнято всупереч ухвалі попередньої сесії про накладення мораторію на виділення земель. Далі – більше. У початковому варіанті порядку денного 5 сесії 6 скликання і близько немає цього питання, отже, за нього ніхто не голосував. Вписали його "заднім" числом.

Але як би там не було, але рішення набуло чинності. На сполох забив один єдиний депутат від Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Богдан Мельничук. Чому так пізно? Людина не пропустила жодного засідання сесії та земельної комісії, а про ці всі ці "здобутки" колег по раді дізналася цілком випадково. Було зроблено все, щоб інформація ні в якому разі не потрапила до його рук, адже реакція була прогнозованою. Саме він збурив громадськість та звернувся по допомогу до журналістів. Дякуючи Богові його підтримала прокуратура, яка скерувала протест з вимогою відмінити незаконне рішення.

25 лютого відбулася 8-а сесія Ірпінської міської ради, на якій свободівець Богдан Мельничук зачитав заяву:

"Шановні колеги депутати. В цьому залі досить людей приблизно мого віку, які можуть з жалем констатувати, що на наших очах змінилася екологічна ситуація на землі на якій ми народилися і живемо. Ще сорок років тому можна було без остраху напитися з будь якої річки, рибу ловили руками, а Ірпінь своїми довколишніми лісами, полями та луками надихав на творчість кращих літераторів країни. Що сталося на наших з вами очах описувати не треба – це відомо кожному.

Вже сьогодні без черги не можна набрати води в єдиному чистому джерелі питної води в Ірпені. А що буде через 20 років, якщо ми не зупинимося, навіть важко уявити.

І ось знову новий прецедент. Спроба знищити залишки розкішної зеленої корони нашого міста. Не кажучи вже про норми совісті та порядності, зроблено це з повним ігноруванням існуючого законодавства. А що їм боятися, коли людський суд куплений, а в суд Божий вони не вірять.

Я розумію, що така категорія, як чуйність та людяність цим загарбникам абсолютно чужі. Їх гасло прибуток, а Бог – долар. Панове, це вашими руками і руками таких як ви наша квітуча земля поступово перетворюються в пустелю і через 20 років для того, щоб побачити ліс, нашим онукам потрібно буде їхати в Канаду. Вас проклянуть прийдешні покоління. І якщо хтось з вас навіть потім розкається і розвісить свої іудині долари на крону висохлого дерева, це не замінить хоча б одного Ірпінського дуба, які вже без вини осуджені і будуть страчені в ім'я того, щоб десяток хапуг стали ще багатшими.

Але я хочу вірити, що в цьому залі достатньо людей, які прийшли сюди не красти і нищити, а оберігати і створювати. І тому, як депутат від Всеукраїнського об'єднання "Свобода", закликаю скасувати ганебне рішення, 5 сесії 6-го скликання від 30.12.2010 року пункт 25-35 (всього 10) про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою земель Державного лісового фонду , щодо відведення земельних ділянок у власність кооперативів.

Крім цього, внести до порядку денного і сьогодні ж проголосувати за пропозицію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Потоки" на території державного підприємства "Київське лісове господарство" Ірпінського лісництва.

Якщо ж мій заклик не знайде підтримки, залишаю за собою право від імені Всеукраїнського об'єднання "Свобода", ініціювати загальноміський референдум та розпочати збір підписів за збереження лісового фонду та створення ландшафтного заказника місцевого значення "Потоки".

Закликаю долучитися до цього всіх, кому не на словах, а на ділі не байдужа доля нашого міста. Панове, у нас є унікальний шанс залишитися у пам'яті ірпінців, не як збіговисько чергових брехунів, які на виборах обіцяли золоті гори, а насправді накрали і повтікали, а як люди відповідальні за долю міста та його мешканців. Давайте скористаємося цією нагодою".

Під тиском усіх цих чинників, провладній більшості Партії регіонів в Ірпінській міській раді не залишалося нічого, як проголосувати за скасування свого рішення. А голова ради, пан Скаржинський, перед об'єктивом телекамери клявся і божився, що Біс попутав і більше такого ніколи не станеться.

Щось не дуже віриться. Хоча щирість своїх намірів можна легко довести, давши команду кишеньковій більшості проголосувати за створення заказника "Потоки". Це цілком йому під силу.

До того часу радили б унікальному птаху припутню не розслаблятися і не розпаковувати валізи для остаточного переселення на сторінки Червоної книги. На його території вже накинули оком шакали місцевого бізнесу, яким не те що Червона книга, але й українське законодавство не указ. Бачили вони його десь разом із Бернською конвенцією, коли можна купу "бабла" хапонути!