Закон як дишло: рубай як хочеш, скільки хочеш, коли хочеш

С названием этой заметки я не согласен: использован типичный журналистский прием, – выводы сделанные при анализе одного вида рубок (выборочных санитарных) распространены на все рубки скопом, причем в утрированном виде. Есть не точные трактовки моего текста. В частности, превышение фактического объема рубок, связанных с ухудшением состояния во многом – следствие законодательства. Дело в том, что лесоустройство планирует их только на три года, следующие за базовым обследованием лесов, а затем эту задачу решают предприятия и ОУЛМГ в соответствии с узаконенной процедурой. При анализе 8-10 летнего периода 2-3 кратное превышение вполне логично.  В своей работе, кстати опубликована её сокращенная и не последняя версия, я хотел привлечь внимание именно к качеству самих законов регулирующих рубки, процессу разработки которых не видно конца.   Хотелось бы организовать нормальное, профессиональное обсуждение, услышать оппонентов, но… пока не получается. Впрочем, руководство Госкомлесхоза (как старое, так и новое) в курсе предложений проекта ФЛЕГ  и я думаю, после того как спадет суета, связанная с реорганизацией, отреагирует. М.П.

«Проведений експертами Світового банку (Програма ENPI-FLEG) аналіз законодавства щодо порядку і правил рубок, яким керуються українські лісівники у своїй повсякденній роботі показав, що ці правила фактично дозволяють рубати ліс як хочеш, скільки хочеш і коли хочеш», – вважає голова ЕкоПраво-Київ Борис Васильківський.

Чому «де-юре» законні та ще й «спрямовані на оздоровлення лісів» рубки, «де-факто» мають комерційну спрямованість і погіршують стан лісу? Чому коли люди звертаються до контролюючих органів на захист свого лісу, виявляється, що дії лісорубів, які на думку громадян є алогічними й аморальними, – документально законні?! Відповіді – у доповіді «Рубки лісу в Україні: практика, теорія, проблеми» (http://www.lesovod.org.ua/node/8402) (читається як детектив).

У радянські часи основними видами лісозаготовок були рубки головного користування. Їх основне призначення – якраз отримання якісної ділової деревини. Вони проводилися (і проводяться зараз) планово, ділянки під них вибираються лісоупорядними організаціями, доцільність їх проведення доволі ретельно перевіряється як різними підрозділами самого лісового відомства, так і природоохоронними органами.

Більшість же інших видів рубок догляду мають покращити стан лісу і деревина тут – побічний продукт. Принаймні так задумано. Але обсяги цих продуктів аж ніяк не дозволяють називати їх «побічними». Такі рубки можуть проводитись не тільки відповідно до призначень лісовпорядження, а й з ініціативи самих лісопідприємств. До того ж такі рубки проводяться у короткі терміни й узгодження з природоохоронцями не потребують. А раз контролю практично немає…

Аналіз площ рубок за останні сім років показав особливу «любов» лісопідприємств до трьох видів рубок: вибіркових санітарних, лісовідновних та суцільних санітарних. Якщо рекомендації лісовпорядників щодо площі кожної з цих рубок узяти за 100%, то побачимо, що на місцях ці плани збільшили у рази. І у відсотках до рекомендованого ці рубки насправді склали (середні дані по країні):
ві санітарні – 271%
лісовідновні – 230%
суцільних санітарні – 315%

Подивимось на ситуацію пильніше на прикладі вибіркових санітарних рубок (ВСР), які призначені для того, щоб «вибрати» нездорові та неякісні дерева. Народ же чомусь скаржиться що насправді вирубаються накращі дерева.

В Україні рівень заготовки деревини в ході ВСР стабільно високий: перевищує 2 млн.кбм у рік. Найбільше «дивним» є те, що він у два й більше рази перевищує рівень заготовки при рубках догляду.

Найбільші обсяги деревини при ВСР у рівнинній частині України в насадженнях з перевагою сосни й дуба. У гірських регіонах вибіркові санітарні рубки поширені менше, що, очевидно, пояснюється високою собівартістю їх проведення. У цілому, наведений аналіз практики проведення ВСР дозволяє прийти до наступних висновків:

1. У переважній більшості випадків вибіркові санітарні рубки проводяться не обґрунтоване з погляду лісової науки

2. Їхнє проведення перешкоджає збереженню й відновленню біологічної різноманітності лісів

3. Законодавчо затверджена процедура планування й проведення ВСР створює ідеальні умови для їхньої трансформації в так звані пошукові рубки, націлені на заготовку кращих дерев

4. Контроль за проведенням ВСР практично неможливий у зв'язку з тим, що строк між їхнім призначенням і проведенням мінімальний, площі дуже великі, а заготовки низькоінтенсивні й безсистемно розміщені по території

Дана ситуація цілком визначена законодавчою базою, яка регулює рубки. Фактично в насадженнях старше 40 років ВСР – основний, а старше 60 років – єдиний захід «формування й оздоровлення лісів» в арсеналі українських лісівників. Вибіркові санітарні рубки є узаконеним способом здійснення «дрібних розкрадань деревини, в особливо великих розмірах», або здійснення комерційних заготовок в інтересах лісокористувача, але на шкоду лісу. Тому теорія й практика проведення як ВСР, так й усіх інших видів рубок повинна стати предметом всебічного аналізу й обговорення.

Усі наведені аргументи підводять до єдиного висновку: законодавство, що регулює рубки треба міняти, причому не косметично, а кардинально й чим скоріше, тем краще.

Днями представники програми ENPI-FLEG (http://www.fleg.org.ua/) зустрілися з новим керівництвом Державної агенції лісових ресурсів (створена у ході адмінреформи на базі Держкомлісгоспу) і передали йому свої рекомендації щодо вирішення цілої низки проблем лісового господарства України. Чи буде почута думка експертів, чи почнеться реформа лісової галузі, про яку давно говорять спеціалісти – побачимо вже незабаром.

Про програму ЄПД ФЛЕГ

Регіональна програма «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» надає підтримку урядам країн-учасниць програми, громадянському суспільству та приватному сектору в розробленні раціональних та сталих методів ведення лісового господарства, включаючи запобігання незаконній діяльності в лісовому секторі.

Країни-учасниці програми – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Росія та Україна. Програма фінансується Європейським Союзом. Виконавці Програми: Світовий банк, Міжнародний союз охорони природи, Всесвітній фонд дикої природи.

Рубки – чудова тема для конкурсної статті! (Конкурс для журналістів та позаштатних авторів усіх видів ЗМІ, присвячений Міжнародному року лісів http://www.telekritika.ua/notices/2011-02-14/60154 )

Як отримати коментарі від автора дослідження Михайла Попкова? Найнадійниший спосіб – зареєструватись на «Лісоводі України». Тоді у вас з’явиться можливість не тільки читати матеріли, а й писати у полі «comments». Що-що, а коментарі у своєму дітищі (Попков – одни з засновників й ідеологів сайту) Михайло Юрійович читає регулярно!

Прес-служба ЕкоПраво-Київ