Хто береже скарби Волині.

Волинь – одна з найбільших і найперспективніших лісових областей України. Ця зелена оаза, по сучасному «фабрика кисню і озоння», благотворно впливає не лише на клімат регіону, а й усієї планети. Вже зараз за Кіотською угодою Україна отримує мільйонні компенсації від країн інтенсивної економіки. На жаль, у межах держави від «промислового Центру і Півдня» за «лісистість» та «екологічну привабливість» ніхто не доплачує. Але життєва реальність звертає увагу державців і вчених саме на екологічну перспективу області. Адже сукупність лісів, озерно-річкового і болотного ландшафтів для природного середовища роблять Волинь стратегічно важливим краєм. Від нього у великій мірі залежить екологічна безпека цілого регіону, до якого входять і європейські держави. Вчені не сумніваються, що погоду у найближче тисячоліття «творитиме» саме ця унікальна природна перлина світу. Як живеться лісам Волині і Полісся, яка їх перспектива і з якими викликами зустрічаються «зелені вартові планети», про це наша розмова з начальником відділу охорони і захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимиром Читкайлом.

– Володимире Степановичу, як ставиться до лісів держава?

– Ліс в усі часи вважався найефективнішим державним ресурсом. Фактично, це монетний двір, який поповнює казну конвертованою валютою. Тож Україна намагається не лише ефективно розпорядитися «лісовим банком», але й постійно дбає за його наповнення, тобто про збереження і примноження лісових скарбів. У цьому відношенні волинські лісівники мають неабиякий досвід. Починаючи з 1946 року площа лісів збільшили удвічі і зараз вона складає 34 відсотки. А стратегічне завдання: до 2040 року довести лісистість області до 36 відсотків. Для цього маємо посадити іще 50 тисяч гектарів лісу. Щороку по 1600 гектарів.

– Ця лісова скарбниця, як кажете Ви, займає третину області.

– Так, у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства знаходиться 481,9 тис. земель лісового фонду (або близько 70 відсотків). У структуру управління входить 11 державних лісогосподарських підприємств, 4 лісомисливських підприємства, 3 мисливських господарства, державний заповідник ”Черемський”, Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр. Загальний запас деревостанів понад 90 мільйонів кубічних метрів, в тому числі стиглих і перестійних – понад 10 мільйонів. Загальний річний приріст – майже 2 мільйони кубічних метрів. Середній річний приріст на одному гектарі – понад 4 кубічні метри.

– Виходить, кожен лісок – як маленький банк. Тільки ж останні мають багатоступеневі системи захисту й озброєних охоронців, а на лісі замка не почепиш…

– Так, ліс на замок не закриєш і біля кожного дерева не поставиш озброєного охоронця. Але державна лісова охорона все ж існує і намагається працювати за тими ж принципами, що й охорона найсучасніших банківських установ.

– Хто ж ці люди, що займаються охороною лісів?

– Працівники державної лісової охорони… Вони не носять «калашів» і бронежилетів, у їх охоронному арсеналі – тільки пильність і акти про заподіяну шкоду. Але, будьте певні, їх робота досить ефективна і дає результати. Сьогодні лісові масиви держлісфонду області охороняють 883 працівників ДЛО, в тому числі 564 майстрів лісу.

– Всього лишень 883 охоронці… Та ж в одному невеличкому містечку охоронців більше, ніж у всіх лісах області.

– Це справді так. Але така сьогоднішня реальність. Потрібно віддати належне місцевим жителям, які у всі часи до лісу ставилися з великою пошаною. Недарма, його називають і живим храмом природи, і легенями планети і навіть зеленим щитом землі. Ліс нам допомагають берегти і діти, й дорослі.

– Якщо всі люди прихильні до лісів, то від кого береже діброви, бори та гаї державна лісова охорона?

– Ви здивуєтесь, але ліс, особливо молодий, потрібно оберігати від самих лісових мешканців. Скажімо, лось полюбляє поласувати пагонами молодих ялинок і сосен. Увійде невеличке стадо і кількарічну працю лісівників мов язиком злиже. Тож обробляємо верхівки репілентами, подекуди навіть захищаємо спеціальними сітками чи й загорожами. Великих проблем деревостанам, як і людині, завдають різні захворювання. І хоч тепер ми не маємо можливості обробляти їх спеціальними розчинами, але й вчасно проведені оздоровчі рубки дають добрі результати. Та найбільший ворог лісу – пожежі. Для боротьби із ними маємо 21 лісопожежну станцію, 51 пожежно-спостережних вишок, 36 пожежних автомобілів, 3 мотопомпи, лісопожежний модуль,12 пожежних цистерн, 82 колісних трактори з плугами типу ПКЛ -70, 30 автомобілів підвищеної прохідності, 92 патрульних автомобілів, літак НАРП-1 та інше протипожежне обладнання та засоби пожежогасіння.

– Кажуть, тепер за порядком в лісі стежать і телекамери. Що дає відеоспостереження для лісу?

– Чи не найважливішим у боротьбі із лісовими пожежами вважається їх вчасне виявлення. На даний час за лісовими масивами області ведуть спостереження 14 телевізійних систем. Вони встановлені у Маневицькому лісгоспі (Маневицьке та Ново-Червищанське лісництва), Любешівському лісомисливському господарстві (Залізницьке лісництво), Камінь-Каширському лісгоспі (Клітицьке лісництво), Ковельському (Скулинське лісництво), Ратнівському лісомисливському господарстві (Жиричівське лісництво), Городоцькому (Новорудське лісництво), Старовижівському (Старовижівське лісництво) та інших. Радіус дії кожної 15 кілометрів. Спостереження проводиться так, щоб одна телевізійна система перекривала зони видимості іншої, дублюючи нагляд за кожною ділянкою лісових масивів. Обслуговує систему оператор у конторі лісництва. Оптика дозволяє максимально приблизити об’єкт. І хоч вартість однієї системи від 35 до 50 тисяч гривень, їх вигода очевидна. До того ж телелевізійне спостереження – дієвий засіб і від лісокрадіїв. Фактично, у полі зору знаходяться усі виїзди з лісу. Так що ні підвода, ні автівка не залишаються не поміченими.

– Отож крадіжки лісу не перевелися?

– На превеликий жаль, не перевелися. Але у порівнянні з попередніми роками їх кількість суттєво зменшилася. Минулого року зафіксовано 1398 лісопорушень, з них 815 випадків незаконних порубок лісу. Крадії намагалися поцупити 221 кубометр деревини, завдали державі збитків на суму 429 тисяч гривень. Майже всі вони чи в добровільному, чи в судовому порядку були сплачені винуватцями.

– Як поводять себе лісопорушники при затриманні?

– По різному. Одні втікають, інші пробують виправдати свої незаконні дії важким матеріальним становищем, декотрі вдаються до погроз. Що ж, залежно від ситуації діють і працівники лісової охорони. У нас майже стовідсоткове виявлення злодіїв, лиш в одному з п’ятнадцяти Городоцькому лісгоспі залишаються нерозкритими 10 випадків незаконних порубок.

– Що змушує людей вдаватись до протиправних дій?

– Найчастіше, жадоба швидкого збагачення. Найбільше крадіжок виявлено у масивах ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Любешівське ЛМГ» та ДП «Колківське ЛГ». Ці лісогосподарства знаходяться у зоні дії так званих нелегальних пилорам і це накладає свій відбиток. Хоч зазначу, бідні люди або ж такі, що мають потребу у лісоматеріалі для будівництва, знаходять можливість якщо не купити лісоматеріал, то заробити за виконані лісогосподарські роботи згідно укладеної угоди.

– Зараз багато говориться про електронний облік деревини. Чи зупинить це крадіїв?

– Принаймні, суттєво зменшить кількість крадіжок. Адже тепер всі європейські держави відмовляються від лісоматеріалів, походження яких сумнівне або ж не відоме, не підкріплене відповідним сертифікатом. Електронний облік дасть можливість простежити за рухом кожного зрубаного дерева від лісового масиву до деревообробного підприємства і далі аж до споживача.

– Індикатором суспільної моралі може бути ставлення волинян до атрибуту новорічних свят – ялинки.

– Держлісгоспи Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства у передноворіччя реалізували близько 120 тисяч ялинок та сосонок. Найкраще попрацювали лісівники Турійського лісництва, у яких мешканці Волині придбали 5283 ялинки і сосонки на суму понад 60 тисяч гривень. Загальний же прибуток від реалізації зелених красунь по управлінню склав 1,6 мільйона гривень. Водночас мобільними бригадами, до складу яких входили працівники державної лісової охорони, райвідділів міліції, екологічної інспекції та ЗМІ, виявлено 240 порушників. Усі вони сплатили 13175 гривень штрафів, також відшкодували 33906 гривень завданих лісові збитків. Чи багато це? Звичайно ж, у порівнянні з попередніми роками набагато менше, але ми намагаємось кількість саморубщиків звести до нуля.

– Що для цього робите?

– Досвід показує, що потрібно нарощувати роз’яснювальну роботу. Наприклад, підтверджено науково, що основною причиною виникнення лісових пожеж є антропогенний фактор. Тому минулого року працівники державної лісової охорони 32 рази виступали в засобах масової інформації, провели 557 лекцій та бесід з населенням. Також діяли мобільні групи по виявленню порушників правил пожежної безпеки. В особливо складні, в пожежному відношенні періоди, до їх складу залучалися працівники правоохоронних органів та екологічних служб. А щоб люди почувалися у лісах комфортно, для них обладнали 60 рекреаційних пунктів. Там є бесідки, місця для вогнищ, ями для сміття, туалети. Ці території обнесені загорожами, оборані мінералізованими смугами, при в’їзді до них встановлена наочна агітація. Завдяки цьому значно зменшилось пожеж, а свідомість людей зросла. Вони більш відповідально ставляться до праці лісівників, дорожать безпекою свого зеленого друга. Ці рекреаційні пункти розміщені в мальовничих борах, дібровах, гаях вздовж автотрас, дивують красою багатовікових дерев, скульптурним наповненням та різьбою по дереву. Гадаю, не є винятком і самовільні рубки дерев, у тому числі і новорічних ялинок, а також незаконне полювання на звіра, засмічення лісових територій та й усі інші порушення. Будемо над цим працювати і з’являться результати.