„Золоті” руки миргородських майстрів

Хлібниці, шкатулки, серветниці, набори кухонних дощечок, цукорниці, бочечки, сувенірні „грибочки” і „матрьошки” з ручним розписом – загалом більше сорока видів декоративних виробів виготовляють майстри сувенірного цеху Миргородського лісгоспу.

– Свою історію наш сувенірний цех веде ще з 70-х років ХХ століття, коли було організовано невеличку майстерню по виготовленню художніх виробів. А уже в 1981 році збудовано експериментальний сувенірний цех. Нині він – єдиний в Україні в своєму роді, – розповідає в. о. начальника сувенірного цеху Людмила Тараненко.

За радянських часів виробляти сувеніри дозволялося лише за „канонічними” зразками, які затверджувала художня рада у Києві. Тож для художнього розпису виробів із дерева був характерний полтавський орнамент, у кольоровій гамі якого переважають темно-зелений, червоний та синій кольори. Нині ж у роботах миргородських майстрів ви не побачите якихось шаблонів. Кожен виріб – по-своєму унікальний.

Основна порода, з якої виготовляють сувеніри – осика. Її спилюють, розкряжовують і відправляють на подальшу переробку. Вибирають найкращу сировину – без сучків та різних дефектів. Чорнова обробка деревини відбувається безпосередньо в цеху. Столяри, токарі, шліфувальники надають заготовкам потрібної форми та вигляду.

Всього у сувенірному цеху – двадцять працюючих. Проте основа колективу – художниці. Саме вони розписують декоративні виробі, надаючи їм тим самим завершеного вигляду. При цьому всі візерунки – неповторні. Хоч би й малювали однаковий узор, у кожної художниці різна рука – один малюнок ні за що не буде схожий на інший.

Усі художниці – випускниці Миргородського керамічного технікуму. Дехто з них, як, наприклад, бригадир Валентина Даценко, працюють у цеху понад двадцять п’ять років. „Навіть будь-яка гілка дерева чи квітка, побачена по дорозі на роботу, може надихнути на створення орнаменту. Багато залежить і від настрою. Визирнуло на дворі сонечко – хочеться малювати більш яскравими фарбами. Хоча по дереву значно складніше малювати, ніж по кераміці. Адже дерево одразу впитує у себе фарбу і виправити щось, стерти – вже неможливо”, – розповідає художниця.

Отже, спочатку готова, так звана „біла сировина” розписується, і вже потім лакується. Розмальовують вироби натуральною гуашшю, а покривають виключно харчовим лаком. Така продукція екологічно чиста, тому не лише приносить неабияке естетичне задоволення своїм споживачам, а й слугує в домашньому господарстві.

Свої вироби миргородські майстри реалізують без торгових націнок, тому ціни на неї – доволі символічні. Виготовляють тут сувеніри й цілими партіями на замовлення приватних кафе, які облаштовують інтер’єр у національному стилі. Цех активно співпрацює з полтавськими магазинами „Сузір’я” та „Фіалка”. Серед постійних замовників – Мгарський монастир. Щороку Миргородський сувенірний цех приймає участь і в Національному Сорочинському ярмарку. Особливо великим попитом у його гостей користуються бочечки з лісовим медом, заготовленим на пасіках лісгоспу. А декоративні вироби потім ще довгі роки нагадують про наш славний Полтавський край.