Мало кто знает, что в 2002 году сотрудники НИЦЛ подготовили и распространии среди начальников областных управлений (или объединений, уже не помню) десять объемных выпусков сборника "Український лісовод", который по праву может считаться связующим звеном, между одноименным журналом, издаваемым в 20-х годах, и нашим сайтом. В выпусках очень широко и в различных аспектах была представлена тема реформирования лесного хозяйства. В ожидании публикаций отцов нынешней реформы, которые объяснят нам суть и направленность уже идущих в отрасли перемен, начинаем перепечатку статей и заметок о реформировании из сборника десятилетней давности. Они наглядно показывают как далеко шагнула наша научная мысль, как сильно мы продвинулись по пути демократии и гласности. М.П.
"Питання пошуку раціональної моделі управління лісовим господарством для лісового господарства не можна назвати новим. Воно має досить велику історію. Йому присвячено не одну публікацію. А численні перебудови за часів існування Радянського Союзу не можливо було б вмістити в рамках окремої, навіть і об’ємної статті. Воно стало навіть предметом окремої монографії (Колданов, 1992) Проте за такий довгий історичний проміжок часу представляє окремий інтерес період становлення лісового господарства в післяреволюційні 20-і роки. Адже при цьому ще були присутні корифеї вітчизняного лісового господарства, галузевий печатний орган «Український лісовод» не зазнавав а ні жорсткої цензури, а ні прямого чиновницького «редагування» і відкрито публікував критичні матеріали, навіть і від спеціалістів, чиї призвища і імена нічого нам сьогодні не говорять. Проте думки, які були викладені у таких роботах варті уваги і сьогодні. Одну із таких робіт наводимо нижче. Вибір саме її зроблено по тій причині, що мова йде не лише про прості перебудови апаратних прямокутничків у ієрархічній драбині, а аналізуються і окремі фінансові аспекти реорганізації, які в деякій мірі похожі на сьогоднішні." /комментарий одного из составителе сборника УЛ, 2000,№1 М.П./
Волинський І. Реорганізація управління лісовим господарством // Український лісовод, 1928.-№ 11.-С.8-10.
Знов реорганізація. Але на цей раз, як кажуть, остаточна. — „Зорганізуємо, посадимо всіх на свої місця та й досить… Нехай керують та працюють на користь державі!"
Проте, ми категорично протестуємо проти остаточної реорганізації. Це значило б захолонути на місці, завмерти, що зовсім неприпустимо в теперішньому велетенському розвитку господарства й будові нового життя. Отже, треба вважати це за чергову реорганізацію, але досить ґрунтовну, що дасть себе відчути всьому лісовому господарству зверху донизу.
Виникла ця ідея реорганізації в стінах ВУПЛ'у (Всеукраинское управление лесами). Майже всі робітники висловились за те, що досить класти латки на хворому тілі лісового господарства, досить структурних змін. Треба корінної реорганізації зверху донизу. Та як реорганізувати? Поки-що маємо два варіянти. Ми не підтримуємо ні першого ні другого, отже подбаємо про те, щоб викласти їх тут цілком об'єктивно. Нехай всі лісоробітники колективною думкою обміркують ці варіянти та висловлять свій погляд на доцільність того чи іншого проекту, а може внесуть і інші свої пропозиції.
Не зважаючи на те, що лісове господарство пережило багато експериментів у структурній побудові господарчого аппарату, все ж теперішню структуру апарату, як і систему фінансування, не можна вважати за удосконалену та відповідну до вимог лісового г-ва.
За першим варіянтом ВУПЛ має формально залишатися відділом НКЗС (Народный коммисариат земледелия) и і виконувати функції, покладені на НКЗС, але разом із цим і функції господарчого характеру, що говорить за неудосконаленість організаційної системи, бо дві природи в одному й тому ж тілі — несполучимі.
По-друге, в середині самого ВУПЛ'у також існує подвійність: одну частину фінансують за бюджетовим порядком, другу тримають на госпрозрахунку.
Невдосконалена також і структура лісогосподарчого апарату: в центрі маємо дві самостійні планові та адміністративно-керовничі й оперативні організації: ВУПЛ і ВЧ (Производственная часть). На місцях—також дві організації: ОЛУ (областные лесные управления) підлеглі ВУПЛ'у та райконтори, як передаточні інстанції ВЧ. Ці обидві паралелі з'єднуються в первичній господарчо-виробничій одиниці—збільшеному лісництві на чолі з головним лісничим, який і об'єднує функції по лінії ВУПЛ'у і по лінії ВЧ.
Далі, ВУПЛ збудовано за принципом ув'язки з адміністративним розподілом території України, а ВЧ ВУПЛ'у—за принципом суто-виробничого характеру.
Таке становище не дає змоги запроваджувати раціоналізацію основних моментів виробництва, знизити накладні видатки та вносить диспропорцію в загальний розвиток і реконструкцію народнього господарства в цілому. Щоб позбутися цих хиб, а також з метою відокремити функції загальнодержавного планування, розробки проектів законоположень і заходів що до загального напрямку лісової політики від безпосереднього господарювання в своєму господарстві, слід в апараті НКЗС, як органі планово-регулюючому, утворити окремий лісовий відділ, а функції господарчо-виробничі в державних лісах зосередити в спеціяльному органі — Управлінні державними лісами УСРР (Укрдержліс).
Лісовий відділ НКЗС за проектом має розроблювати законодавчі проекти що до лісового господарства, керувати всією лісовою політикою, затверджувати плани лісового господарства. Укрдержліс, як у селянських лісах, так по всіх лісах України контролює правильність запровадження лісового господарства. Лісовому відділові НКЗС безпосередньо підлеглі в розумінні планового керовництва:
Обігові кошти Укрдерждісу складаються:
а) з початкового обігового капіталу; б) прибутків від експлоатації лісів, що залишаються в розпорядженні УДЛ після оплати НКФ ренти, розмір якої вираховується на кожний кубометр знятої з пня для відпуску на ринок деревини.
Такий, власне, в загальних рисах зміст першого варіянту.
В другому проекті реорганізацій передбачено позбутися таких недоліків у теперішній системі лісового господарства:
Усі властивості сучасного стану лісового господарства на Україні вимагають визнати за безумовно своєчасне й потрібне зосередити всі процеси лісового виробництва в одній господарчій організації. В першу чергу слід з'єднати з основним лісовим господарством усі лісозаготівлі (щоб перейти на відпуск лісу в заготовленому стані), поширити керування та догляд за селянськими лісами та лісами держустанов, а також зосередити в лісових органах лісомеліоративну справу. Реорганізацію сучасної структури лісового господарства слід повести в такому напрямку:
1. Керовництво всім лісовим господарством на Україні зосередити в єдиному центральному лісовому органі—ВУПЛ'і, який відповідає за все лісове господарство в цілому, за вірний напрямок лісової політики в дусі соціялістичного будівництва, як і за правильне її здійснення в процесах лісогосподарчого виробництва. Зокрема, ВУПЛ здійснює:
Разом з цим слід:
Система збільшених лісництв залишається.
Від редакції. Вважаючи на важливість цього питання, а також на те, що відповідні установи (РСІ, ВУК спілки, НКЛС та інші) зацікавлені правильно розвязати цю справу, редакція закликає всіх окр. НТС, низові осередки та окремих лісоспеціялістів і всіх, хто зацікавлений у правильному розвиткові лісового господарства, поставити цю справу на обговорення широких мас лісробітників.