Якщо Шурма – батько Лісової реформи, то Болоховець – сурогатна мати?????

Батька лісової реформи Ростіка Шурму розшукують по всьому світу через корупцію, а його діти спокійно сидять у своїх кріслах і придумують свої забаганки. Така реальність сьогодення. Так в житті склалося, що крім військової служби, мені довелося працювати в лісі, на державній службі, а там правила збереглися ще із часів біснуватого петра першого, який говорив, що “лєс, ето дєло воровскоє і жалованіє лєснікам назначіть мізєрноє, ібо морє нє ізмєрєно, а лєс нє пощітан”. І хоча у нас ще із 60-х рокі 20-го століття від академіка Віктора Глушкова вже були комп’ютери і все можна було рахувати, але жалованіє таки не підвищували. Люди трималися роботи в лісі не лише за любові до лісу, але й через те, що щороку одержували безкоштовно 8 складочних метрів дров. Ті хто проробив не менше 10 років в лісі також щороку на пенсії одержували безкоштовно паливну норму 8 складометрів твердої породи дров, а хто працював посизонно 4 сладочних метри. На початку кожного року, лісничий зі своїм підписом складав список працівників і пенсіонерів на одержання паливної норми і подавав той список в профком. На загальних збораз профкому лісгоспу затверджували списки і колдоговір з прописаними умовами. В тих умовах вказувалось, що лісгосп мав надати працівникам і пенсіонерам транспорт, кожному згідно списку. Так було. Коли я працював в ЛМС, то паливна норма для працівників була основним стимулом, що утримував робітників. Адже робота на вирощувані лісу на схилах і його охорона була не легка. Для мене, як начальника дільниці, згодом лісничого, було скрутно надати транспорт, коли він був задіяний на виконані планових робіт. В таких випадках їхав сам до пенсіонера і просив щоб той зачекав. Тепер, коли на пенсії, лісництва поскорочували вже не знаєш до кого звернутися. Колеги-пенсіонети кажуть, щоб одержати паливну норму,точніше так звану компенсацію, потрібно зібрати щороку цілий набір папірців:

1. Копію трудової книжки.

2. Копію паспорта.

3. Копію інд коду.

4. Копію пенсійного посвідчення.

5.Копію з банку про відкритий рахунок.

6. Довідку про грубку з департаменту.

Я собі думаю, для чого ці збирати папірці (щороку) у вік комп’ютерізації, коли про кожного з нас є вся інформація і в пенсійному і в тому ж департаменті навіть США.) Як жінці, якій 75 років і яка молоді роки проїздила на кузові грузового автомобіля на посадку дерев і залишилася без дітей і з хворим чоловіком, добратися з Кікавки до Могилева за цими цепликами для пихатого реформатора лісів? Чи як добратися чоловіку, який 1943 року народження і який проробив лісником, з Сарапанівки до Крижополя?

Рік тому я запитував у тоді ще живого Сергія Олександровича Шведа, який працював лісничим, таксатором, був фахівцем високого класу, чи одержував він паливну норму. Він відповів, що не хотів принижуватися збирати папірці. До речі, паливну норму тепер не видають, а перераховують на карточку в банк 6500грн, тоді як купити 4.5 м3 дров коштує від 12 до 20 тис грн. Таке враження, що ми воюємо на два фронти, з ззовнішнім диким ворогом і підступним, дурноватим внутрішнім ворогом. Чи можна щось тут поміняти? Так можна, для цього у нас ще вроді існують профспілки. До речі, нашу обласну спілку профспілок-лісівників очолює академік, професор, колишній начальник управління Анатолій Омельянович Бондар. Саме він має йти першим на бюрократичну амбразуру з гранатою в руці і лупати сю скалу…. Навіть тому, що він давно сам пенсіонер.