11/12/2010
0Начальник Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства Володимир ТКАЧУК
Результати роботи в перших трьох кварталах цього року лісгоспів, підпорядкованих Житомирському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, визнано кращими в галузі. Здобутий досвід нині переймають лісівники всієї України, адже йдеться насамперед про те, як можна успішно долати проблеми, що ними багато хто намагається виправдати своє невміння працювати на рівні сучасних вимог.
Найпереконливіший аргумент
– При всій специфічності галузі, її функціонування підпорядковане загальним економічним законам. Якими досягненнями тут можуть похвалитись лісівники?
– За 10 місяців лісгоспами області реалізовано майже в півтора раза більше продукції, ніж на цю дату торік. Це насамперед свідчить про покращення економічної ситуації в країні, адже основним покупцем деревини є внутрішні споживачі.
А ось те, що заготівля ліквідної сировини зросла лише на чверть, красномовно ілюструє високу ефективність взятого галуззю курсу на інвестиційно-іноваційну модель розвитку в цілому і лісгоспів Житомирщини зокрема. Як, до речі, зростання середньої заробітної плати наших працівників на 45,3% при одночасному підвищенні продуктивності їхньої праці на 53,3%.
– Показники дійсно вражаючі, але чи не досягнуто їх за рахунок впровадження так званої потогінної системи організації праці?
– Ще на багатьох державних підприємствах чомусь переконані, що можна працювати, як за радянського соціалізму, а заробляти, як за розвиненого капіталізму. Гірше того, пріснопам'ятна зрівнялівка, коли зарплата мало залежала від якості праці, провокувала тотальну безвідповідальність.
На жаль, лісова галузь теж не стала винятком. Адже коли найманому працівникові байдуже, чи ділова деревина піде за своїм прямим призначенням, чи буде реалізована у вигляді значно дешевших дров, то питаннями раціональної розробки заготовленого лісу насамперед переймаються майстри, яких біля кожного робітника не поставиш.
Отож цілком закономірно, що керівництво Держкомлісгоспу націлює нас на створення умов для високопродуктивної праці та впровадження таких систем її оплати, які стимулюють дійсно господарське розкряжування та відбір високоцінних сортиментів на всіх етапах заготівлі та обробки деревини. Великою мірою завдяки цьому в структурі заготівлі деревини на рубках головного користування вихід лісоматеріалів круглих по нашому управлінню зріс із 71,7% у першому кварталі до 83,4% за підсумками 9 місяців 2010 року. В результаті вартість реалізації знеособленого кубометра зросла з 260,28 до 307,64 грн. Іншими словами, при фактично стабільних ринкових цінах на деревину, нам вдалося за рахунок зростання виходу більш цінних сортиментів підвищити середню вартість її кубометра майже на 20%.
Кожне дерево – з "паспортом"
– Однак виникає інша загроза: при проведенні рубок формування і оздоровлення лісів стає вигідним "вибракувати" не гірші, а цінніші деревостани…
– … як і на рубках головного користування, що проводяться нині не суцільним, а менш екологічно шкідливим вибірковим та вузькосічним методами. Тож дієвим заходом для запобігання "спокуси", про яку йдеться, стане впровадження Єдиної державної системи електронного обліку деревини.
Суть цього методу в тому, щоб за допомогою спеціального комп'ютеризованого обладнання та відповідного програмного забезпечення обліковувати на тій чи іншій ділянці всі без винятку дерева, які ідуть у рубку. Це не лише позбавляє лісівників рутинної механічної роботи, яку доводилось виконувати "на око" при відведенні ділянок під рубки, а й дає можливість точно обрахувати прогнозований обсяг заготівлі деревини на кожній конкретній ділянці та контролювати, аби зрубували лише визначені для цього дерева.
Одним із пілотних підприємств, де відпрацьовується впровадження нової для вітчизняної лісової галузі системи, став Новоград-Волинський дослідний держмислісгосп, в якому при використанні електронної таксації при відведенні в межах розрахункової лісосіки її площа скоротилась на 25 га -завдяки більш точному обліку наявного запасу деревини. Зрозуміло, що це убезпечує безгосподарність при заготівлі лісу, ліквідовує передумови для його розкрадання. В усякому разі, у державних лісах, де ця система запроваджується, ліс – один, а віддача – різна.
– Однак лише ними лісовий фонд області не обмежується?
– Загальна площа земель лісогосподарського призначення складає на Житомирщині 1,1 млн га, з яких 750 тис. га, або 68,2%, перебувають під опікою.
– Перед нашою зустріччю я поцікавився в податківців, скільки коштів отримує бюджет за спеціальне використання лісових ресурсів на території області. Отож торік надійшло 32,1 млн грн, із яких 31,5 млн грн, або понад 98%(!) – це вклад лісгоспів. Дещо краща ситуація за дев'ять місяців цього року, хоча частка всіх інших лісокористувачів у розмірі 11% не відповідає структурі розподілу зайнятих лісом площ. Складається враження, що деревину заготовляють лише держлісгоспи.
– Найімовірніше, причина не в обсягах рубок, а в достовірності обліку, перевіркою чого нині активно займаються компетентні державні органи за участі наших фахівців-лісівників. Утім, навіть за різницею надходжень цього податку вже можна судити про рівень порядку в підпорядкованих тим чи іншим користувачам лісах. Особливо образливо, що через таких горе-господарів формується негативна суспільна думка про всіх без винятку лісівників, які, мовляв, не примножують, а нищать виплекані попередниками багатства.
Вигідніінвестиції – в зелені легені
– Наведіть хоча б кілька показників, які характеризують ситуацію у державних лісах.
– Якщо вести мову про обсяги деревостанів, то нині використовується лише 63% природного приросту. В результаті запас деревини у підпорядкованих нам лісах щороку зростає приблизно на 1,6 млн кубометрів. А якщо говорити про зайняті насадженнями території, то ми керуємося простим правилом: усі зруби мають бути обов'язково відновленими. Крім того, щорічно заліснюється ще приблизно 1,6 тис. га нових площ. Насамперед це невгіддя та виведені із сільгоспвикористання еродовані та малоцінні землі. Адже на сьогодні загальна лісистість в області на рівні 34%, тим часом як її потрібно довести до рекомендованих науковцями 36%. Для цього потрібно засадити лісом ще 80 тис. га площ.
– Однак посадка і догляд за лісом – справа клопітка і витратна…
– Кожен гектар молодих насаджень обходиться приблизно у 3 тис. грн, а за рік у понад 5 млн грн лише на новоприйнятих землях. Загалом на ведення лісового господарства нинішнього року вже витрачено 99 млн грн, понад 93% яких складають власні кошти лісгоспів. Ще 117 млн грн – це внесок лісівників до бюджетів усіх рівнів та обов'язкових державних фондів. Окрім того, ще майже 10 – 15 млн грн зароблених коштів інвестується в розвиток матеріально-технічної бази. У підсумку, на кожну вкладену в лісову галузь гривню держава отримує майже вп'ятеро вищу віддачу.
– Чому тоді майже 17 млн грн цільових коштів, що надійшли до районних і сільських бюджетів за відшкодування втрат при зміні цільового призначення земель, у декого роками лежать на банківських депозитах? Адже доцільніше спрямувати ці мільйони на посадку нових лісів?
– На жаль, тут спрацьовує принцип своя сорочка ближче до тіла, який у цій ситуації шкодить суспільним інтересам. Тому законодавцям варто подумати над тим, аби своєчасно не використані за прямим призначенням цільові кошти акумулювались і спрямовувались на передбачену мету, а не провокували перетворення органів місцевого самоврядування в рантьє.
Чверть віку – у "нічийному" статусі
– Наступного року відзначатиметься 25-річчя сумнозвісної аварії на ЧАЕС. За цей час чимало колишніх нив у північних районах перетворилося на молодий ліс, який не доглядається і ніким не охороняється…
– На Житомирщині приблизно 45 тис. га таких лісів, які після виготовлення Проекту консервації цих земель та виконання інших передбачених законодавством юридичних процедур можна було б перевести у лісовий фонд. Якщо цього не зробити найближчими роками, то без рубок формування і догляду замість повноцінного лісу матимемо здичавілі хащі. Не менш важливо, що наведення належного порядку на вже самозалісених площах коштуватиме значно дешевше, ніж їх освоєння з нуля.
– Однак дехто пропонує використати ці площі для вирощування енергетичної верби…
– Навряд чи є сенс вирощувати її на Поліссі. Адже щороку в лісгоспах області при заготівлі і переробці деревини утворюється до 245 тис. кубометрів так званих неліквідних відходів, теплотворна здатність яких відповідає 63 млн кубометрам газу загальною вартістю понад 190 млн грн. Фактично безкоштовне тепло вже використовується для опалення адміністративно-виробничих приміщень та для сушки пиломатеріалів і деревини, що значно підвищує їх реалізаційну ціну та конкурентоспроможність. Адже покупцям немає сенсу оплачувати транспортування за тридев'ять земель прихованої в сирій деревині вологи, а тому навіть висушені дрова в нас готові купувати за золотою ціною.
Ще десь 14 тис. кубометрів донедавна неліквідних відходів йде на випуск енергетичної щепи, виробництво якої вже налагоджено у п'яти лісгоспах. Однак це не більше 5-6% потенціалу побічної енергетики, освоєння можливостей якої затримується через брак коштів та відсутність відповідної інфраструктури збуту альтернативного палива.
– Отже, вкладені в лісову галузь кошти завжди повертаються сторицею…
… причому приносять користь не лише нашій галузі: деревина – це і експортна продукція, і будматеріали, і незамінна сировина для багатьох вітчизняних виробництв.
ДOСЬЄ "УК"
Володимир ТКАЧУК. Дитинство і юність провів на Рівненщині, де й розпочав свою трудову біографію в лісовій галузі. Закінчив Ленінградську лісотехнічну академію. З 1990 р. очолює обласне управління лісового та мисливського господарства, яке за цей час пережило не одну реорганізацію, але постійно входить до числа кращих в Україні.
