30/09/2010
0Ці організми, які перебувають і не в рослинному світі, і не в тваринному, до кінця ще не вивчені. Для когось це — цілий світ, який збалансовує все решта в природі, але для більшості — смакота на тарілці.
Невивчені творіння
У науковому значенні гриб — не те, що ми несемо з лісу додому. Це вже видима частина. Плід. Те, що бачимо на тарілці, каже перший заступник начальника управління охорони навколишнього природного середовища в області Петро Сеник, справа у грибному житті ген-ген яка за рахунком, його основна місія — створювати природний баланс. До прикладу, опеньок — хвороба лісу. Він «поселяється» під корою і живиться деревом, знищуючи його. Місця, де опеньків виростає дуже багато, лісники навіть записують у спеціальний журнал. А ось білі гриби, маслюки, рижики живуть у симбіозі з рослинами. В суху погоду гриби діляться вологою із «сусідами».
До речі, на городі від грибів теж багато користі. Скажімо, якщо посадити їх довкола яблунь, каже Петро Сеник, то дерево набагато менше хворітиме… Ця функція грибів ще мало досліджена, вважає еколог. Їх також можна використовувати для підживлення рослин. «Грибний відвар — сильний стимулятор росту», — пояснює П. Сеник. І ділиться ще одним секретом: можна настоювати у воді гриби, кропиву, яєчну шкаралупу, а потім цим «компотом» підливати рослини на городі. Це чудове підживлення.
Через свою загадкову природу гриби потрапили й до міфології. В їхнє божественне походження та зв’язок із небом вірили греки, римляни, китайці, індуси, прадіди жителів Океанії та африканські народи. В північноамериканських індіанців ще й досі побутує повір’я, що гриби прийшли до нас із зірок. Жителі багатьох континентів вірили в те, що гриби народжуються від грому. Давньогрецька назва одного із земляних грибів буквально означає «удар блискавки», в китайській мові є назва, що перекладається як «гриб громового рокоту». В Монголії до цього часу гриби називають «небесними плодами», а в Мексиці нащадки ацтеків — «божим тілом».
Зображення грибів, які поїдали при ритуалах знайдені на стінах храмів народів майя та у вигляді обрядових статуеток, що належать до першого тисячоліття нашої ери. Фантастичні зображення людиноподібних мухоморів були виявлені археологами серед наскельних зображень Чукотки.
Властивість деяких грибів впливати на людську психіку, мабуть, давала підстави для впевненості в тому, що хто з’їв «чарівних грибів», знає більше, ніж його одноплемінники і насправді може спілкуватися з надприродними силами.
Сумніваєшся — не бери
Цьогорічна осінь посприяла росту грибів: на ринках їх можна придбати скільки душа забажає. Дехто стверджує, що коли рік бідний на картоплю, то багатий на гриби. Мабуть, це стереотип, припускає еколог. Як приклад, наводить традиційні уподобання: росіяни, в котрих картоплі порівняно небагато, засолюють гриби в діжках на зиму. А оскільки цього року картопля декого з українців теж дуже розчарувала, то треба ж якісь запаси на зиму робити — ось люди до грибів і кинулися. «Гриби — це взагалі традиція, — каже П. Сеник. — Причому в кожного села своя». Наприклад, у Літятині на Бережанщині рижики збирають мало, хоча цей гриб на третьому місці за поживністю після білого. Зате не мають спокою рижики від приїжджих з інших районів грибників.
Якщо в магазині помилитися з їстівністю гриба неможливо, то на «полюванні» за ним у лісі варто завжди пам’ятати золоте правило, яке може врятувати життя: сумніваєшся — не бери. Остерігатися варто навіть печериць. Один із різновидів печериць, пояснює Петро Сеник, має запах карболки. Якщо ви легенько стиснули гриб і відчули неприємний запах — залишіть його в лісі.
Наостанок кілька важливих порад:
остерігайтеся пластинчатих грибів;
не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях;
під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини;
не вживайте сирих грибів;
відібрані гриби спочатку промийте і відваріть кілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин;
готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби;
гриби — не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю;
ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок — вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.
«Вільне життя плюс», №75 (15187) від 29.09.2010 р.
