Професія у спадок

Людина, яка виросла в степу і майже не бачила лісу, рідко обирає професію лісівника. Тут часто ними стають ті, хто народився і вийшов з родин лісників, майстрів лісу, лісничих, хто змалку мав щастя милуватися пишною зеленню, заслуховуватися пташиним співом, радіти зустрічам з зайцями та козулями… Отак поступово й зачаровує ліс — своєю загадковістю і красою.
Є свої династії і в Одеському лісгоспі. Майже десять років тому на посаду директора лісгоспу прийшов син лісника Котовського лісгоспу Володимира Пітя — Валентин Піть. Торік указом Президента йому присвоєно звання «Заслужений лісівник України». На посаді головного лісничого працює почесний лісівник України Анатолій Храпенко, син лісника Балтського лісгоспу Івана Храпенка. Їхні батьки віддали лісовому господарству по 40 років, і саме вони прищепили своїм дітям любов до лісу, до природи.

Династія лісівників Біляївського лісництва почалася з матері — лісничого Людмили Гізатуліної. Двоє її синів закінчили Львівський лісотехнічний інститут, одержавши спеціальність інженера лісового господарства, один з них працює майстром у цьому ж лісництві.
У Великодолинському лісничий Анатолій Грабовий (його стаж — 40 років) передав професію своєму сину Сергію Грабовому, який після Одеського університету закінчив ще й Український аграрний університет за спеціальністю «лісове господарство».
Пильно стежать за порядком у лісі на Алтестовському масиві подружжя Борисів: Володимир працює тут майстром, а його дружина Ганна — лісником.
До нас залюбки приїздять спеціалісти й з інших регіонів. З лісової Архангельської області ще у 1970 році сюди прибула молодий спеціаліст Неллі Шитікова і працює в лісгоспі досі. Сім’я фахівців Павла та Ганни Ренькасів, вихідців із Житомирщини та Київщини, теж обрала Одещину.
Активними помічниками лісівників є члени шкільного лісництва, створеного на базі Великодолинського навчально-виховного закладу, що в Овідіопольському районі. Можливо, і там підростає наша зміна.
Ми раді кожному молодому спеціалісту, який працевлаштувався в нас, намагаємося для них створити нормальні побутові умови. Фахівці вищої кваліфікації, яких в лісгоспі немало, діляться з молоддю своїм досвідом, допомагають вирішувати нагальні проблеми, поглиблювати знання.