17/09/2010
0Минулого тижня в Ялті у рамках VІ Українського муніципального форуму відбувся День діалогу між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Його учасники спільно шукали шляхи розв’язання актуальних проблем розвитку територіальних громад. Було обговорено багато питань, важливих для належного життєзабезпечення вітчизняних місцевих громад.
Та чи не найактивніше представники місцевого самоврядування дискутували довкола реформи бюджетної системи. Розроблена вона, як відомо, Комітетом з економічних реформ під керівництвом Президента України і безпосередньо стосується місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин. Саме ця реформа повинна забезпечити виконання стратегічного завдання державної регіональної політики: створення умов для сталого розвитку територій, забезпечення їх самодостатності та підвищення конкурентоспроможності.
Ще одне її важливе завдання – зменшити залежність місцевих бюджетів від трансфертів з державної скарбниці і забезпечити місцеві кошториси достатніми дохідними джерелами. Розробники реформи передбачили й розмежування повноважень між державним та місцевими бюджетами на засадах збалансування загальнодержавних і регіональних інтересів з метою забезпечення максимально ефективного надання послуг та використання бюджетних коштів. Йдеться також про перехід до складання й виконання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом та запровадження середньострокового планування.
Отже, бюджетні нововведення носять цілісний та системний характер і передбачають цілий ряд норм, спрямованих на формування прогнозованої бюджетної політики, регіональне економічне зростання, збільшення фінансової самодостатності місцевих бюджетів, удосконалення міжбюджетних відносин.
Зазначу, що нові підходи в бюджетному плануванні передбачають збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів на загальну суму 18 180,8 млн грн. Уперше до місцевих бюджетів передаються доходи державного бюджету на суму понад 10 млрд грн. Зокрема, це половина плати за користування надрами загальнодержавного значення, 50 відсотків збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення, плати за ліцензії та сертифікати, державну реєстрацію (шість видів) і збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення тощо.
Значно розширено джерела формування доходів місцевих бюджетів усіх рівнів. Такі доходи наступного року порівняно з нинішнім зростуть на 144 відсотки і становитимуть 14 717,2 млн грн.
Додам, що в розпорядження місцевої влади передаються стабільні бюджетні надходження на виконання самоврядних повноважень в освітніх, культурних, соціальних, економічних та інших сферах.
Докладно обговорювалися в Ялті й проблемні питання ЖКГ. Передусім відсутність розроблених та затверджених місцевих програм реформування й розвитку житлово-комунального господарства.
Допоки лише в шістьох областях – Донецькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській, Рівненській та Херсонській – розроблено та затверджено регіональні програми реформування і розвитку ЖКГ, які враховують норми чинного Закону "Про Загальнодержавну програму реформування та розвитку ЖКГ України". Без таких програм жоден міський голова не зможе системно працювати над розв’язанням житлово-комунальних проблем.
Зверніть увагу: зберігається тенденція старіння житлового фонду. Сьогодні до категорії ветхих та аварійних житлових будинків віднесено 60,7 тис. житлових будинків загальною площею 5,1 млн кв. м, тобто 0,6 відсотка житлового фонду країни, де постійно проживають 145,7 тис. громадян.
Протягом 2009 року кількість аварійних будинків зросла на 1081 одиниць (6,2 відсотка). Житловий фонд будинків перших масових серій (60-70-х років забудови) становить близько 72 млн кв. м і вимагає заміни або реконструкції. Фактично кожен четвертий міський житель проживає в житлових приміщеннях, які мають незадовільний технічний стан, низькі експлуатаційні якості і вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Ці та інші проблеми – наслідок критичного фінансово-економічного стану ЖКГ.
Уряд вживає різні заходи, що мають на меті істотно зміцнити фінансову спроможність цієї галузі. Так, відповідно до Закону "Про Державний бюджет на 2010 рік" у сфері ЖКГ кошти Стабілізаційного фонду в розмірі 500 млн грн спрямовуються на реалізацію ряду найважливіших загальнодержавних програм. Передусім це "Питна вода України на 2006-2020 роки" та "Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки".
Державні гроші виділяються на енергозбереження, розвиток і реконструкцію систем теплозабезпечення; реконструкцію та капітальний ремонт житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій і обладнання; надання державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів з технічного переоснащення та капітального ремонту житлових будинків, зданих в експлуатацію до 1 січня 1989 року, в яких утворюються нові або вже функціонують ОСББ.
Уряд також фінансово підтримує реалізацію інвестиційних проектів з технічного переоснащення і капітального ремонту ліфтів у житлових будинках, в яких утворюються нові або вже функціонують ОСББ. До речі, створення об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків є пріоритетним напрямком реформування й розвитку житлового господарства.
Усім зрозуміло, що існуюча в Україні система і стан місцевого самоврядування не спроможні забезпечити ні соціальний, ні економічний розвиток територій. Тому ми й розпочали з реформування бюджетної системи. З метою забезпечення якісно нового й зрозумілого правового поля уряд доручив Мінрегіонбуду підготувати низку законопроектів, зокрема нову редакцію законів "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державну підтримку об’єднання територіальних громад", "Про адміністративно-територіальний устрій України" та інші нормативно-правові акти, котрі в комплексі мають створити міцну основу для формування дієздатних територіальних громад, спроможних розв’язувати проблеми громади, розвиватися й самовдосконалюватись.
Як відомо, стаття 142 Конституції України визначає, що земля є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування. Щоб така норма не була декларативною, необхідно забезпечити проведення робіт із встановлення меж населених пунктів та розмежування земель державної й комунальної власності. Сьогодні органи місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства здійснюють розпорядження землями тільки в межах населених пунктів. А межі населених пунктів, – це межі забудови, і в цих межах земля належить до комунальної власності. Землями, які знаходяться за межами населених пунктів – а це сільськогосподарські угіддя, лісові, водні ресурси, – розпоряджаються районні державні адміністрації й територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, і вони не завжди враховують інтереси територіальних громад. Тож нині розмежуванню підлягає 29246,50 тис. га земель.
Проблеми визначення меж адміністративно-територіальних одиниць, їх назви і віднесення до певних категорій у липні цього року обговорювали на спеціальній нараді за участю представників центральних органів виконавчої влади та членів Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Зокрема, порушувалася проблема відсутності єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та деякі інші. Вочевидь, у цих питаннях слід комплексно наводити порядок, тож уже наприкінці цього місяця уряд розглядатиме план заходів, спрямованих на їх вирішення.
