10/06/2010
0Йдеться не про епізод з відомої казки про дерев”яного хлопчика Буратіно, який з намови “друзів” мав закопати гроші під дерево й однієї ночі чекати на потроєний урожай монет. Мова про майбутнє реформування лісової галузі, яке забезпечувало б її сталий розвиток та ефективність. Ефективність у масштабі держави, в сенсі винагороди за працю самих лісівників, забезпечення сировиною деревообробників і вигоди для територіальних громад. Власне в контексті майбутніх змін розглядалися всі поточні питання, винесені на чергове засідання колегії Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. А саме: забезпечення раціональної розробки деревини; про електронний облік деревини; про формування цін на лісопродукцію в другому-третьому кварталах нинішнього року. В роботі колегії взяв участь заступник голови ОДА Ф.Федорович.
Наші враження від на найближчих сусідів по Європі поки що контрастні. Ніде в світі лісівники не мають за плечима такої “торби” обов”язків, як українські, і такої низької заробітної плати, як буковинські зокрема.
-Основні функції лісівників, які ведуть господарство від імені держави, – це охорона, відтворення та примноження лісових багатств, – говорить начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Воробчук. – Таким шляхом йде, наприклад, сусідня Польща. Її досвід ми , українські лісівники, саме їздили вивчати.
В чому ж “фішка”? В лісогосподарській діяльності – звернення до суб”єктів підприємницької діяльності. Відмовившись від ведення заготівель деревини, деревообробки, структура, в якій працювало майже 120 тисяч осіб ( вони обслуговували дев”ять мільйонів гектарів лісів) , “стиснулася” до 24 тисяч осіб лісової охорони. В середньому в надлєсніцтві ( аналог нашого держлісгоспу), де працювало п”ять тисяч осіб, нині працює 250 фахівців. Неважко порівняти обсяги робіт, що припадають на одну людину. В рази збільшилася площа лісосіки, за яку відповідає один фахівець – лісничий і помічник лісничого. Більша відповідальність і продуктивність праці – відповідно більша зарплата. Електронний облік деревини дав змогу різко підвищити ефективність роботи.
Всі решта робіт – від заготівлі насіння до продажу деревини на аукціоні – царина приватних структур, що утворилися з колишніх працівників , які працювали в системі лісового господарства. Це суттєво. Держава на десять років дає цим людям гарантію. Що вони матимуть роботу. Техніка, обладнання, передаються новоствореним структурам – самостійним підрозділам галузі. Це і насіннєві заводи, розсадники, міні-фабрики з виготовлення несерійної лісогосподарської техніки .
У Польщі лісівнича реформа тривала … двадцять років. Наскільки реально Україна бачить свій бажаний результат? Піонером з впровадження польського досвіду стала Рівненщина. Які кроки робитиме Буковина?
-Ми не можемо розраховувати на двадцять років, – наголошує керівник галузі. – Та й нема підстав буквально копіювати досвід сусідів. – Реформування почнемо з навчання фахівців, створимо структуру електронного обліку та комп”ютеризуємо всі ланки ведення лісового господарства.
Нині в штаті управління багато людей, які від руки ведуть облік – виписують товарно-транспортну документацію, підраховують-підписують і т.д і т.п. На зміну паперотворчості прийде електронний облік. – від відведення лісосік до зйомок і грошово –матеріального забезпечення , маркування й відпуску деревини. Електронні вилки, дально- та висотоміри , сканери, ноутбуки оптимізують процес. На базі Сторожинецького держлісгоспу (одного з шести в Україні ) якраз впроваджується пілотний проект з електронного обліку деревини. З введенням такого пілотного проекту при держлісгоспі ( а на перспективу – при управлінні )формується автономна бригада , яка облікує деревину видає цифри “на-гора”. Минув час похибок “плюс-мінус десять відсотків” за точність. На часі – закупівля потрібних електронних “озброєнь”. А це немалі кошті. Наприклад, одна електронна вилка коштує понад тисячу євро. Це перший етап. Наступний – відпуск деревини, її сортування й маркування. відповідними бирками зі спеціальними кодами. “Мічена” деревина йде з верхнього складу аж до споживача. Водієві на лісосіці видається відповідний чек. І насамкінець – звітність. Знову-таки в електронному вигляді.
Щодо лісової охорони. В Польщі вона – на правах поліції ( наявність зброї, авто з “мигалкою”, право зупиняти підозрілих на дорозі ), пряме підпорядкування тільки генеральному директорові.
Як буде реалізуватися деревина і по яких видах франко ( знеособленого кубометра)? В європейській практиці є два варіанти. Перший – через аукціон. Причому тільки через Інтернет. Частина деревини залишається для населення і для соціальних потреб. Нижніх складів як таких немає. Вся деревина реалізується з верхніх складів у хлистах або ж в сортиментах. Тільки за кордоном така розгалужена система лісових доріг, що дістатися верхнього складу не складає жодних проблем.
До кінця року 70 відсотків працівників лісового господарства області буде переведено в категорію суб”єктів підприємницької діяльності. Розраховуватимуться з ними виключно грішми, а не деревиною, як було дотепер. Берегометське лісомисливське господарство – база для пілотного проекту з впровадження польського досвіду. Сьогодні на підприємстві працює майже 700 осіб. Цими ресурсами, яке воно має, треба забезпечити ведення лісового господарства, мисливства, і забезпечити рівень заробітної плати за принципом згаданих передовиків. До кінця нинішнього року Чернівецьке управління визначило планку в дві тисячі гривень. Але приклад Рівненського управління, де середня заробітна плата становить три тисячі гривень, змушує міняти свої наміри й подвоювати зусилля.
Звідки ж взяти кошти? Найперше – раціональна розробка деревини. У першому кварталі нинішнього року вихід лісоматеріалів круглих в середньому по управлінню становить 54%, по хвойних –71 %, по дубу – 52%, по буку –34%. За чотири місяці заготовлено 145 тисяч кубометрів деревини, що складає 39 % від загальної річної кубомаси. Отже, темпи лісозаготівель свідчать, що ліміт головного користування закінчиться у вересні. Такий нераціональний розподіл підприємствами лісових ресурсів призведе до економічних труднощів наприкінці року. Адже збільшення витрат на фонд оплати праці, паливно-мастильні матеріали тощо потребує жорсткої економії, зменшення дебіторської заборгованості, перегляду цінової політики. Отже¸ використання лісосічного фонду повинно бути більш раціональним, рівномірним та узгодженим з попитом ринку.
Аналіз цін на лісопродукцію свідчать, що на підприємствах немає єдиної збалансованої цінової політики на певні види продукції. Зокрема, приватні фірми реалізують пиломатеріали обрізні за вищими цінами , аніж державні лісогосподарські підприємства. Тому вирішено формувати ціновий рівень в кілька етапів. Перший – аукціон для внутрішніх споживачів, де фіксується середній “стартовий” рівень. Другий крок – спецторги. Третій – цінова політики зовнішньо-економічної діяльності. Така поетапність у формуванні цін забезпечить пріоритет для тих, хто працює на внутрішньому ринку.
На фото: резюме Василя Воробчука ( в першому ряду третій справа) для учасників міжнародного Трейд-клубу, які відвідали Чернівецьку область, про інвестиційні принади Берегометського лісомисливського господарства в царині глибокої переробки деревини.
Фото автора.
