08/06/2010
0Саме зараз почастішали випадки випалювання сухої трави на Волині. Тож під загрозою знищення пожежами виявилися сотні й тисячі гектарів лісів.
Дурне діло, кажуть у народі, не хитре. Ось і горять цієї весни, і в минулому, і позаминулому роках, заплави річок, береги озер, відкоси меліоративних каналів, болота і залишені під паром поля… Причому враження таке, ніби мода на сільгосппали пішла – і так – по всій області!
– З настанням весни постійно очікуємо, що ці сільгосппали заходитимуть і на нашу територію. І тоді – біда! -розповідає головний лісничий обласного управління лісового й мисливського господарства Анатолій Гетьманчук. – Вогонь за лічені хвилини може не тільки знищити молоді культури сосни чи інших порід, а й спричинити пожежу в зрілому лісі. Особливо тривожною була ситуація у Горохівському, Володимир-Волинському, Ківерцівському районах, у зоні відповідальності Ковельського держлісгоспу. Тільки постійна протидія не дала вогню з полів та прилеглих боліт перейти в Держлісфонд і спричинити велику пожежу.
Лісівники виїжджають далеко не на кожен пал – не вистачить їм ні пального, ні людських ресурсів. Але на ті, що впритул наближаються до державних лісів, – виїжджають. І не важко порахувати, в яку копієчку державним підприємствам (читай -кожному із нас! – Авт.) влітає такий виїзд, якщо тільки пального пожежний автомобіль на базі "ГАЗ-66" бере 30 л на 100 кілометрів…
– Спільно з працівниками Міністерства з надзвичайних ситуацій та лісівниками ми проводимо рейди, аби протидіяти цій біді, особливо поширеній у Локачинському, Турійському, Ковельскому районах… Склали півдесятка протоколів на паліїв, проте цього, звісно, мало, – висловив свою думку перший заступник начальника Держекоінспекції Олександр Ткачук. – Потрібно змінити свідомість людей. Вони мають знати: випалювання сухої трави – злочин проти природи! Для цього слід вводити в дію суттєвіші важелі для формування отієї самої свідомості. А головне – карати паліїв за скоєний злочин, як це робиться в інших країнах світу.
Звісно, чинне законодавство передбачає для самовільних паліїв притягнення до адміністративної відповідальності. Для громадян штраф становить від 10 до 20, а для посадових осіб – 50-70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо це правопорушення скоєне на території об’єкту природно-заповідного фонду, то величина штрафів зростає вдвічі.
Але бити гривнею по кишені лише того, хто по-дикунськи підносить до сухої трави сірника, випалюючи нашу землю, вже мало.
– На мою думку, на часі розробити і ввести в дію методику обчислення збитків, завданих природі випалюванням трави, а також ввести посилену відповідальність власників землі за недопущення цього, – говорить Олександр Ткачук. – Це дасть змогу створити дієвий механізм впливу на тих, хто нині крізь пальці дивиться на забруднення атмосфери продуктами горіння та нищення природи.
