10/04/2010
0Про ще один рік без вкрай необхідної для України адміністративної реформи, важливою складовою якої є реформування вітчизняної державної служби, йшлося у четвер, 8 квітня на розширеному засіданні колегії Головдержслужби, учасники якого обговорили підсумки минулорічної діяльності і визначилися з пріоритетами на найближче майбутнє.
Становим хребтом будь-якої країни називають державну службу недарма. Той, хто першим зрозумів непересічне значення високопрофесійного, патріотично налаштованого, зі стійким щепленням від корупції та відкритого для суспільства адміністративного апарату, знаходиться нині на вістрі економічного прогресу й досяг високого рівня життя для свого народу.
Бо рано чи пізно світ вдається до реформ, без яких неможливе просування вперед. Отут якраз політична сила, що прийшла до влади, образно кажучи, збирає за один стіл найкращих менеджерів-управлінців, створює для них матеріальні (пристойна зарплата та інші законом передбачені привілеї) та моральні (гідне суспільне поціновування) умови й вони конкретними справами доводять, що недарма їдять народний хліб, оскільки утримуються за рахунок платників податків.
Так-от, сьогодні саме такий момент для нової української влади, яка позиціонує себе з широкими реформами в багатьох галузях. Щоб їх здійснити, потрібен ефективний сучасний інструмент – добре підготовлені кадри, спроможні розробити і забезпечити належний управлінський супровід необхідних змін. І мають вони бути не лише у вищому ешелоні -міністерствах та центральних відомствах, а й у виконавчих структурах на рівні областей та районів. Та річ у тому, що без власне реформування самої кадрової служби держави говорити про подальші істотні структурні реформи допоки проблематично. Зокрема й тому, що чимало завдань програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки, попри окремі досягнення, залишилися лише добрими намірами.
За словами начальника Головдержслужби Тимофія Мотренка, відомство вже підготувало майже всю необхідну базу для адміністративної реформи. Це напрацювання щодо оптимізації вертикалі виконавчої влади, зміни до чинного закону про держслужбу, законопроекти, що врегульовують конфлікти інтересів, котрі виникають у держслужбовців та унеможливлюють корупційні діяння на державній службі. Саме час їх розглядати, ухвалювати і рухатися далі.
Комплексний план модернізації державного управління, який підготували фахівці Головного управління, презентований учасникам засідання, визначає шість головних пріоритетів. Визначальним Тимофій Мотренко назвав впорядкування системи центральних органів виконавчої влади, яка відкриє резерви для істотного скорочення видатків на держуправління, – це завдання Президента України та чинного уряду.
З кількох варіантів найоптимальнішим, на думку очільника відомства, є той, що передбачає зберегти наявну нині кількість міністерств (20), водночас на чверть скоротивши кількість інших центральних органів виконавчої влади: зі 112-ти до 84-х. "Йдеться не про механічне скорочення чисельності таких структур, а правильний перерозподіл державних функцій та оптимальну організацію людського ресурсу, необхідного для їх реалізації. Важливо під час реформи не втратити кадровий потенціал, зберегти професіоналів", – зазначив Т. Мотренко.
Урядове завдання перед Головдержслужбою окреслив Міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов, який взяв участь у розширеному засіданні колегії, – потрібен глибокий принциповий аналіз кадрової політики з усіх точок зору і пропозиції з урахуванням світового досвіду щодо формування ефективної системи кадрової роботи.
