09/04/2010
0Приятно, что в последнее время "ожил" сайт Харьковского ОУЛМГ. Дублирую размещенную не нем сведения о ПЗФ Харьковской области с тем, что подвести всех заинтересованных к мысли о том, что все сайты системы Госкомлесхоза должны иметь страничку "Охрана природы" (Как в Польше). Это общественно значимая информация – зачем же её скрывать, тем более что "на местах" многое действительно делается… Хотя надо больше…М.П.
Станом на 01.01.10 природно – заповідний фонд Харківської області нараховує 237 об’єктів, які займають площу 65,7 тис. га (2,1 % заповідності).
В лісовому фонді лісогосподарських підприємств, підпорядкованих управлінню знаходяться 66 об’єктів природно – заповідного фонду загальною площею 46,1 тис. га (15,5 % заповідності) і по відношенню до обласного становить 70 % по площі та 28 % по кількості. До його складу входить:
3 об’єкти загальнодержавного значення
національні природні парки – 19,0 тис. га
63 об’єкти місцевого значення, з яких :
3 регіональних ландшафтних парка – 5,5 тис. га;
29 заказників – 19,1 тис. га;
23 пам’ятки природи – 0,3 тис. га;
8 заповідних урочищ місцевого значення – 2,2 тис. га.
З 2000 по 2009 роки відбулося розширення площі ПЗФ управління на 37 %, а це 17,2 тис. га. Природно – заповідний фонд утримається тільки за рахунок лісгоспів.
У 2009 році з метою збереження, відтворення та раціонального використання цінних природних територій та об’єктів лісостепової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне та культурно – освітнє значення, відповідно до статті 53 Закону України «Про природно – заповідний фонд України» Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1044/2009 створено національний природний парк «Дворічанський» загальною площею 3131,2 га, з яких 812 га земель Куп’янського лісгоспу включено без вилучення із землекористування ДП «Куп’янське ЛГ» до території Парку та погоджено постійним лісокористувачем і обласним управлінням.
Також у 2009 році з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів лісостепової зони, відповідно до статті 53 Закону України «Про природно – заповідний фонд України» Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1047/2009 створено національний природний парк «Слобожанський». До території національного природно парку «Слобожанський» погоджено в установленому порядку включення 5244 га земель державної власності, які вилучаються у ДП «Гутянське ЛГ» та надаються національному природному парку в постійне користування. На сьогоднішній день розглядається питання щодо створення адміністрації національного природно парку «Слобожанський» та фінансування на його утримання.
Створення Національних парків повинно враховувати крім екологічної складової ще і економічні та соціальні чинники. Так Указом Президента України від 6 вересня 2004 року був створений найбільший у Харківській області національний природний парк «Гомільшанські ліси» (далі НПП), який має цілісну територію (в центрі Харківської області, Зміївський та Первомайський район), загальна площа якої становить 14314,8 га, з них у постійному користуванні парку знаходиться 3377,3 га. Підпорядковується Державному Комітету лісового господарства.
Національний природний парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних та типових природних комплексів басейну р. Сіверський Донець, характерних для Лівобережного Лісостепу.
Територію парку поділено на 4 функціональні зони з певними режимами охорони й використанням:
Заповідна зона – зона особливої охорони, де заборонені знаходження сторонніх осіб та будь-яка діяльність, дозволяється лише проведення наукових досліджень.
Зона регульованої рекреації – зона обмеженого відвідування, призначена для короткострокового відпочинку на лоні природи, на екологічних стежках за погодженням з адміністрацією парку.
Зона стаціонарної рекреації – зона, яка призначена для розміщення готелів, баз відпочинку та інших об’єктів обслуговування відвідувачів національного парку.
Господарська зона – зона, де ведеться господарська діяльність з додержанням загальних вимог охорони навколишнього середовища.
Національний природний парк розташований на схилах одного з південних відрогів Середньоросійської височини. Через територію парку протікає найбільша річка Східної України – Сіверський Донець, з правою притокою – р. Гомільша. НПП займає плато правого берега р. Сіверський Донець та його першу (заплавну) і другу (піщану) тераси. Це обумовлює різноманітність ландшафтів та рослинності. Правий берег і його плато займають широколистяні ліси – нагірні діброви. Заплавний комплекс охоплює ліси, луки та водойми. Заплавні ліси представлені переважно заплавними дібровами і менше – тополевими, вербовими та вільховими лісами. Заплавні водойми створюють мальовничий лабіринт із стариць, заток і проток. На піщаній терасі розташовані соснові (бори) та дубово-соснові ліси (субори). Серед цих типів рослинності 9 рослинних угруповань занесені до Зеленої книги України (1987).
Цілісність комплексу Сіверського Дінця, особливість рельєфу, різноманітність ландшафтів і рослинності визначили багатство й різноманіття флори, фауни, мікобіоти та створили умови для існування багатьох рідкісних видів рослин, тварин і грибів. На території парку представлені 14 типів природних середовищ існування, які є зникаючими на рівні Європи (за Бернською конвенцією (1996)).
Рослинний світ природного парку охоплює різноманітність нижчих і вищих рослин. Альгофлора налічує близько 1500 видів прісноводних водоростей. У флорі вищих рослин НПП представлені близько 850 видів. Серед них зростають наземні і водні рослини, дикорослі, інтродуковані в природні ценози та здичавілі культурні рослини, деревно-чагарникові і трав’янисті форми. Перелік рідкісних вищих рослин становить 138 видів, з яких 93 занесені до різних «червоних» списків (європейських, державного та регіонального). До Червоної книги України (1996) занесені 20 видів.
Мікобіота охоплює понад 3000 видів грибів, 143 види слизовиків та 144 види лишайників. У світі грибів рідкісними науковці вважають 184 види, з яких 6 занесені до Червоної книги України (1996).
Тваринне населення НПП включає різноманітні зоогеографічні групи тварин, переважно з широкими ареалами. На території парку мешкає 132 рідкісні та зникаючі види тварин, занесених до міжнародних "червоних" списків, Червоної книги України (1994) та Червоного списку Харківської області (2001).
У межах НПП відмічено 27 видів комах, занесених до Червоної книги України: скарабей священний, дозорець-імператор, вусач мускусний, жук-олень, ведмедиця Гера, стрічкарка орденська блакитна, бражник мертва голова, бражник дубовий, джміль вірменський, поліксена та ін.
В межах парку гніздиться 154 види птахів, на перельоті буває близько 260 видів. Близько 250 видів птахів належать до різних «червоних» переліків, з них до Червоної книги України занесені 28 видів. Зустрічаються рибалочка голубий, бджолоїдка, вивільга. Гніздяться тут великі хижі птахи, занесені до Червоної книги України – орел-могильник, орлан-білохвіст та ін. У кронах дерев, дуплах та штучних гніздівлях можна зустріти сіру та вухату сов, хатнього сича. Зустрічаються чаплі сіра та руда, журавель сірий та ін.
Територія НПП надзвичайно багата пам’ятника¬ми матеріальної культури різних археологічних епох, починаючи з епохи неоліта IV тис. до н. е. до епохи Київської Русі.
Городище у с. Коропове — багатошарове поселення, що містить залишки скифської епохи (V—III ст. до н. е.) та ранньосередньовіччя (VIII—X ст.), які пов’язані зі слов’янською куль¬турою і культурою епохи Хазарського каганату. Поряд знаходиться селище салтівської культури й два селища бронзового віку (II тис. до н. е.). У с. Суха Гомільша городище, три селища та безкурганний могильник, що відноситься до змішано слов’яно-тюрк¬ського населення VIII—X ст. н. е. Ці городища є унікальними для Європи памятниками. У с. Велика Гомільша розташовані городище та курганні могильники скифської епохи раннього залізного віку (VI—III ст. до н. е.). В околицях с.Гайдари знаходиться ранньослов’янське поселення, а поруч — городище «Гай¬дари» епохи Давньоруської держави. Між села¬ми Задонецьке та Черкаський Бишкин знайдено більше десяти давніх поселень від епохи неоліта та бронзового віку до раннього залізного віку та епохи середньовіччя.
В с. Коропове збереглися руїни Зміївського чоловічого Миколаївського або козацького монастирю XVII-XVIII в.в.
Дана територія здавна була популярною серед населення. Завдяки своїй природній унікальності, вона завжди приймала на своєму лоні безліч не тільки науковців, але й відпочиваючих. Для мешканців та гостей міста Харкова НПП «Гомільшанські ліси» може стати чудовим місцем відпочинку. Великі площі лісів, що сприяють очищенню повітря, луки та найбільша річка Харківщини створюють сприятливі умови для відпочинку на природі. У порівнянні з іншими куточками дикої природи області національний парк розташований відносно близько від міста, сюди зручно дістатися як власним автомобілем, так і громадським транспортом.
Згідно розробленої Програми „Ліси Харківської області на 2003-2015 р.р.” затвердженої 9 сесією 24 скликання обласної ради від 24.04.2003 року природно – заповідний фонд на землях лісового фонду управління повинен складати в 2015 році – 32 тис. га. На сьогодні даний показник складає – 46,1 тис. га (144 %).
Одним з найважливіших проблемних питань є виконання п. 5 Указу Президента України від 23.05.05 № 838 щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно – заповідного фонду. Виготовлено технічну документацію до проекту землеустрою по наданню в постійне користування земель (площею 3393 га) національному природному парку «Гомільшанські ліси». Межі об’єктів місцевого значення в натурі оформлені шляхом встановлення відповідних інформаційних, межових та охоронних знаків. Кошти на отримання державних актів на ці території в лісогосподарських підприємствах області відсутні.
Обласним управлінням щорічно надаються до Державного управління охорони навколишнього природного середовища запити на виділення коштів, необхідних для проведення робіт по встановленню меж територій та об’єктів природно – заповідного фонду, які за останні 5 років не були профінансовані (крім НПП «Гомільшанські ліси»).
Потреби в фінансуванні робіт тільки з отримання державних актів на землі лісового фонду, на яких розташовані об’єкти ПЗФ складають – 6,8 млн. грн. Фінансування робіт з виконання поставлених перед створеними природно-заповідними територіями, в т.ч. і НПП «Гомільшанські ліси» завдань – відсутнє повністю, за виключенням 55 тис. грн., які було виділено з обласного бюджету наприкінці минулого року при сприянні обласного управління екології.
За період з 1995-2009 рік площа об’єктів природно-заповідного фонду збільшилась більше ніж у два рази, що свідчить про те що з урахуванням переважно екологічного значення обласне управління веде цілеспрямовану роботу щодо збільшення площі лісів із обмеженим режимом лісокористування та заповідання нових лісових територій.
Діяльність зі збільшення заповідності території області, яка зараз активно ведеться, є обґрунтованою. Проте, нажаль, зростання частки заповідних територій здійснюється переважно за рахунок лісів, що не сприяє збереженню біорізноманіття інших унікальних природних територій. Особливо це стосується природних комплексів, які є місцем збереження біологічного різноманіття, характерного для степової частини регіону.
Управління лісового та мисливського господарства було і залишається на позиціях науково-обгрунтованого збільшення площ природно-заповідного фонду, визначених „Програмою формування національної екологічної мережі в області” на 2002-2015 р.р., що повинно забезпечити збереження природних екосистем, різних видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій, сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності. Але даний процес повинен проходити у відповідності та при чіткому дотриманні Закону України „Про природно-заповідний фонд”
