Непродані ялинки

Свята закінчилися, а коли кінець кризі?Криза внесла свої корективи у звичну для нас споживчу поведінку. Через економічні негаразди українці зменшили свої апетити, стали скромніші й ощадливіші.
Так, до Нового року вся родина традиційно мріяла про пахучу лісову красуню. Вирушили на ялинковий базар, прицінилися і… пішли з порожніми руками: 250 гривень правив продавець за вподобану сосну. 31 грудня надвечір «нашу» віддавали за 40. Але в центрі кімнати вже сяяла вогнями штучна ялинка, яку напередодні дістали з антресолей. Друзі та знайомі теж не дочекалися «розпродажу». Хто купив дерево в передмісті, а хто й сам, проклинаючи кризу, поорудував сокирою в найближчому лісі. У підсумку непродані ялинки просто викинули на вулиці Києва (на знімку). І це сприймається як символ нашого нинішнього життя. Питання «Що або хто наступний буде викинутий на смітник?» непокоїть сьогодні кожну родину. Тим паче якщо нас чекає не кінець кризи, а її друга хвиля.

Як зазначають експерти, український покупець уже давно не кидає у свій кошик усе, що заманеться. Тобто період емоційного шопінгу давно скінчився. Однак продавці ніяк не хочуть зробити поправку на це, навіть «прогоряючи». Так, тих самих ялинок було продано вдвічі менше, ніж торік.
Справді, до кризи для українського суспільства були характерні такі пріоритети, як влада, престиж і статус, що типово для країн із перехідною економікою. Саме тому в нас стали такими популярними товари класу люкс, дорогі автомобілі тощо. А от у розвинених країнах більше значення мають індивідуальність людини, її важливість і корисність для суспільства. Й економічна криза підштовхнула українців до перегляду своєї системи цінностей. Більшої вагомості набули сім’я, релігія, громадські традиції. Заміна в будинку живої ялинки на штучну — з цієї ж опери.
При цьому фахівці констатують, що ми все-таки вже звикли жити добре. І навіть на піку кризи рівень добробуту повернувся лише в 2006 рік, який був не найгіршим. Тому після кризи ми знову безстрашно почнемо брати кредити й жити невідповідно до своїх достатків. От тільки коли настануть ці часи?