Нещодавно в Донецьку пройшов захід присвячений передачі фінського досвіду у сфері використання альтернативних джерел енергії.
Керівник громадської організації «Летавица» Наталя Денисенко каже: «Ми займаємося реалізацією інформаційних проектів у сфері енергозбереження протягом декількох останніх років. Накопичений досвід говорить про те, що від розмов ця тема переходить на етап дій, але процес цей досить сумбурний і болісний, у зв’язку з величезним потоком інформації, що линула до нас із країн західної Європи. Скандинавія лідирує в цьому напрямку – альтернативної енергетики. Європу змусило життя замислитися про альтернативні джерела енергії протягом останніх 15 років. Із часів прийняття основних регламентуючих документів останні 10 років змушують уряди держав думати про те, як їм залучати гроші, адже бюджет Європейського союзу один на велику кількість країн, і які найефективніші моделі пропонувати для того, щоб країна могла отримувати ці гроші на реалізацію й розвивати цю тему.
Більшість країн енергозалежні, тому ця тема дуже важлива. Ми прийняли рішення структурувати досвід різних країн, оформляти його в інформаційні продукти, які допоможуть розібратися в темі не тільки простим громадянам, але й тим, хто ухвалює рішення. Наша країна, перейшовши на шлях розвитку ринкової економіки, особливо тепер потребує цієї інформації, адже ринкова економіка губить екологічні ресурси орієнтацією на прибуток. Інформаційні проекти по вивченню міжнародного досвіду не можуть існувати самі по собі. Тільки систематична подача інформації з різних каналів, популяризація альтернативних джерел, роз’яснювальна робота серед населення про переваги й можливих ризиках використання тих або інших поновлюваних джерел зможуть сприяти формуванню екологічної культури, нової культури енергоспоживання, від якої залежить майбутнє наших дітей».
Керівник проекту «Альтернативна енергія: фінський досвід — Україні» Наталя Єременко засвідчує:« Досвід Фінляндії нам здався найцікавішим для нашого регіону тому, що саме ця країна, ще не дуже давно була енергозалежною державою, що не має власних енергетичних ресурсів, із середнім рівнем економіки й з енергоємними галузями промисловості – як і ми. За дуже короткий період часу Фінляндія стала однією з лідируючих країн у розвитку нових видів економіки – зокрема біоенергетики. Уже зараз Фінляндія чверть енергії виробляє за рахунок біомаси. До того ж ці технології допомагають значно скорочувати відходи й викиди.
Чітка національна кліматична стратегія, потужна дослідницька робота під замовлення держави, масивна інформаційна робота серед населення й активний зв’язок усіх ланок з бізнесом сприяли швидкому і якісному відновленню енергетичної системи держави. Одним з найбільш діючих методів підготовки кінцевих споживачів є метод демонстрації можливостей, коли споживач може на практиці подивитися дію тієї або іншої технології. Також важливий компонент виховання культури споживання через популяризацію. Для нас це також важливо, тому що ще кілька років назад у нас альтернативні джерела енергії сприймалися, як дивацтво, а зараз це стає актуальним питанням, від якого може залежати щоденна діяльність. Поки Фінляндія розробляла нові рішення, виділилися такі сфери як екологічні виробничі технології, екоефективність і чистота. У цих питання Фінляндія є експертом. Це сфери, які можуть бути ефективно застосовані в нас. Це системи моніторингу й керування, промислові, енергоефективні процеси, кліматичні технології, енерготехнології, водопостачання, каналізація й очистка стічних вод, видалення відходів. Існують унікальні системи для лісопереробної промисловості, засновані на роботі GSM і GPRS, вона дозволяє враховувати не тільки графік роботи, але й потребу самих заводів у деревині, розташування її, обчислює найефективніші маршрути і т.д.
Ще один приклад – трубопровід і мережа низького енергокористування, ця технологія була впроваджена торік. Цікава вона тим, що черпає енергію цей трубопровід з різних джерел – земний, скелястий ґрунт, відпрацьовану воду систем опалення й ін. Ще одна цікава технологія – це міні – ТЕС, яка генерує енергію за рахунок відходів старого смітника, у цьому випадку біогазу вистачить на 20-30 років. Також цікавий фінський метод демонстрації технології – вони будують цілі селища, що дозволяє на принципово більш високому рівні вивчити в реальних умовах енергозберігаючі технології, а також їх взаємозв’язок з екологічними й соціальними умовами. Одним з найбільших демонстраційних геліоенергетичних проектів у світі на сьогодні залишається район Ековііккі в місті Гельсінкі. Це найбільший у Фінляндії сонячний проект, у рамках якого було встановлено 8 сонячних систем, сонячні колектори загальною площею 1250 м2 у комбінації з використанням можливостей пасивної сонячної енергії й технологій енергоефективності. Системи сонячного опалення утворюють 15% загальної потреби домобудівництв. Додаткові інвестиції склали менш 1% загальної вартості витрат на будівництво. Щороку у Фінляндії проходить житлова виставка. Особливість цих виставок у тому, що представлені об’єкти — не просто експонати, а будинки, повністю готові до проживання.
Наприклад, в 2008 році виставка відбулася в районі Вааса, де на 15 га минулому побудовано 47 житлових об’єктів: приватні котеджі, таунхауси й багатоповерхові будинки. Новосели цих будинків щодня користуються плодами унікальних енергетичних рішень, представлених на виставці. Більше десятка електростанцій, що виробляють електроенергію з відходів, повинні запрацювати до кінця 2010-го у Фінляндії. Це дозволить скоротити число смітників у країні з 400 до 10. Біопаливо активно використовується в транспортній сфері. Кілька років тому була розроблена програма по переведенню суспільного транспорту з бензину на біопаливо другого покоління з метою мінімізувати пагубний вплив на атмосферу вихлопних газів. Ця програма почала діяти восени 2007 року в Гельсінкі. Тоді в рамках експерименту на біопаливо перевели перші шість автобусів, що курсують по вулицях фінської столиці. Планується, що вже до 2010 року у всіх великих містах Фінляндії на біопаливі буде працювати 60% транспорту».
Приватний підприємець Олег Шул’єв поділився інформацією: «З 2006 року я займаюся наданням інжинірингових послуг, і пов’язаних з ними по використанню в енергетичних цілях біомаси: відходи в лісовій промисловості, сільському господарстві і т.д. На початку нашої діяльності дійсно було дуже складно відшукати потрібну інформацію. Наша діяльність тісно пов’язана з лісовою промисловістю – те, що дуже розвинуте у Фінляндії. Під час торішньої «газової війни» України з Росією, цим напрямком дуже бурхливо почали цікавитися. Є обласні запити, пов’язані з тим, що основна кількість енергетичного встаткування, встановленого для опалення соціальної сфери, підходить до завершення свого терміну дії й виникає питання – чім його змінювати. Газ, вугілля дорожчає, а альтернативних видів дуже багато.
Зараз представники сільськогосподарської діяльності вже активно цікавляться, яким чином вони можуть використовувати свої відходи. На даному етапі, це все поки що на рівні збору інформації. Ми працюємо з підприємцями, які готові вкладати гроші в цьому напрямку, або у виробництво, або у використання альтернативних видів палива. Ситуація на ринку альтернативних видів палива почала налагоджуватися тільки зараз: з появою інформації. В Україні, наприклад, виробництво гранульованого біопалива з відходів різних видів біомаси – більше 80 підприємств, нормально функціонують – 5-6. Не врахували місце положення, як доставляти сировину, як здійснювати транспортування сировини. Одні на стадії банкрутства, інші залучають інвестиції, щоб модернізувати або перенести своє виробництво. Це одна з наступних проблем – інвестиції, з ким співробітничати і т.д.».
