Ринкові відносини вимагають від мисливських господарств області госпрозрахункових методів господарювання: доведення щільності звіра до оптимального рівня; збільшення відлову диких тварин для розселення в мисливських угіддях Вінниччини; створення належних умов для обслуговування вітчизняних та іноземних мисливців.
Але ефективному веденню мисливського господарства, збереженню тваринного світу в значній мірі перешкоджає браконьєрство. Адже браконьєр – це не просто злодій, який хоче вкрасти чужу працю. Це – вбивця, який свідомо йде на порушення закону і всіх прийнятих у цивілізованому суспільстві моральних норм поведінки.
Станом на 24 грудня за 2009 р. працівниками державної лісової охорони складено 376 протоколів про порушення правил полювання. Лише працівниками сектору мисливського господарства ВОУЛМГ таких протоколів за цей рік складено 32. А всього, в т.ч. працівниками й інших служб, уже у 2009 р. складено 539 протоколів.
За кожним протоколом – люди. Є досить поважні горе-мисливці: помічники народних депутатів України, керівники солідних підприємств, фірм (не лише Вінницької області), працівники правоохоронних органів…
Зло бере, коли єгері затримують браконьєра, а він через декілька днів забирає в міліції зброю, ходить, посміхається та ще й погрожує. Вірно сказано: «Безвідповідальність для бандита як овації для актора».
Таким людям нічого доказувати, що перша заповідь мисливця – любити природу і все живе, особливо тварин. Справжній мисливець – людина високої культури. І таких у нас немало. Тому попередження та своєчасне виявлення випадків порушень правил полювання – прямий обов’язок кожного мисливця, який зацікавлений у збереженні, відтворенні та насиченні мисливських угідь дичиною.