16/10/2009
0— Раніше ми не ходили в ліс, бо боялися Лозінського. А тепер страшно, бо його кабани бігають, — каже 45-річна Олена із села Грузьке Голованівського району Кіровоградщини.
Грузьке розташоване неподалік від лісу, який орендувало мисливське господарство Віктора Лозінського.
— Років зо три тому я брала велосипед і спокійно їхала ноччю по лісу, — каже. — А тепер боюся. Він дичі там розвів. Вовки і кабани аж у село забігають, корів пасти страшно. Жуть. Свині поля унічтожають. Біля лісу раньше і буряки родили, і картошка. А зараз шо не садим, усе свині з’їдають.
Після зникнення Віктора Лозінського селяни стали частіше ходити до лісу.
— Раньше йдеш на роботу, то Лозінський сумку витрусить. Дивиться, чи не несеш петлі, щоб убити дич, — розповідає 46-річний Володимир. — Зараз ми спокійніше у ліс ходимо. Але й кабани аж на ферми заходять.
Селяни неохоче обговорюють зникнення екс-нардепа.
— Сильно язиком не тріпаємо — боїмося, — пояснює 62-річна Галина. — Я своїм хлопцям наказую: Боже борони, нічого не кажіть. Вдруг він вернеться! А в нас же діти, онуки.
Торік у березні Кіровоградська обласна рада надала лісові угіддя в оренду товариству ”Мисливське господарство ”Голованівське”. Його співзасновником був нардеп-”бютівець” Лозінський.
— Коли Віктор зник, то всі повноваження взяв другий співзасновник — товариство ”Лан”, — каже директор ”Голованівського” Анатолій Безверхий, 48 років. — Зараз у лісі є благородний олень, кабан, косуля і лань. Узимку ми підкормлюємо їх зерном, кукурудзою і сіном.
Генеральна прокуратура вимагає відібрати в ”Голованівського” мисливські угіддя.
