19/08/2009
0Паливні пелети (деревинно-паливні гранули) є альтернативним джерелом енергії. Тому, регулювання відносин пов’язаних з їх виробництвом та використанням повинно підпадати під дію Закону України «Про альтернативні джерела енергії», в якому містяться загальні положення які визначають правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі.
Зокрема, даний закон дає визначення поняттю альтернативних джерел енергії, та об’єктів альтернативної енергетики. Відповідно:
Альтернативні джерела енергії – поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі.
Для віднесення пелетів, рівно як і інших видів альтернативного палива, у категорію альтернативного джерела енергії, на нашу думку необхідно розширити понятійний апарат альтернативних джерел енергії.
На жаль, більшої конкретики щодо пеллетів у цьому законі, поки що, немає.
Для отримання альтернативного виду енергії, законодавець надав визначення поняттю устаткування, для отримання такого виду енергії:
Об’єкти альтернативної енергетики – енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50 відсотків від встановленої потужності всіх задіяних на об’єкті джерел енергії.
Отже, за умови внесення змін до поняття альтернативних видів джерел, коментоване положення буде поширюватись і на цільові печі для використання пелетів.
Ще одним нормативним актом у сфері регулювання альтернативних джерел енергії є Закон України: «Про альтернативні види рідкого та газового палива» (надалі – Закон). Зокрема, в даному законі надається визначення нетрадиційним джерелам енергетики.
Нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини – сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;
Оскільки пелети виробляються із відходів лісової та/або сільськогосподарської промисловості, то він, на нашу думку, підпадає під категорію нетрадиційного джерела енергетики.
Відповідно до ст. 1 Закону відходи – шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунально-побутових та інших підприємств, які можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва альтернативних видів палива.
Тривалий час до альтернативних видів палива в цьому Законі було віднесено альтернативні види лише рідкого та газового палива – очевидно, що це було зроблено для задоволення цілей даного закону.
Однак, 21 травня 2009 року Президентом України було підписано Закон України „Про внесення змін до деяких законів України стосовно виробництва та використання біологічних видів палива” № 1391-VI. Цим нормативно правовим актом, на нашу думку, зроблено серйозний поштовх для розвитку правового регулювання виробництва та використання альтернативних видів палива. Зокрема, і в термінологічному плані.
Так, зазначеним законодавчим актом змінено назву Закону України: «Про альтернативні види рідкого та газового палива» на „Про альтернативні види палива”. Що вказує на розширення спектру альтернативних видів палива.
Крім того, новоприйнятим законом пеллети віднесено до твердого біопалива:
тверде біопаливо – тверда біомаса, що використовується як котельно-пічне паливо, у тому числі дрова, торф, тирса, тріска, солома, інші сільськогосподарські відходи, гранули та брикети, вироблені з біомаси, деревне вугілля та вуглиста речовина". Звертає на себе увагу положення ч. 1 ст. 6 Закону, в якому зазначено, що:
належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 5 жовтня 2004 р. № 1307 „Про порядок видачі свідоцтва про належність палива до альтернативного”).
В контексті викладеного треба зазначити, що закону (чи іншого нормативно-правового акту), який окремо регулював би відносини що виникають з приводу твердих альтернативних (нетрадиційних) видів палива в Україні не існує. Очевидно, що найближчим часом виробники пелет будуть зацікавленні у дієвій роботі нового-старого Закону України «Про альтернативні види палива».
