На Житомирщині є унікальний лісовий масив

Мабуть, всередині кожного живе маленька дитина, яка, навіть не зважаючи на всі побутові проблеми і негаразди, не втрачає здатність щиро дивуватись і радіти. Тому людям властиве прагнення пізнавати все нове і незвичайне. Нас захоплює таємниче та загадкове.

Хоча зіткнутись з ним вдається не завжди і не всюди. Для одних ситуацію рятує телебачення і науково-пізнавальні передачі, хтось надає перевагу книжкам, газетам чи журналам. Якщо дозволяють фінансові можливості, то можна поїхати на відпочинок в якусь екзотичну країну. Недарма ж такі тури, навіть не зважаючи свою дорожнечу фінансову кризу, все рівно не втратили актуальності та досі популярні серед заможних українців. І багатьом навіть не спадає на думку, що поруч нас теж багато незвіданого. Варто лише добре пошукати. Хоча б інформацію. Досліджувати чергову загадку унікальної поліської землі взялась знімальна група передачі ЕкоТур, що виходить на телеканалі „Житомир”. Після відвідин мальовничих каньйонів і водоспаду Вчелька, журналісти вирушили до лісу, але не якого-небудь, а модринового. Ми звикли бачити це дерево поодиноким у парках та скверах, тай то надзвичайно рідко…

Модриновий рай

Проте на Житомирщині є цілий модриновий ліс. Взимку він сумний та голий. Адже це єдине європейське хвойне! дерево, що восени скидає хвою. ! Навесні ж молода хвоя перетворює його на смарагдовий рай. Рай цілком земний. І сюди, за бажання , реально потрапити. Унікальний модриновий ліс розташований на території городницького держлісгоспу, що у Новоград-Волинському районі. Це урочище має логічну назву – «Модрина». !

– З Житомира прямуємо на захід, майже до самого кордону з Рівненською областю. До Городниці від Житомира, не менш як сто кілометрів. Вже у містечку розумієш, шлях подоланий недаремно. Ошатне обійстя Городницького лісництва межує з невимовно гарним парком, а рядок молодих чепурненьких модринок вздовж огорожі натякає на наближення до нашої мети, – згадує обставини подорожі автор програми Вікторія Лук’яненко.

Дістатися до урочища виявилося не так просто. І це, певно, добре, бо здолати перешкоди бездоріжжя і дістатися до заповідного лісу зможуть лише справжні любителі природі, які не виріжуть на віковічному стовбурі: «тут був …». Хоча серед зелених велетнів таки захована одна писемна пам’ятка – меморіальна плита встановлена графом Йозефом Потоцьким до століття свого діда. Власне з цієї нагоди і було створене це насадження модрини, саме у часи процвітання родини Потоцьких.

Ні дупла, ні поранення, ні якого іншого пошкодження. Деревина модрини надзвичайно щільна – не по зубам шкідникам. Поплавати на плоті або човні з модрини не вдасться – піде на дно, така вона важка!

– Високе, струнке, тверде і довговічне – ось чим цінна ця порода. Проте елітний будівельний та виробний матеріал втрачає свою цінність за короткий, як людський вік, час. Яких не-будь сто років, для модрини це лише юність, а деревина вже втрачає свою кондиційність, що правда це лише на думку деревообробників, – розповідає Віктор Мельник, директор ДП «Городницьке лісове господарство».

Модрина росте в середньому майже сто сантиметрів у рік (у різні роки життя по-різному). Не бамбук, звичайно, але така швидкість росту – рекорд для хвойних. От і виміряйте цього хмарочоса. Через свою висоту дерева і постраждали, – розказують лісівники.

Штучний, але справжнісінький (натуральний!)ліс. Модрина може жити більше півстоліття. Будь-якому з цих дерев немає ще й двохсот. Жити й жити!

Та завбачливі лісівники не зупиняються на досягнутому. Оскільки модрина непогано у нас себе почуває, до того ж має цінну деревину, створюються нові лісові насадження цієї породи дерева і не лише для краси.

Урочище «Модрина», що має площу, приблизно, десять гектарів, вже зараховане до пам’ятників природи загальнодержавного значення.

Гостя з Кавказу

Ще одна загадка місцевої флори – азалія понтійська або ж рододендрон жовтий. Наприкінці весни у городницьких лісах на цю рослину не можливо не звернути увагу. Якщо ви навіть не уявляєте як вона виглядаєте, побачивши, одразу впізнаєте. Жовті, до засліплення, квіти здалека відверто промовляють про свою присутність.

Втім, варто самому побачити цю красу. І не обов’язково кудись їхати. Варто лише подивившись чергову передачу з циклу ЕкоТур. Просто вмикайте телевізори в неділю, 7 червня, на телеканалі «Житомир» о 14.05. Повтор програми цього ж дня о 22.35

До зустрічі у ефірі

Глядачі можуть запропонувати свої ідеї для чергових програм та висловити побажання, надіславши листи за електронною адресою ekoturtv@ukr.net.
Житомир 2009-06-03 15:31:54