05/05/2009
0Із року в рік для рятувальників травневі свята залишаються дійсно гарячими. Адже ще із радянських часів у наших співвітчизників закладена звичка відзначати першотравневі свята на природі. Такі святкування часто закінчуються лісовими пожежами. Задля попередження випалювання зелених насаджень полтавські рятувальники разом із працівниками держлісгоспу провели рейди для виявлення порушників правил пожежної безпеки у лісах. В основному лісники знають усі так звані «зони відпочинку», але і вони були здивовані, наскільки багато паліїв у лісі. Найбільше вражало те, що відпочиваючі на сто відсотків упевнені у тому, що після них ніякої пожежі не може бути.
«Ми коли будемо йти, то все гарненько загасимо: стверджують молодики, які веселою компанією виїхали на природу. Вони розвели багаття якраз поблизу молодих ялинок, які були висаджені 3 роки тому після лісової пожежі. Тільки-но небезпечне вогнище загасили та засипали піскам, як лісники побачили ще одне багаття між деревами. Полум’я було таке високе, що рятівники відразу подумали найгірше: почалася пожежа. Але наблизившись до вогнища, загледіли відпочиваючих, які підкидали до вогнища сухі гілки. Побачивши інспекторів лісу, вони відразу кинулися гасити полум’я, але це їм швидко не вдавалося – багаття розгорілося на славу. У цьому випадку взагалі диво, що полум’я не перекинулося на сухе листя яким була устелена вся земля навколо.
Як розповів лісничий Чалівського лісу Полтавського держлісгоспу Іван Звягольський, при обслуговуванні 5 тисяч гектарів лісу 8 інспекторів фізично не в змозі услідкувати за усіма непроханими гостями. Тільки у цьому році вони виїжджали на гасіння 7 пожеж. Головні причини таких загорань: покинутий недопалок чи багаття, а також випалювання сухої трави поблизу лісових масивів. «Ми навіть обладнали 3 окремих місяця відпочинку, – зітхає Іван Семенович, – зробили там столики, стільчики з імпровізованими будиночками навіть мангали забетонувати та каруселі для діточок поставили, а люди все рівно тягнуться глибше до лісу…». Штрафи які лісники можуть стягти із паліїв мізерні: від 17 до 51 гривні. А відшукати винних у навмисному чи не навмисному підпалі практично неможливо. Тож надія на те, що наші громадяни все ж таки усвідомлять яку біду несуть із собою на природу, і не залишатимуть за собою гектари випаленого лісу.
