Старий Замок № 74-75 (279-280) четвер, 14 вересня

Зашумлять діброви і бучини

З 1997 року в Закарпатті, як і по всій Україні, впроваджується загальнодержавна програма “Діброва”. Про зміст завдання та особливості реалізації цієї довгострокової акції на Виноградівщині “Старому Замку” розповів головний лісничий Виноградівського держлісгоспу Василь Староста.

– Програма “Діброва” народилася з ініціативи Держкомітету лісогосподарства. Її прийняттю передував скрупульозний аналіз вітчизняного лісового фонду, з якого випливало, що в цій галузі, м’яко кажучи, не все гаразд. При Союзі мало хто звертав увагу на те, що з року в рік винищуються діброви. Дуб як символ лісового багатства по всій Україні втрачав своє значення і замінювався іншими малоцінними породами дерев. Можливо, однією з причин такого становища була всепоглинаюча ненаситна соцпромисловість, зорієнтована на швидке продукування дешевих дерев’яних виробів. Столярка, меблі масового штампування навіть з тирси та інших відходів. У цьому ажіотажі зростаючих кількісних показників було наче забуто про дуба як стратегічну сировину, яка ніколи не втрачала своєї цінності в Європі. І якщо нова програма покликана відновити дібровну красу і славу всієї України, то це втричі справедливо для нашого Закарпаття, де вирощування дуба має історичні традиції і сприятливі природно-кліматичні умови. Пригадаймо хоча б ремесло шаланецьких бондарів. Їхні дубові бочки і бочата ще й зараз мають добру славу далеко за межами краю. А сама деревина дуба дедалі більше користується попитом. Завдяки міцності, гарній структурі і можливості для виробничого обробітку її ціна за кубометр у 6-10 разів вища за ялину, граба, березу тощо. У цьому відношенні дуб можна розглядати як стратегічну сировину для України.

– Які строки і масштаби програми “Діброва” в Закарпатті?

– Започаткована у 1997 році, програма розрахована до 2015 року. За цей час у нашому краї має бути відновлено до 1100 гектарів дубових насаджень. Фактично заходами в області передбачено відновити дубові ліси в тих місцевостях, де вони раніше проростали. Спеціалістами лісового господарства разом з науковцями розроблені спеціальні методичні рекомендації відновлення дібров з урахуванням грунтів, їх вологості тощо. Адже одна справа – вирощувати дуба у низинних районах і по-іншому цей процес відбувається в горах та в передгір’ї. Виконання програми “Діброва” знаходиться під постійним контролем керівництва області й обласного управління лісами. По один-два рази на рік систематично проводяться наради-семінари за участі всіх головних лісничих та інженерів по лісовим культурам із районів. Вони вже відбулися у Виноградові, Ужгороді, Берегові, Загатті та Мукачеві на базі лісо-дослідної станції “Березинка”.

– Від лісників доводилось чути, що вирощування дуба – справа не з легких. У чому тут трудність? Посадив – і нехай собі росте на здоров’я.

– Згідно розроблених наукою рекомендацій, висадка дуба проводиться з 2-3-річних сіянців. Але ще в розсаднику на рослину чатує чимало хвороб і шкідників, здатних значно загальмувати її розвиток. Сірчаним порошком та іншими засобами працівникам лісових розсадників доводиться захищати росточки від грибкових захворювань, личинок хруща тощо. Маленького дубка доглядають, як немовля. До речі, це не так дешево обходиться, як може видаватися. Середня собівартість затрат для створення одного гектара лісових культур та їх догляду впродовж року складає біля тисячі гривень.

Перші три роки посаджений дуб росте дуже повільно. Він зміцнює власну кореневу систему і потребує ретельного догляду. Довкола нього кілька разів на рік доводиться розрихлювати грунт, знищувати кущі, бур’яни, які можуть його заглушити. Недарма в народі кажуть: дуб любить шубу, але не любить шапку. Кількарічна праця лісівників в одну мить може бути перекреслена нерадивими пастухами, які випасають худобу поблизу посадок дуба. Адже прикушений козою, вівцею чи іншою твариною саджанець гальмується в рості, або взагалі висихає.

– На щедро обігрітій сонцем Виноградівщині дуб споконвічно почувався добре…

– Це так. Із загального лісового фонду 8933 гектари в районі під дубом зайнято 57 відсотків площ. Звичайно, це не чисті діброви, а мішані ліси з переважанням дуба. Відповідно до наміченої програми їх ареал ще до кінця цього року, порівняно з 1997, зросте на 24 гектари. Нові посадки з переважною кількістю дуба черешчатого і дуба скельного у поєднанні з ясеном і кленом уже з’явилися у Шаланецькому лісництві, на околицях села Онок, на Чорній горі. Посадковий матеріал для нових дібров самі вирощуємо у спеціально закладеному в Шаланках півторагектарному розсаднику.

– У минулі роки лісникам багато допомагали так звані громадські помічники.

– Розумію. На жаль, майже все то було справді тільки в минулому. З понад півсотні шкіл району лише в селі Черна, де директором є Василь Івашко, зараз створено шкільне лісництво. Ми з надією сприйняли ініціативу школярів і готові виділити для них окрему ділянку лісу, де вони зможуть прикласти свої руки і самостійно слідкувати за повним циклом лісового господарювання – від створення культур і до рубок.

А загалом усі лісові турботи зараз покладені на працівників лісу. Та навіть за цих обставин немає жодного сумніву в тому, що намічена в районі й області програма “Діброва” буде виконана. В недалекому майбутньому наш край знову зашумить дібровами і бучинами.

Розмовляв Василь Кіш