Поспішають з пилками, поки охорона природи спить

Ще на початку сімдесятих років їздив у білоруську Хатинь на екскурсію. Тоді мене вразило, що замість знаменитих партизанських лісів довкола росли понівечені низькорослі сосни і тонесенькі берізки. Екскурсовод з сумом пояснив, що це фашисти нещадно палили ліс довкола доріг, щоб перешкодити партизанам непоміченими підійти до магістралі. Жорстокі окупанти намагалися підкорити все вогнем і мечем.
Тоді мені і в страшному сні не могло привидітися, що в мирний час суцільне викорчовування, мов вихор, пронесеться нашими наддністрянськими лісами на славній Хотинщині.

Свідомі інтелігенти мого Рухотина мріяли про створення недоторканного заповідного парку. Для цього було все: чудовий природний ландшафт, швидко-

плинний Дністер, орнітологічний заповідник сірих чапель, глибинна свердловина з цілющою мінеральною водою, добре збережені грандіозні оборонні вали, унікальна церква XV століття.

Із цієї краси «нові українці» зробили тирлище, а рухотинські ліси перетворили на білоруську Хатинь. У сучасного варвара немає жалю, він не сприймає красу: замість зеленого дуба бачить купу доларів.

За останні кілька років рухотинські ліси майже усі знищено, за допомоги сучасної техніки вирізано більше, ніж за ціле століття. Тиждень — і гектар лісу знищено. Селяни зі сльозами, мов покійників, проводжають величезні вантажівки зі столітніми дубами. А супроводжують їх чорні мерседеси. Куди і кому везуть цей державний ліс — ніхто не каже.

Працівники лісництв по три місяці не отримують зарплатню, їх скорочують, робітники не мають коштів навіть на пальне до пилок, тож до чиєї кишені пливуть гроші за спиляний ліс, залишається загадкою. А ті поспішають з пилками, поки охорона природи спить.

Наслідки від знищення столітніх дерев не забарилися. Ліс стримував і розпилював дощову воду, а тепер почастішали повені, затоплення, ерозії ґрунту, розмивання доріг. Наш острів-красень, який століттями стояв на Дністрі, тепер майже наполовину знесений великою водою, бо немає скріплюючого коріння.

Люди від лиха рятуються на горбі. Уже посунулася частина укріплення феодального замку «Батарея». Масштабні зсуви хат, садів, доріг сталися в урочищі Борух, у селі Корнешти. А причина банальна — суцільні вирубки.

Катастрофічно рідіє парк із гніздами сірих чапель. «Обрізали», зробили лисим оздоровчий табір «Дністрові кручі». Заплановано вирубування широкої зсувонебезпечної території понад Дністром, що може спровокувати зсуви цілих масивів разом із табором і новобудовами. Майже зникли занесені до Червоної книги проліски, синьоцвіті брендушки. Не мають де гніздитися пернаті, що полюбляють дупла високих дерев. Не гудуть, як раніше, бджоли у дібровах, бо немає над чим. Медоносні липи, клени, лісові черешні зрізані і вивезені машинами під брезентом, кажуть, до Єгипту чи Туреччини. А на місці колишніх гарних пралісів густою щетиною повилазили з понівеченої землі непролазні хащі…