Петро Лумей: «Знайомство з роботою лісового комунального підприємства — дуже цінний досвід»

 У зв’язку із загостренням ситуації із вирубкою лісів на Кіцманщині, яка стала особливо болючою протягом останнього року, постало питання про те, як захистити ліс від сумнівних вирубок і перевести лісові угіддя з державної власності у комунальну.

Подібної успішної практики у Чернівецькій області ще немає. Тож, аби запозичити такий корисний досвід, дізнатися механізм передачі лісу у комунальну власність, делегація Кіцманського району минулої п’ятниці відвідала м.Летичів Хмельницької області.Тут вже давно діє комунальне підприємство Летичівської районної ради «Летичівський спецлісгосп», що було створено у 2000 році, коли, власне, ліс вийшов з-під державної опіки.

До складу делегації увійшли голова районної ради Петро Лумей, заступник голови райради Іван Гулей, голова постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку, планування бюджету, фінансів та управління об’єктами спільної власності територіальних громад району Віктор Базна, верхньостанівецький сільський голова Василь Харітон, депутат Глиницької сільської ради, голова ініціативної групи жителів с.Глиниця Борис Прокопець. Під час спілкування з головою Летичівської районної ради Миколою Крутоузом та директором комунального підприємства «Летичівський спецлісгосп» Леонідом Кремінським, члени делегації дізналися, як господарюють лісівники. Так комунальному підприємству належить 5,5 тис. гектарів лісу. У лісгоспі працюють 49 осіб, з них 20 лісників, які трудяться на трьох дільницях. Доглядати та впорядковувати лісовий масив допомагає техніка: два ЗІЛи-131 (маніпулятори), три трактори, ЗІЛ-53.

Спецлісгосп постачає дрова для опалення всіх бюджетних установ, а також реалізує продукцію (пиловник і деревина) через аукціони і напряму населенню та іншим установам, якщо з ними укладено договори. Вартість куба деревини з доставкою — 504 грн. (тверда порода), без доставки — 402 грн. Дрова використовують тільки на внутрішні потреби району. Щоб регулярно поновлювати насадження, Летичівський спецлісгоп утримує розсадник площею 1 гектар, який дає 200-250 саджанців у рік. Засіву вистачає на три роки, тобто, на трьох ділянках ростуть саджанці різного віку. Висадивши 3-річні саджанці, там одразу ж засівають інший вид дерев. Наступного року висаджують молодняк з іншої ділянки, який, досягнув трьох років, і т.д. Переважають у Летичиві листяні ліси, хвойних — менше. Найпоширенішими видами є граб, бук, вільха, осика.

Цікавилася наша делегація лісовпорядною документацією, механізмом передачі лісового масиву у комунальну власність, а також тим, які види рубок проводяться лісгоспом. Як виявилось, у минулому році суцільні рубки проводилися лісівниками на 45 гектарах головного користування, що становить 1% від загальної площі лісового масиву.

Ділянки для рубки спершу проходять затвердження у районній раді, а тоді відбувається погодження в обласному управлінні лісового господарства. Саме там виписують лісорубний квиток.

Щодо юридичного аспекту передачі лісів у комунальну власність, то колеги з Хмельниччини порадили перш за все створити комунальне підприємство, якому в подальшому будуть передані ліси, затвердити його назву та статут. Наступним кроком має стати рішення сесій сільських та селищних рад про передачу цьому підприємству в постійне користування земель лісового фонду, а після цього має бути прийняте рішення сесії обласної ради про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування комунальному підприємству. Далі ж комунальна установа розробляє проект організації та розвитку лісового господарства та іншу документацію.

«Безперечно, знайомство з роботою лісового комунального підприємства — це дуже цінний для нас досвід, адже на території нашого району тільки лісів АПК понад 3,5 тис. га, — підвів підсумки поїздки голова районної ради Петро Лумей. — Хмельничани довели, що можна ефективно господарювати: не тільки проводити рубки в лісах, але й займатись відновленням лісу. Летичівські лісники самі є вальщиками лісу, охоронцями і садівниками лісових насаджень. Це робочі місця, стабільна заробітна плата, платежі до різних бюджетів, Пенсійного фонду. Комунальна власність дає громаді відчути себе господарями і підвищує відповідальність за майбутнє лісів району».